Види придаткових у складнопідрядному реченні
Приєднувальні пропозиції поєднують у собі значення рівнозначності та додатковості: перша частина семантично завершена, автономна, а друга являє собою додаткове повідомлення або додаткове зауваження, пов'язане із змістом першої частини.
Включення приєднувальних пропозицій до складносурядних не зовсім безперечно, оскільки вони не виявляють повною мірою характерного для твору значення рівнозначність, аналогічність.Друга частина, що приєднується, в деякому відношенні «обслуговує», пояснює першу: Газети нічого не підказували, та ймало їх було(М.Г.).
Пропозиції ускладненої структури.
Якщо твір оформляється спілками різної семантики, тобто. виражаються різні за змістом відносини, і при цьому число предикативних одиниць більше двох, то ми маємо справу з ускладненоюструктурою.
3. Складнопідрядні речення. Засоби зв'язку головної та придаткової частин. Значення та вживання підрядних спілок та союзних слів.
Складнопідрядне речення– це така складна пропозиція, предикативні частини якої пов'язані підрядними спілками чи відносними (союзними) словами. Елементарне СПП складається з двох нерівнозначних предикативних частин: панівна частина – «головна пропозиція» та підлегла (залежна) частина – «додаткова пропозиція».
4. Нерозчленованість (одночленність) та розчленованість (двучленність) СПП.Додаткова частина щодо головної може виконувати різні функції. Якщо вона визначає одну словоформу в головній частині, то така функція називається прислів'я.Якщо підрядна частина пояснює весь склад головної частини, то вона виконує приставну, пріосновнуфункцію.
За цією ознакою розрізняють два структурні типи складнопідрядної пропозиції: 1) нерозчленоване(одночленне) та 2) розчленоване(Дучлене) СПП, порівн.: Від думки, що він отруївся, його кидало і в холод, і в жар.(Ч.); Поки козаки ставили намет і тягали дрова, я встиг збігати на полювання.(Арс.).
Отже, у нерозчленованих (одночленних) складнопідрядних реченнях придаткові є прислівними. Вони пояснюють, характеризують у головній частині певні слова (словоформи), нерозкладні словосполучення, які потребують поширення чи конкретизації значення. Ці словоформи називають контактними словами.
Як контактні слова часто виступають іменники і дієслова.
Так, у реченні Є люди, які, щойно прочитавши книгу, відчувають нетерплячу спрагу негайно міркувати про прочитане(Кожев.) виявляється тісний зв'язок між частинами: додаткова частина відноситься до іменникащо потребує обов'язкового визначення (інакше головна частина не висловлює закінченої думки). В реченні Через вікно я побачив, як великий сірий птах сіл на гілку клена в саду(Пауст.) підрядна частина структурно необхідна, т.к. дієслово побачив, До якого належить вона, вимагає пояснення.
Додаткова пропозиція може прикріплюватись до нерозкладне словосполучення, яке потребує обов'язкового поширення: Напередодні в голову спало, що експеримент може зірватися.
У функції контактних слів використовуються вказівні займенники той (та, то, ті), такий (така, така, такі, такий (така, така, такі, так, там, туди, тоді)). Всі ці слова містять вказівку на обов'язковість пояснення, нову («майбутню») інформацію. Саме пояснення оформляється у вигляді союзних слів (тобто. відносних займенників і прислівників) [приклад з уч. Н.С.Валгін, с.430].
В реченні Той, хтовипробував легке запаморочення від першого ковтка солоного та теплого повітря морських узбереж, відразу відчує справжність гринівського пейзажу(Пауст.) вказівний займенник тойв головній частині вимагає конкретизації, яку і здійснює додаткова частина, що відноситься до нього, що приєднується відносним займенник (союзним словом) хто. Порівн. ін приклади [з уч. МДУ, с. 724]: Бій виграє той, хтотвердо вирішив його виграти(Л.Т.); Морська професія ще й зараз зовсім не такбезпечна, якприйнято думати(Пауст.).
Отже, у всіх наведених прикладах придаткові відносяться до слів, які потребують поширення або конкретизації значення, і головні частини позбавляються сенсу без придаткових.
За структурою нерозчленовані складнопідрядні пропозиції поділяються на 3 види: 1) займенниково-співвідносні; 2) субстантивно-атрибутивні (терміни Н.С. Поспєлова); з'ясувальні (термін В.А. Богородицького та Н.С. Поспєлова).
Займенно-співвідносні пропозиціїхарактеризуються семантикою пояснення.Пояснювальне значення проявляється лише у поєднанні з вказівним словом. Вказівне слово є службовим, сполучною компонентом, т.к. утворює скріплюразом із союзним словом чи союзом. Ці корелятивні освіти цілісні та стабільні: те – що, той – хто, такий – який, той – який, стільки – скільки, настільки – наскільки, там – де, так – як, тоді – колиі т.п. Порівн. : Що забуде зробити людина, тонадолужить за нього природа(Бродськ.); Барина в Толстому було саме стільки , скільки потрібно для холопів(М.Г); там ,деминулого року було жито, тепер лежав у рядах скошений овес(Ч.); Я тільки тойлюблю квітку, Котрийвріс корінням у землю(Ес.). Пояснювальне значення проявляється лише у поєднанні з вказівним словом; це значення визначається питанням «а саме?»
Формальний і семантичний зв'язок між головною і придатковою частинами в займенниково-співвідносних реченнях є найтіснішим із усіх видів зв'язку в нерозчленованих реченнях; обидві предикативні частини семантично неавтономні [уч. МДУ, с. 725 - 726].
При займенниково-союзноїзв'язку значення пояснення доповнюється відтінком слідства: Нескошені луки такдухмяні, щоз незвички туманиться і важчає голова(Пауст.); Шматок осіннього неба за вікном був такимструминним і синім, нібизовні ще сяяло літо(Пауст.); Булотак тихо, щочути було рідкісне падіння крапель із навислих гілок(І. Бунін). .
Субстантивно-атрибутивні пропозиції- це такі нерозчленовані пропозиції, в яких додаткова частина пов'язана з словоформою іменникау головній частині, яка може виконувати будь-яку синтаксичну функцію та займати в ній будь-яке місце, наприклад: Кімната, дележав Ілля Ілліч, з першого погляду здавалася чудово прибраною(Гонч.); до явищ, якихя не розумію, я підходжу бадьоро і не підкоряюся їм(Ч.); Чичиков точно побачив даму, якувін зовсім не помітив, розкланюючись у дверях з Маніловим(Р.); Я увійшла вчора взелений рай,деспокій для тіла і душі під наметом тінистих тополь(Ахм.); Так прожив Касатський впершим монастирі , куди вчинив, сім років(Л.Т.); Змили весни гіркий попіл вогнищ, щогріли нас(Тв . ).
Примовний зв'язок придаткової частини з контактним словом (іменником) оформляється союзними словами: відносними займенниками (у наведених прикладах: яких, яку, що) та займенниковими прислівниками (у наведених прикладах: де куди).
Саме примовний зв'язок контактного іменника та союзного слова оформляє атрибутивні (визначальні) відносини, на підставі яких додаткова частина (за будь-якої її форми та семантики) трактується як визначальна.Придаткові означальні з'єднуються з контактними словами-іменниками лише за допомогою союзних (відносних) слів який, який, чий; що; коли, де, куди, звідки.Союзи у цьому виді пропозицій не вживаються. Основне союзне слово – Котрий. Воно має загальновживане значення, й інші союзні слова може бути ним замінені.
Витлумачальні пропозиції. Структура витлумачальних складнопідрядних речень визначається валентністю контактних слів,необхідністю їхнього поширення. Контактні слова представлені трьома групами словоформ: 1) дієслівні форми ( каже, питає, думає, чує, запевняє, проситьта ін.); 2) субстантивні словоформи ( думка, слух, запевнення, прохання, звістката ін . ); 3) предикативи ( відомо, зрозуміло, приємно; впевнений, радий, здивованийта ін.).
[Загальну семантику контактних слів, яка мотивує їх валентність, можна з'ясувати, як «пояснення», говоріння, міркування, тобто. мова, думка, почуття, волевиявлення, сприйняття, оцінка, ставлення . Контактні слова цієї семантики маю суб'єктнуі об'єктнувалентність. У складі словосполучення та простої речення вона реалізується відповідними відмінковими формами: говорить про погоду, відчуває втому, впевнений у перемозі; я думаю, віддаю перевагу, сподіваюся, бачу, чую, вимагаю; мені приємно, чути, видно, соромно, відомо, хочеться, здається, здаєтьсяі т.д.]
У складі складнопідрядної пропозиції поєднання контактних слів «роз'яснювальної семантики» реалізується допомогою придаткової частини: Легко уявити, якевраження Олексій мав зробити в колі наших панянок(П); Ви самі знаєтедавно, щовас любити нехитро(П.); Через хвилину було чути, щохтось вбіг похапцем у сіни(Р.); Раптом поширився слух, щопан повертається(Т.); По всій країні рознеслася поголос, щоколишній правитель Смарагдового міста живе на сонці(А. Волков); Я радий, щоми зустрілися з вами.
Додаткова з'ясувальна частина приєднується до головної з'ясувальні спілки що, ніби, щоб, чи, а також союзними словами (відносними займенниками та займенниковими прислівниками): Ніхто не знав, чимзакінчиться засідання конференції(А. Т.); Я хочу вам розповісти, яказміна відбулася в мені.(Ч.); Я запиталау зозулі, скількироків я проживу(Ахм.).
Засобом посилення зв'язку придаткової частини з головною корелюючою займенник топри контактному слові: думаю, що – думаю про том, щоі т.п.
Розчленовані складнопідрядні пропозиції
У розчленованих СПП примовного зв'язку немає і бути не може, головна та підрядна частини співвідносяться в цілому, тому такі пропозиції називають ще двочленними, а підрядна частина називається пріосно́вною. Важливою рисою цих пропозицій є використання як засобів зв'язку тільки підрядних спілок. Усі союзи спеціалізовані висловлення певних відносин між предикативними частинами, тому характеризуються як семантичні.
Види розчленованих СПП, за російською граматичною традицією, позначаються через назви придаткових. Розрізняють розчленовані СПП з підрядними:
тимчасовими (основний союз коли;спілки для вираження одночасності: у той час, коли, поки, покита ін.; попередження: перш ніж, перш ніж, поки нета ін, у тому числі безпосереднього попередження: трохи, тільки-но, тільки-нота ін.; наслідування: після того як.Група тимчасових спілок є найчисленнішою і продовжує поповнюватися.): Сонце вже було високо, колия розплющив очі(Гарш.); Коли приїхала Марія, Самгін зустрів її з радістю(М.Г.); Борис помітив схвильоване обличчя Аракчеєва, в той час якгосудар пішов із Балашевим(Л.Т.); Бувай молоді, сильні, бадьорі, не втомлюйтеся робити добро!(Ч.); Перед тим як вступити до військового училища, Аркаша важко захворів(Купр.); Як тільки настав ранок, спів дверей лунав по всьому будинку(Р.);
порівнянними(Спілки: у той час як, тим часом як, тоді як, якщо.. те, чим… тим, якщо… то): Якщо у дивізії та корпусі дані Травкіна були сприйняті як подія особливої важливості, тодля штабу армії вони мали вже хоч і важливе, але зовсім не вирішальне значення(Козак.); Герасим залишався нерухомим, схрестивши могутні руки у Муму на спині, тим часом якчовен хвилею відносило помаленьку назад до берега(Т.); Нехай Волга – ошатна скромна сумна красуня, затеЄнісей – могутній, шалений богатир(Ч.); Чим вище ти піднявся на землею, - тимти видніше людям на землі(С. Островий);
умовними(Спілки: якщо (то), якщо, коли, раз, коли): Якщо ж п'єса погана, тоніяка гра не зробить її гарною(Ч.); Якщо ти стара людинадядьком будеш нам навік(П.);
причинними(тому, що, тому що, тому, що тому, що тому, що тому, що у зв'язку з тимта ін.): Мабуть, там був місяць, так як ясно було видно вікна та сніг на рамах(Ч.); Завдяки тому що літо дуже спекотне та сухе, знадобилося поливати кожне дерево(Ч.); Вірити хотілося, бокниги вже вселяли мені віру в людину(М.Г.);
слідчими(так що -додаткова частина із цим союзом завжди перебуває у постпозиции;[ через що, внаслідок чого, завдяки чому, через щота ін – придаткові з цими прийменниково-відмінковими формами набувають характеру приєднання, О.М. Гвоздєв, Л.Л.Касаткін, Є.В. Клобуков, П.А. Лекант такі придаткові відносять до придаткових приєднувальних]): Павич впустив хліб у воду, так щонам треба було лягти з голодним шлунком(М.-С.); Кур'єрський стояв на станції десять Кудихвилин, так щокожна мить була дорога(Б. Ак.); Хлопчик видавався блискучими здібностями та величезним самолюбством, внаслідок чоговін був першим і з наук, і по фронту та верховій їзді(Л.Т.);
цільовими(щоб, щоб (устар.); для того, щоб, для того щоб): Щоб Дуняшка не бачила її сліз, Іллівна відвернулася до стіни і закрила обличчя хусткою(Ш.); Після закінчення праць Петро вийняв кишенькову книжку, щобвпоратися, чи все, що їм передбачається на цей день виконано(П.); Він віддав перевагу прогулянці в лінійці, з тим щобне розлучатися з милою своєю сусідкою(П.),
поступливими(Спілки: хоча, незважаючи на те, що даром що; місцеітмінно-союзні поєднання як ні, скільки нета ін.): Тихін Петрович сидів на палубі, хочана воді було холодно(Пауст.); Ні, на всіх тебе не вистачить, хочякий ти генерал(Тв.); Незважаючи на те що було холодно, сніг на комірі танув дуже скоро(Л.Т.); Він весь був ясно видно, дарма щоїхав у тіні(Т.); І якби ви ніпоспішали скоріше дійти до води, все одно на спуску ви кілька разів зупинитесь(Пауст); Міхалевич поїхав на другий день, як неутримував його Лаврецький(Т.); Нехай укрила від далекого горя стіна, що потонула в трояндах, заглушити гуркотіння моря солов'їна пісня не вільна(Бл.). Придаткові пропозиції, що приєднуються займенниковим поєднанням куди ні, де ні, коли ні, хто ніі т.п., мають узагальнено-тотожне (школа МДУ) або узагальнено-поступальне (Н.С. Валгіна та ін) значення:
порівняльними(як, начебто, точно, подібно до того як, на кшталт того як, на кшталт того як): Подібно до того як нетерплячий юнак чекає на годину побачення, я чекав години ночі(Булг.); Навіть дивно, зовсім не піднімається перо, нібисвинець якийсь сидить у ньому(Р.); Настало прохолодне літо, немов нове життяпочалася(Ахм.).
Особливий вид СПП, який не відноситься ні до нерозчленованих, ні до розчленованих, - це СПП з підрядними приєднувальними.Додаткова частина в них пов'язана з головним союзним словом щоу різних формах. Зміст придаткової частини оформляється як додаткове, як зауваження щодо сказаного у головній частині. Розташовуються придаткові тільки після головної частини. Союзне слово ( щоу різних формах) не тільки є скріпою, але ще має вказівне значення, близьке до 'це': Іноді здіймався поривчастий вітер, щобуло гірше(С.-Ц.) - порівн.: а це булогірше; Лисий слід вона [вовчиха] приймала за собачий і іноді навіть збивалася з дороги, чогоз нею ніколи не бувало в молодості(Ч.); У лісі було темно, чомуі довелося повернутися додому.
5. Ускладнені складнопідрядні пропозиції. Паралельне підпорядкування частин, однорідне підпорядкування, послідовне підпорядкування. Розділові знаки в складнопідрядному реченні.
Терміном «складнопідрядна пропозиція», строго кажучи, позначають лише двокомпонентну складну пропозицію, що складається з головної частини та придаткової. Це елементарне СПП: підрядний зв'язок реалізується лише один раз; використовується один союзний засіб – союз чи союзне слово. Ускладнене СПП– це складнопідрядна пропозиція з кількома підрядними. Наприклад: Самгін відчував, щоце на нього впала м'яка вага, приплюснувши до землі так щопідігнулися коліна(М.Г.)– тут двічі реалізовано нерозчленовану підрядну структуру (роз'яснювальну та займенниково-союзну), двічі в різних значеннях вжито союзу що.
Різноманітність ускладнених СПП створюється не кількістю елементів, а способом їхнього зв'язку.
Послідовне підпорядкування (ланцюговий зв'язок)- Це такий зв'язок, коли незалежної головної частини підпорядковується підрядна (1-а ступінь), а кожна наступна підрядна з'єднується з попередньою (2-а ступінь і т.д.): Часто восени я пильно стежив за опадаючим листям, щобзловити ту непомітну частку секунди, колилисток відокремлюється від гілки і починає падати на землю(Пауст.); Тітка [собака] заплющила очі, щобскоріше заснути, так яквона знала з досвіду, щочим швидше заснеш, тим швидше настане ранок(Ч.).
При супідрядності (паралельного зв'язку)одній головній частині підпорядковуються усі придаткові. При цьому вони можуть бути, як різнотипними, неоднорідними, так і однорідними, з'єднаними між собою творчим зв'язком: Бувай Шамохін говорив, я помітив, щоросійська мова і російська обстановка приносила йому велике задоволення(Ч.); Зробіть міста такими, щобними можна було пишатися, щобу них можна було працювати, думати та відпочивати…(Пауст.)
Найбільш складною є структура СПП з кількома підрядними, коли реалізуються відразу обидва види зв'язку: Я абсолютно впевнений, щоу цього лорда є щось дуже смішне, чоговін соромиться, щотаємно мучить його і від чоговін так зло пише свої книги(М.Г.); Не минуло й хвилини, якця радість … також миттєво і пройшла, нібиїї зовсім не було, і обличчя його знову прийняло дбайливий вираз(Р.).
6. Безсполучникові складні пропозиції: поняття про БСП; засоби зв'язку елементів БСП; Типи БСП залежно від структури та значення. Пунктуація у БСП.
Безспілкова складна пропозиція– один із двох основних структурних типів складної пропозиції в російській мові, що виділяється за формальним критерієм. У БСП за відсутності спілок працюють інші засоби зв'язку предикативних елементів: інтонація, співвідношення видо-часових дієслівних форм, лексичні показники та ін. Просте речення є структурним елементом БСП. Наприклад: Вудлище зігнулося в дугу, волосінь зі свистом врізалася у воду(Пауст.). Зв'язок предикативних елементів тут здійснюється у вигляді а) інтонації перерахування, б) співвідношенням видо-часових форм (послідовність), і навіть паралельністю будови елементів.
У БСП виражаються загальні для російського синтаксису відносини рівнозначності/нерівнозначності,які у союзних СП передаються сочинительними (рівнозначність) та підпорядковими (нерівнозначність) спілками. Спілки в БСП можуть бути вставлені, порівн.: Рожевато-лілові тони пісків тьмяніли,[і] пустеля темніла(Вересаєв): [якщо]У рублі копійки немає, так і не сповнений рубль(Посл.); Пил і запах парного молока висів над сільськими вулицями[тому що/бо]з лісових полян пригнали корів(Пауст.); І здається зі стежки далекої –[ніби]вола качає береги(Ес.).
У БСП виражаються різні види відносин різними показниками, вони характеризуються різною кількістю елементів, відкритістю/закритістю структури; у цих пропозиціях дуже важлива чітка пунктуація.
Відносини рівнозначностіпередаються як перерахування.
При перерахуванні структура відкрита, число предикативних елементів обмежено. Відносини оформлюються за допомогою інтонації(Рівномірне підвищення тону до кінця кожної частини, однакове положення фразового наголосу) , співвідношення дієслівних форм, паралельності будови елементівЗначення рівнозначності підкріплюється однотипним будовою предикативних елементів. На листі використовуються коми. Наприклад: Йшов дощ, падав сніг, тріщав мороз, вила і посвистувала хуртовина(М.Г.); Світанки стали туманними, задумливими ранку, тривожно-чуйні дні, похмурі ночі.(Шишк.); Густа роса лежала на зім'ятій траві, з липового листя падали важкі краплі(А.Т.); Щільно зачинені ворота, вечір чорний, вітер тихий(Ахм.).
При зіставленні структура закрита ( дві частини). Інтонація протиставлення передається великою різницею між частинами за висотою тону. Відносини протиставлення підкріплюються вживанням антонімічної лексики чи контрастом затвердження/заперечення. На листі Основнийрозділовий знак - тире, СР: Надворі палила літня спека – в будинку було прохолодно(Бунін); Але вже немає ні будиночка, ні хлопчаки, ні кішки – стоїть у полі завод(Гайд.); Половина двору в тіні, половина осяяна(Бунін); Душа моя вбита - залишилося вбити тіло(Остр.); Все кругом швидко чорніло і вщухало – одні перепели зрідка кричали(Т.).
Відносини нерівнозначностіпроявляються в тому, що одна частина пропозиції пояснює іншу в тому чи іншому відношенні; структура закрита ( дві частини). Найбільш характерні відносини пояснювальні, умовні, причинно-наслідкові.
Пояснення може зачіпати першу частину в цілому або окреме слово. Ці відносини передаються особливою, запобіжною інтонацією. На листі Основнийзнак – двокрапка, але можливо і тире: Цей голос означав лише одне: іншим людям потрібна твоя негайна, невідкладна допомога(Солоухін); Кожен труп сидів окремо, сам по собі: ні огорожі навколо, ні воріт не помічалося(Т.); Розділена з давніх-давен праця: міста здають солдати, генерали їх беруть.(Тв.); Будинок теж жив: він рипів, шарудів, потріскував, здригався трохи помітно від холоду(Ю. Козаков).
Умовні відносини виражаються характерною інтонацією: контраст частин пропозиції по висоті тону (дуже висока мелодійна вершина у першій частині). На листі Основнийрозділовий знак - тире: Напролом йдуть – волосся не шкодує(Посл.); Ліс рубають - тріски летять(після).
Причинні відносини (підстава/причина – у другій частині) спираються на інтонацію, аналогічну пояснювальній. Основнийрозділовий знак - двокрапка, але можливо тире, порівн.: Лише вдень у саду було тихо: неспокійні птахи відлетіли на південь(Пауст.); Але в цю кімнату я ходив рідко і неохоче: мені там чомусь дихання стискало.(Т.); Із заздрісником краще не ходити на лов - клювати в нього все одно не буде(Пауст.); Лише по одному Степану Астахову ніхто не плакав – не було кому(Ш.).
Приєднувальні відносиниє особливий вид відносин, для яких характерна додатковість; частини пропозиції автономні, мають завершену семантику та структуру. Цей вид пропозицій займає хіба що проміжне місце між рівнозначними і нерівнозначними БСП. Зазвичай, вони допускають вставку ні сочинительного, ні підпорядного союзу.
На листі частини речення поділяються крапкою з комоюабо двокрапкою. Крапка з комоюпідкреслює самостійність, автономність першої частини, а двокрапка- Незавершеність, необхідність розвитку повідомлення, порівн.: Воєнний частяглося довго; здавалося, не буде йому кінця(Пауст.); Литвинов увійшов до своєї кімнати: лист на столі впав йому в очі(Т.)
Виділяються (за аналогією з другорядними членами речення: визначеннями, доповненнями та обставинами) три основні типу придаткових: визначальні, з'ясувальніі обставинні;останні своєю чергою діляться кілька видів.
Підрядне реченняможе відноситися до певного слова в головному (примовнідодаткові) або до всього головного (незамовніпридаткові).
Для визначення типу придаткового реченнянеобхідно враховувати три взаємопов'язані ознаки: 1) питання, яке можна поставити від головної пропозиції до підрядного; 2) примовний чи неприслівний характер придаткового речення; 3) засіб зв'язку придаткового з основним.
Содержание статьи развернуть / свернуть
- Придаткові визначальні
- Займенно-визначальні придаткові
- Придаткові з'ясувальні
- Розмежування придаткових визначальних та придаткових з'ясувальних
- Ґрунтовні придаткові
- Придаткові способи дії та ступеня
- Придаткові місця
- Придаткові часу
- Придаткові умови
- Придаткові цілі
- Придаткові причини
- Придаткові уступні
- Придаткові порівняльні
- Додаткові слідства
- Придаткові приєднувальні
- Синтаксичний розбір складнопідрядної пропозиції з одним підрядним
- Н.М. РУХЛЕНКА, С.Орлик, Білгородська обл.
- Приєднувальні конструкції
- 11-й клас
Придаткові визначальні
Подібно до визначень у простій пропозиції, визначальні придатковівиражають ознаку предмета, але, на відміну більшості визначень, вони часто характеризують предмет не прямо, а побічно - через ситуацію,яка так чи інакше пов'язана із предметом.
У зв'язку із загальним значенням ознаки предмета визначальні придаткові залежать від іменника(або від слова в іменнику) в головній пропозиції і відповідають на запитання який?Вони приєднуються до головного лише союзними словами - відносними займенниками (який, який, чий, що)та займенниковими прислівниками (Де, куди, звідки, коли).У підрядному реченні союзні слова заміщають те іменник з головного, від якого залежить підрядне.
Наприклад: [Одна з протиріч, (якими жива творчістьМандельштама), стосуєтьсясвоєї природи цієї творчості] (С. Аверінцев)- [сущ., (якими (= протиріччями)),].
Союзні слова в складнопідрядних реченнях можна розділити на основні (який, який, чий)і неосновні (що, де, куди, звідки, коли).Неосновні завжди можуть бути замінені основним союзним словом Котрий,і можливість такої заміни є яскравою ознакою визначальних придаткових.
Село, де(в якій) сумував Євген, була чарівний куточок ... (А. Пушкін)- [Існ., (Де),].
Мені пригадався сьогодні собака, що(яка) була моєї юності друг (С. Єсенін)- [Існ.], (Що).
Нічою часом у пустелі міській є година одна, пройнята тугою, коли(у який) на ціле місто ніч зійшла ... (Ф. Тютчев) -[сущ.], (Коли).
У головному реченні часто бувають вказівні слова (вказівні займенники та прислівники) той, такий,наприклад:
Це був той знаменитий артист, якого вона бачила на сцені минулого року (Ю. Герман)- [ук.сл. той -сущ.], (якого).
Займенно-визначальні придаткові
За значенням до підрядних визначальних близькі займенно-визначальні придаткові . Вони відрізняються від власне визначальних придаткових тим, що належать не до іменника в головному реченні, а до займенника (той, кожен, весьта ін), вжитому у значенні іменника, наприклад:
1) [Всього, (що знавще Євген), переказатимені дозвілля) (А. Пушкін)- [Міст., (Що),]. 2) [Не то, (що думайте ви), природа]... (Ф. Тютчев)- [Міст., (Що),].
Як і придаткові визначальні, розкривають ознаку предмета (тому до них краще також ставити питання який?)та приєднуються до головної пропозиції за допомогою союзних слів (основні союзні слова - хтоі що).
СР: [Той людина, (який приходиввчора сьогодні не з'являвся] - підрядне означальне. [ук.сл.+сущ., (який), ].
[Той, (хто приходиввчора сьогодні не з'являвся] - підрядне займенниково-визначальне. [Міст., (Хто),].
На відміну від власне визначальних придаткових, які завжди стоять після іменника, до якого вони відносяться, займенно-визначальні придатковіможуть стояти і перед визначальним словом, наприклад:
(Хто жив і думав), [Той не можев душі не зневажатилюдей] ... (А. Пушкін)- (хто), [місць. ].
Придаткові з'ясувальні
Придаткові з'ясувальнівідповідають на відмінкові питання та ставляться до члена головної пропозиції, який потребує смислового поширення (доповнення, пояснення). Цей член речення висловлений словом, що має значення мови, думки, почуттяабо сприйняття.Найчастіше це дієслова (Сказати, запитати, відповістита ін.; думати, знати, згадатита ін.; боятися, зрадіти, пишатисята ін.; побачити, почути, відчутита ін), але можуть бути й інші частини мови: прикметники (радий, задоволений),прислівники (відомо, шкода, потрібно, ясно),іменники (повідомлення, повідомлення, слух, думка, заява, почуття, відчуттята ін.)
Придаткові з'ясувальніприкріплюються до слова, що пояснюється, трьома способами: 1) за допомогою спілок що, ніби, щоб, колита ін.; 2) за допомогою будь-яких союзних слів; 3) за допомогою союзу-частинки чи.
Наприклад: 1) [Світло вирішило], (що т розумнийі дуже милий) (А. Пушкін)- [дієслово], (що). [Я_ боявся], (щоб у помислі сміливим тимене дорікнути не могла) (А. Фет) - [глаг.], (щоб). [Їй сниться], (начебто вона йдепо сніговій галявині, сумною імлою оточена) (А. Пушкін)- [дієслово], (ніби).
2) [Ти знаєшсам], (яке час настав) (Н. Некрасов)- [дієслово], (яке). [Потім вона почала розпитуватимене], (де я тепер працюю) (А. Чехов)- [Див.], (Де). (Коли він прибуде), [невідомо] (А. Чехов)- (Коли), [нар.]. [Я_ запитава у зозулі], (скількироків я проживу)... (А. Ахматова)- [дієслово], (скільки).
3) [Обом дуже хотілося дізнатися\, (привізчи батькообіцяну крижинку) (Л. Кассиль)- [дієслово], (чи).
Придаткові з'ясувальніможуть бути передачі непрямої промови. За допомогою спілок що, ніби, коливиражаються опосередковані повідомлення, за допомогою спілки щоб- Непрямі спонукання, за допомогою союзних слів та союзу-частки чи- Непрямі питання.
У головному реченні при слові, що пояснюється, може бути вказівне слово то(у різних відмінках), що служить виділення змісту придаткового пропозиції. Наприклад: \Чехіввустами доктора Астрова висловиводну зі своїх абсолютно дивних за влучністю думок про те], (що ліси навчаютьлюдину розуміти прекрасне) (К. Паустовський)- [сущ.+ук.сл.], (що).
Розмежування придаткових визначальних та придаткових з'ясувальних
Певні труднощі викликає розмежування придаткових визначальних та придаткових з'ясувальних, які відносяться до іменника. Слід пам'ятати, що придаткові визначальнізалежать від іменника як частини мови(для них не важливо значення іменника, що визначається), відповідають на запитання який?,вказують на ознаку того предмета, який названий іменником, і приєднуються до головного тільки союзними словами. Придатковіж з'ясувальнізалежать від іменника не як частини мови, а як від слова з певним значенням(Промови, думки, почуття, сприйняття), крім питання який?(а його завжди можна задати від іменника до будь-якого залежить від нього слова або пропозиції) до них можна задати і відмінне питання,вони розкривають(роз'яснюють) змістпромови, думки, почуття, сприйняття та приєднуються до головного спілками та союзними словами. ( Підрядне, що приєднуєтьсядо головного союзами та союзом-частинкою чи,може бути лише пояснювальним: Думка, що він не правий, мучила його; Думка про те, чи правий він, мучила його).
Складніше розмежувати придаткові визначальні та придаткові з'ясувальні, що залежать від іменників у випадках, коли з'ясувальні придатковіприєднуються до головного за допомогою союзних слів (особливо союзного слова що).Порівн.: 1) Питання, що(Котрий) йому задали, здався йому дивним. Думка, що(яка) спала йому на думку вранці, не давала йому спокою цілий день. Звістка, що(яке) я отримав учора, дуже мене засмутило. 2) Питання, що йому тепер робити, мучило його. Думка про те, що він накоїв, не давала йому спокою. Звістка про те, що сталося у нас у класі, здивувало всю школу.
1) Перша група - складнопідрядні пропозиції з підрядними визначальними. Союзне слово щоможна замінити союзним словом Котрий.Підрядне вказує на ознаку предмета, названого іменником (від головної пропозиції до підрядного можна поставити тільки питання який?,відмінне питання поставити не можна). Вказівне слово в головному реченні можливе лише у формі погодженого із іменником займенника (те питання, та думка, то звістка).
2) Друга група - складнопідрядні пропозиції з додатковими пояснювальними. Заміна союзного слова щосоюзним словом Котрийнеможлива. Підрядне не просто вказує на ознаку предмета, названого іменником, а й пояснює зміст слів питання, думка, звістка(Від головної пропозиції до підрядного може бути заданий відмінковий питання). Вказівне слово в головному реченні має іншу форму (відмінні форми займенників: питання, думка, звістка про те).
Ґрунтовні придаткові
Більшість обставинних придатковихпропозицій мають самі значення, як і обставини у простій пропозиції, отже, відповідають ті ж запитання і відповідно діляться ті ж види.
Придаткові способи дії та ступеня
Характеризують спосіб здійснення дії або ступінь прояву якісної ознаки та відповідають на питання як? яким чином? якою мірою? наскільки?Вони залежить від слова, яке виконує у головному реченні функцію обставини способу дії чи ступеня. До головної пропозиції ці додаткові приєднуються двома способами: 1) за допомогою союзних слів як, скільки, наскільки; 2) за допомогою спілок що, щоб, наче точно, ніби, ніби.
Наприклад: 1) [Наступ йшовтак як було передбаченоу штабі) (К. Симонов)- [дієслово+ук.ел. так], (як) (додатковий спосіб дії).
2) [Стареньці стільки ж хотілося повторитисвоє оповідання], (скільки мені його слухати) (А. Герцен)-[дієслов.+ук.ел. стільки],(скільки) (додаткове ступеня).
Придаткові способи дії та ступеняможуть бути однозначними(якщо приєднуються до головного союзними словами як, скільки, наскільки)(див. приклади вище) та двозначними(якщо приєднуються спілками; друге значення вноситься спілкою). Наприклад: 1) [Білі акації пахлитак сильно], (що їх солодкий, нудотний, цукерковий запах відчувавсяна губах та в роті) (А. Купрін)-
[ук.сл. так+ нареч.], (що) (значення ступеня ускладнене значенням слідства, яке вноситься до значення придаткового союзом що).
2) [Красива дівчина має бути одягненатак щоб виділятисяз навколишнього оточення) (К. Паустовський)- [кр.прич. + ук.сл. так],(щоб) (значення способу дії ускладнене значенням мети, яке вноситься спілкою щоб).
3) [Все це маленьке рослинатак сяялоу наших ніг], (ніби воно булосправді зробленоз кришталю) (К. Паустовський)- [ук.сл. так +глаг.], (ніби) (значення ступеня ускладнене значенням порівняння, яке вноситься союзом ніби).
Придаткові місця
Придаткові місцявказують на місце або напрямок дії та відповідають на запитання де? куди? звідки?Вони залежать від усієї головної пропозиції або від обставини місця в ньому, вираженого прислівником (там, туди, звідти, ніде, скрізь, всюдита ін), і приєднуються до головної пропозиції за допомогою союзних слів де, куди, звідки.Наприклад:
1) [Дорогою вільної йди], (куди тягнетебе вільний цм) ... (А. Пушкін)- , (Куди).
2) [Він писаввсюди], (де заставалайого спрагаписати) (К. Паустовський)- [нар.], (Де).
3) (Куди річка пішла), [там і русло буде] (прислів'я)-(Куди), [ук.сл. там].
Придаткові місцяслід відрізняти від інших типів придаткових, які також можуть приєднуватися до головної пропозиції за допомогою союзних слів де, куди, звідки.
Порівн.: 1) І [ Таня входитьу дім порожній], (де(в котрому) живнещодавно наш герой) (А. Пушкін)- [сущ.], (де) (додаткове означальне).
2) [Я_ став нагадувати], (куди ходивна протязі дня) (І. Тургенєв)- [дієслово], (куди) (додаткове изъяснительное).
Придаткові часу
Придаткові часувказують тимчасово скоєння дії чи прояви ознаки, про які йдеться у головному реченні. Вони відповідають на запитання коли? як довго? з яких пір? до яких пір?,залежать від усієї головної пропозиції та приєднуються до нього тимчасовими спілками коли, поки, як тільки, ледве, перш ніж, в той час як, до тих пір поки, відколи, як раптомта ін Наприклад:
1) [Коли граф повернувся], (Наталканеввічливо зраділайому і поспішила їхати) (Л. Толстой)- (Ког2) (Бувай не вимагаєпоета до священної жертви Аполлон), [у турботах суєтного світла він малодушно занурений} (А. Пушкін)- (Бувай), .
У головному реченні можуть бути вказівні слова тоді, доти, після тогота ін, а також другий компонент спілки (те).Якщо в головному реченні є вказівне слово тоді,то колиу підрядному є союзним словом. Наприклад:
1) [Я_ сиджудоти поки не починаю відчувати голод) (Д. Хармс)- [ук.сл. доти], (Бувай).
2) (Коли взимку їж свіжі огірки), [то в роті пахненавесні] (О. Чехов)- (Коли), [те].
3) [Поет відчуваєбуквальне значення слова навіть тоді], (коли даєйого у переносному значенні) (С. Маршак)- [ук.сл. тоді],(Коли).
Придаткові часунеобхідно відрізняти від інших видів придаткових, що приєднуються союзним словом коли.Наприклад:
1) [Я_ бачивЯлту в тому році], (коли (-в котрому) її залишив Чехов) (С. Маршак)- [ук.сл.+сущ.], (коли) (додаткове означальне).
2) [Корчагіннеодноразово питавмене], (коли він може виписатися) (Н. Островський)- [Див.], (Коли) (додаткове изъяснительное).
Придаткові умови
Придаткові умовивказують на умови здійснення того, про що йдеться у головному реченні. Вони відповідають на запитання за якої умови?, якщо, якщо... то, коли (= якщо), коли... то, коли, якщо, раз, якщота ін Наприклад:
1) (Якщо я захворію), [до лікарів звертатися не стану]...(Я. Сміляков)- (Якщо), .
2) (Раз ми почали говорити), [то краще домовитивсе до кінця] (А. Купрін)- (Раз), [те].
Якщо додаткові умовністоять перед головним, то в останньому може бути друга частина спілки - то(Див. Другий приклад).
Придаткові цілі
Придатковіпропозиції цілівказують на мету того, про що йдеться в головному реченні. Вони відносяться до всієї головної пропозиції, відповідають на запитання навіщо? з якою метою? для чого?та приєднуються до головного за допомогою спілок щоб (щоб), для того щоб, для того, щоб, щоб (застар.)та ін Наприклад:
1) [Я_ розбудивПашку], (щоб він не впавз дрог) (А. Чехов)- , (Щоб);
2) [Він уживвсе своє красномовство], (щоб відвернутиАкуліну від її наміру) (А. Пушкін)- , (щоб);
3)(Для того щоб бути щасливим), [требане тільки кохати, але і бути коханим] (К. Паустовський)- (для того щоб), ;
При розчленуванні складового союзу в підрядному залишається простий союз щоб,інші слова входять у головне речення, будучи вказівним словом і членом речення, наприклад: [Я_ згадуюпро це виключно для того], (щоб підкреслитибезумовну справжність багатьох речей Купріна) (К. Паустовський)- [ук.сл. для того],(щоб).
Придаткові ціліпотрібно відрізняти від інших видів придаткових із союзом щоб.Наприклад:
1) [Я хочу], (щоб до багнета прирівнялиперо) (В. Маяковський)- [дієслово], (щоб) (додаткове изъяснительное).
2) [Часпосадки було розрахованотак], (щоб до місця висадки потрапитина світанку) (Д. Фурманов)- [кр.прич.+ук.сл. так],(щоб) (додатковий спосіб дії з додатковим значенням мети).
Придаткові причини
Придатковіпропозиції причинирозкривають (позначають) причину, що йдеться у головному реченні. Вони відповідають на запитання чому? з якої причини? від чого?,відносяться до всієї головної пропозиції та приєднуються до неї за допомогою спілок тому що, тому що, тому що, тому що, тому що, тому що, тому що, тому щота ін Наприклад:
1) [Посилаю їй усі сльози у подарунок], (боне дожитимені до весілля) (І. Бродський)- , (тому що)
2) [Кожен праця важлива], (бо покращуєлюдини) (Л. Толстой)- , (Бо).
3) (Завдяки тому що ми ставилищодня нові п'єси), [ театрнаш досить охоче відвідувався] (А. Купрін)- (завдяки тому що), .
Складові спілки, останньою частиною яких є що,можуть розчленовуватися: у підрядному залишається простий союз що,інші слова входять у головне речення, виконуючи у ньому функцію вказівного слова і будучи членом речення. Наприклад:
[Отже і дорогимені люди], (що живутьзі мною на землі) (С. Єсенін)- [ук.сл. тому],(що).
Придаткові уступні
У підрядному поступальному повідомляється про подію, всупереч якій здійснюється дія, подія, яка називається в головному реченні. При поступливих відносинах головна пропозиція повідомляє про такі події, факти, дії, які не мали б відбутися, проте відбуваються (відбулися, відбудуться). Таким чином, придаткові уступніназивають хіба що «неспрацьовану» причину. Придаткові уступнівідповідають на запитання незважаючи на що? всупереч чому?,відносяться до всієї головної пропозиції та приєднуються до неї 1) спілками хоча, хоч... але,не хоча всупереч тому що, незважаючи на те що, нехай, нехайта ін. і 2) союзними словами у поєднанні зчасткою ні: як ні, скільки ні, що (б) ні.Наприклад:
I. 1) І (хоч він був гульвісою палкою), [але розлюбив він нарешті і лайка, і шаблю, і свинець] (А. Пушкін)- (Хоч), [але].
Примітка. У головному реченні, при якому знаходиться поступове підрядне, може знаходитися союз Проте.
2) (Нехай троянда зірвана), [вонаще цвіте] (С. Надсон)- (Нехай), .
3) [В степу було тихо, похмуро], (незважаючи на те що сонце підвелося) (А. Чехов)- , (незважаючи на те що).
П. 1) (Як не оберігавсебе Пантелей Прокоповичвід всяких важких переживань), [але незабаром довелося пережитийому нове потрясіння] (М. Шолохов)-(Як не), [але].
2) [Я_, (скільки не любив бивас), звикнувши, розлюблю відразу) (А. Пушкін)- [, (скільки не), ].
Придаткові порівняльні
Розглянуті вище типи обставинних додаткових за значенням відповідають однойменним розрядам обставин у простій пропозиції. Однак є три типи придаткових (порівняльні, слідстваі приєднувальні),яким немає відповідності серед обставин у простій пропозиції. Загальна особливість складнопідрядних речень з цими типами придаткових - неможливість, як правило, поставити питання від головної пропозиції до підрядного.
У складнопідрядних реченнях з підрядними порівняльнимизміст головної пропозиції порівнюється зі змістом придаткового. Придаткові порівняльнівідносяться до всієї головної пропозиції та приєднуються до неї спілками як, наче, ніби, ніби, ніби, подібно до того як, ніби, чим... тим, чиміін Наприклад:
1) (Як влітку риємо мошкара летитьна полум'я), [зліталися пластівціз двору до віконної рами] (К. Пастернак)(як), ["].
2) [Дрібні листяяскраво та дружно зеленіють], (ніби хтоїх вимиві лак на них навів) (І. Тургенєв)- , (Ніби).
3) [Миутрьох почали розмовляти], (наче вік би чи знайомі) (А. Пушкін)- , (ніби).
Особливу групу серед придаткових порівняльнихскладають пропозиції із спілкою чимта з подвійним союзом чим тим.Придаткові з подвійним союзом чим тиммають порівняльно-порівняльнезначення, взаємну обумовленість елементів. Придаткові ж із союзом чим,крім того, належать не до всього головного, а до слова в ньому, яке виражене формою порівняльного ступеня прикметника чи прислівника.
1) (Чим менше жінку ми любимо), [тим легше подобаємося миїй] (А. Пушкін)- (чим тим].
2) [Час йшовповільніше], (ніж повзли хмарипо небу) (М. Горький)- [Сравн.степ.нар.], (чим).
Порівняльні придаткові можуть бути неповними: у них опускається присудок, якщо воно збігається з присудком головного речення. Наприклад:
[Існуванняйого укладеноу цю тісну програму], (як яйцеу шкаралупу) (О. Чехов)- , (як).
Про те, що ця саме неповна двоскладова пропозиція свідчить другорядний член групи присудка - у шкаралупу.
Неповні порівняльні придаткові не слід плутати з порівняльними оборотами, у яких може бути присудка.
Додаткові слідства
Додаткові слідствавказують на слідство, висновок, що випливають із змісту головної пропозиції .
Додаткові слідстваставляться до всієї головної пропозиції, завжди стоять після неї і приєднуються до неї союзом так що.
Наприклад: [ СпекаУсе збільшувався], (так що ставало важко дихати) (Д. Мамин-Сибіряк); [ СнігУсе ставав білішим і яскравішим], (так що ломилоочі) (М. Лермонтов)- , (так що).
Придаткові приєднувальні
Придаткові приєднувальнімістять додаткові відомості, зауваження про те, що повідомляється у головному реченні. Приєднувальні придатковіставляться до всієї головної пропозиції, завжди стоять після неї і прикріплюються до неї союзними словами що, чим, прочому, чому, навіщо, чомута ін.
Наприклад: 1) [Їй треба було не запізнитисяв театр], (від чоговонадуже поспішала) (А. Чехов)- , (від чого).
2) [Пала роса], (що віщувалозавтра хорошу погоду) (Д. Мамин-Сибіряк)- , (Що).
3) [А старий Зозулін швидко наділокуляри, забувши протерти їх], (чого з ним за тридцять років службової діяльності ніколи не траплялося) (І. Ільф та Є. Петров)- , (Чого).
Синтаксичний розбір складнопідрядної пропозиції з одним підрядним
Схема аналізу складнопідрядної пропозиції з одним підрядним
1.Визначити тип речення з мети висловлювання (оповідальний, запитальний, спонукальний).
2.Вказати вид пропозиції щодо емоційного забарвлення (окликувальне або неокликувальне).
3.Визначити головне та підрядне речення, знайти їх межі.
Скласти схему пропозиції: поставити (якщо можливо) питання від головного до підрядного, вказати в основному слово, від якого залежить підрядне (якщо воно прислів'я), охарактеризувати засіб зв'язку (союз або союзне слово), визначити тип придаткового (визначальне, з'ясовне і т.п.). д.).
Зразок аналізу складнопідрядної пропозиції з одним підрядним
1) [В час сильної бурі вивернулоз коренем високу стару сосну], (чому і утвориласяця яма) (А. Чехов).
, (від чого).
Пропозиція оповідальна, неокликова, складнопідрядна з підрядним приєднувальним. Додаткове відноситься до всього головного і приєднується до нього союзним словом від чого.
2) (щоб бутисучаснику ясним), [весь навстіж розкриють поет] (А. Ахматова).(Щоб), .
Пропозиція оповідальна, неокликова, складнопідрядна з підрядною метою. Підрядне відповідає на запитання з якою метою?,залежить від усієї головної пропозиції та приєднується до неї союзом щоб.
3) [Я кохаювсе], (чому в цьому світі ні співзвуччя, ні відгуку ні) (І. Анненський).[Міст.], (Чому).
Пропозиція оповідальна, неокликова, складнопідрядна з підрядним займенниково-визначальним. Підрядне відповідає на запитання яке?,залежить від займенника Усев основному, приєднується союзним словом чому,яке є непрямим доповненням.
Додаткові пропозиції дуже різноманітні. Вони відрізняються один від одного за чотирма основними ознаками:
граматичне значення;
питання, на яке відповідає підрядна пропозиція;
до чого воно відноситься;
засіб зв'язку (ніж приєднується).
За цими ознаками виділяють чотири основні види придаткових речень: означальні, з'ясувальні, обставинні, приєднувальні.
Придаткові визначальні
Позначають ознаку предмета, названого у головному реченні; відповідають питанням який?; відносяться до одного слова в головному реченні - до іменника (іноді до словосполучення "іменник + вказівне слово"); приєднуються союзними словами: хто, що, чий, який, який, де, куди, звідки, коли. При цьому в головному реченні часто зустрічаються вказівні слова: той (та, то, ті), такий, кожен, кожен, будь-який та ін. Наприклад: Ліс, в який ми вступили, був надзвичайно старий (І. Тургенєв); Знову я відвідав той куточок землі, де я провів вигнанцем два роки непомітних (А. Пушкін).
Придаткові з'ясувальні
Доповнюють та конкретизують значення головної пропозиції; відповідають питання непрямих відмінків; відносяться до одного слова в головному реченні - дієслова зі значенням мови, думки або почуття (сказав, запитав, подумав, згадав, здивувався та ін), до іменників (повідомлення, прохання, питання та ін), до прикметників (рад, щасливий , гордий та ін), до прислівників (відомо, ясно, видно та ін), до словосполучень (запитав про те, питання про те, радий тому та ін); приєднуються спілками що, щоб, ніби, як і ін., а також союзними словами що, щоб, чому, коли, де, куди, що за, навіщо та ін. . Наприклад: Я вірю в те, що людина є творцем свого щастя (А. Чехов). Читаче, чи розповім тобі, куди красуня [Людмила] поділася? (А. Пушкін); За суперечкою не помітили, як село сонце червоне (Н. Некрасов).
Придаткові обставинні
Додаткові обставини дуже різноманітні і тому мають власну класифікацію. Розрізняють такі види придаткових обставин: способу дії та ступеня, місця, часу, умови, причини, мети, порівняння, поступки, слідства.
Придаткові способи дії та ступеня
Позначають образ, ступінь чи міру дії (ознака), названого у головному реченні; відповідають на запитання як? яким чином? якою мірою? наскільки? та ін.; ставляться до словосполучень у головному реченні: дієслово + так; повне прикметник + такий; повне прикметник + іменник + такий; приєднуються спілками що, щоб, ніби і ін. і союзними словами: як, скільки, наскільки та ін.
Зразок: Я в Росії народжений. Я люблю її так, що словами всього і не скажеш (С. Острова). Повітря прозоре до того, що видно дзьоб у галки ... (А. Чехов).
Придаткові місця
Позначають місце дії, названого у головному реченні; відповідають на запитання де? куди? звідки?; ставляться або до всієї головної пропозиції, або до її присудка; приєднуються союзними словами де, куди, звідки. У головному реченні їм часто відповідають вказівні слова: там, туди, всюди, всюди, скрізь та інших.
Приклад: Дорогою вільною йди, куди тягне тебе вільний розум (А. Пушкін). Там, де кінчалася хаща, біліли берези.
Придаткові часу
Позначають час дії, названого у головному реченні; відповідають на запитання коли? як довго? з яких пір? до яких пір? та ін.; ставляться або до всієї головної пропозиції, або до її присудка. У головному реченні часто присутні вказівні слова: тоді, тепер, завжди, одного разу, іноді та інших.
Приклад: Поки він співав, кіт Васька все спекотне з'їв (І. Крилов). Іноді, коли бредеш по некошеному покладі, майже з-під ніг виривається численний вивідок перепілок або сірих куріпок (С. Огнєв).
Придаткові умови
Позначають умову, за якої може здійснитися дія, названа в головному реченні; відповідають на запитання за якої умови? в якому випадку?; ставляться або до всієї головної пропозиції, або до її присудка; приєднуються умовними спілками якщо, раз, коли, коли, коли (у значенні "якщо"), як (у значенні "якщо") та ін.
Приклад: Якщо життя тебе обдурить, не журись, не гнівайся (А. Пушкін); Коли в товаришах згоди немає, на лад їхня справа не піде (І. Крилов).
Примітка
Умовне значення мають також придаткові, в яких присудок виражено дієсловом у формі наказового способу, вжитої в значенні умовного: Не будь на те Господньої волі, не віддали б Москви (М. Лермонтов) (СР: Якби не було на те Господньої волі, не віддали б Москви).
Придаткові причини
Позначають причину того, про що йдеться у головному реченні; відповідають на запитання чому? від чого? через що? з якої причини?; ставляться або до всієї головної пропозиції, або тільки до присудка; приєднуються причинними спілками: оскільки, тому що, тому й ін.
Зразок: Мені сумно, тому що весело тобі (М. Лермонтов); Осетин-візник невтомно поганяв коней, оскільки хотів до ночі піднятися на Каурську гору (М. Лермонтов).
Придаткові цілі
Позначають мету дії названого у головному реченні; відповідають на запитання навіщо? для чого? заради якої мети? для чого? та ін.; ставляться або до всієї головної пропозиції, або до її присудка; приєднуються цільовими спілками щоб (щоб), потім щоб, щоб і ін.
Приклад: Щоб музикантом стати, так треба вміння (І. Крилов). Я хочу, щоб мислити і страждати (А. Пушкін).
Придаткові порівняння
Приклад: Хвилини дві було тихо, наче обоз заснув (А. Чехов). І колючою гілкою ялина у вікно стукає, як стукає часом мандрівник запізнілий (А. Плещеєв).
Слід розрізняти придаткові порівняння та порівняльні звороти. Порівняйте: Як дерево упускає тихо листя, так я упускаю сумні слова (С. Єсенін) (складнопідрядна пропозиція з підрядним порівнянням); Ледве помітно, ніби краплі срібної води, блищали перші зірки (К. Паустовський) (порівняльний оборот).
У порівняльному підрядному, на відміну порівняльного обороту, є граматична основа.
Від придаткових порівняння також слід відрізняти вступні пропозиції. Наприклад: Яків, як було зазначено, цурався товаришів (І. Тургенєв). У виділеному реченні є граматична основа, але немає значення порівняння.
Придаткові поступки
Позначають обставину, всупереч якій чиниться дія, названа в головному реченні; відповідають на запитання незважаючи на що? всупереч чому?; відносяться до всієї головної пропозиції або до її присудка; приєднуються поступальними спілками: хоча (хоч), незважаючи на, нехай, пускаючи, даремно що; незважаючи на те, що та ін, союзними поєднаннями: що ні, хто ні, скільки ні, коли ні, як ні та ін.
Приклади: Жарко, хоч сонце вже опустилося на захід (М. Горький). Хоч і холодно, та не голодно (Прислів'я). Куди не кинь, усюди клин (Прислів'я).
Слід розрізняти складнопідрядну пропозицію з підрядним поступки та просту пропозицію з відокремленою обставиною поступки. Порівняйте: Незважаючи на те, що вечір вдався, задоволення я не відчував (складнопідрядна пропозиція з підрядним поступки). Незважаючи на вдалий вечір, задоволення я не відчував (проста пропозиція з обставиною поступки).
Додаткові слідства
Позначають слідство (висновок, результат), що випливає зі змісту головної пропозиції; відповідають питання що з цього випливає?; відносяться до всієї головної пропозиції; приєднуються союзами слідства тому, тому.
Приклад: Вітер виє на повну силу, так що я в себе не міг спати (І. Гончаров). Весь наступний день Герасим не з'являвся, тому замість нього за водою мав з'їздити кучер Потап (І. Тургенєв).
Слід розрізняти підрядне наслідки та підрядний спосіб дії та ступеня. Порівняйте: Дорогу розмило дощем, тож по горах утворилися широкі вибоїни (І. Гончаров) (додаткові слідства); Дорогу розмило дощем так, що по горах утворилися широкі вибоїни (додатковий образ дії та ступеня).
Придаткові приєднувальні
Приклад: На луках блищать горошинки роси, що буває лише рано-вранці (А. Чехов). Йому треба було влаштувати щось у місті, навіщо він і виїхав спішно (А. Пушкін). Замість цукру подавався стільниковий мед у глиняній мисці, через що чай завжди був рідкий, але смачний (К. Паустовський).
Н.М. Рухленко, добре відомий нашим читачам автор, пропонує сьогодні дуже цікавий матеріал, який не можна розцінювати як безперечний. Справа в тому, що в існуючій традиції немає чіткої системи розмежування семантики приєднання, синтаксичних приєднувальних конструкцій та стилістичного прийому парцеляції. Тому багата колекція прикладів, зібрана Н.М. Рухленко – це привід для серйозної розмови з старшокласниками, які думають.
Н.М. РУХЛЕНКА,
С.Орлик,
Білгородська обл.
Приєднувальні конструкції
11-й клас
Цілі уроку:розкрити роль приєднувальних конструкцій у мові, виявити їх експресивно-стилістичні можливості, спонукати учнів до активного та творчого використання приєднувальних конструкцій в усному та письмовому мовленні.
ХІД УРОКУ
Вчитель.У сучасній російській існують такі поняття, як приєднання, приєднувальний зв'язок, приєднувальні спілки, приєднувальні конструкції.Сьогоднішній урок таки буде присвячений приєднувальним конструкціям. Приєднання – особливий грамматико-стилистический прийом, який пов'язані з тенденцією до економії мовних засобів за великої інформативної насиченості. Приєднувальні конструкції широко поширені в мовленні. Зазвичай вони виникають у свідомості не одночасно з основною думкою, лише після того, як вона висловлена; як додаткові повідомлення, пояснення доводиться за допомогою приєднувального зв'язку додавати до основного висловлювання. Як писав Л.В. Щерба, «другий елемент з'являється у свідомості лише після першого або під час його висловлювання». Приєднання дедалі ширше проникають і в книжкову мову – у мову художньої літератури, публіцистичні та науково-популярні статті, газети. Додатковий, уточнюючий характер приєднань, їхнє розташування після основного висловлювання дає можливість актуалізувати найважливіше для автора становище. Можна також сказати, що приєднання – це один із видів синтаксичного зв'язку. Зверніть увагу на дошку. Прочитайте приклади. Вкажіть приєднувальні конструкції.
У кімнаті гримнув марш. Похідний марш. Такий добрий, веселий. Із такими форшлагами, трелями. Через ту ж нерухому шторку. (К.Федін)
Обидва мали улюблене місце в саду: лава під старим широким кленом. І тепер сіли на цю лаву. (О.Чехов)
Я заприсягся не говорити ні слова – з цікавості. (Л.Толстой)
Було навіть страшно, іноді. (М.Горький)
Завдання
1. Яке місце по відношенню до основного висловлювання займає приєднувальна конструкція? (Приєднання завждислід за основним висловлюванням.)
2. Погляньте за інтонацією, з якою вимовляються приєднувальні конструкції. (Після основного висловлювання слід приєднувальна пауза, відзначається зниження голосу. Призначення паузи – підготувати до сприйняття елемента, що приєднується.)
3. Встановіть відмінність приєднувального зв'язку від сочинительного і підрядного. (При творі поєднуються відносно рівноправні, однорідні у синтаксичному відношенні елементи висловлювання, підпорядкування один із елементів залежить від іншого, але у обох випадках елементи висловлювання «присутні у свідомості, хоча б у невиразному вигляді, вже за самого початку висловлювання»(Щерба Л.В.Про частини мови у російській мові. Вибрані роботи з російської мови. М., 1957. С. 80). Приєднання ж є хіба що додатковим судженням, уточненням, поясненням, розвитком раніше висловленої думки. Своєрідна інтонація приєднання створює переривчастість мови, що також відрізняє дані конструкції від речень з твором та підпорядкуванням, що характеризуються відносною плавністю.
4. Яким буває приєднання засобами зв'язку з основною пропозицією? (Безсоюзним та союзним.)
5. Що являють собою приєднувальні конструкції: слово, словосполучення, речення? (Приєднання може бути словом, словосполученням, пропозицією.)
6. До чого належать приєднувальні конструкції: до певного слова чи словосполучення в основному висловлюванні або до всього висловлювання? (Приєднання може відноситися як до певного слова, словосполучення, так і до всього висловлювання. При цьому разом з основним висловом приєднувальні конструкції утворюють синтаксичне ціле, в якому друга частина граматично і за змістом пов'язана з першою, уточнюючи та пояснюючи її. Відриваючись від основного висловлювання. , приєднувальні конструкції отримують особливе смислове навантаження.)
Вчитель.Як ви вважаєте, які приєднувальні конструкції – безсоюзні чи союзні – більш тісно пов'язані з основним висловом? Чому?
Учень.Безсполучникові приєднувальні конструкції більш тісно, ніж союзні, пов'язані з основною пропозицією, тому що без основної пропозиції частина, що приєднується, незрозуміла і граматично несамостійна. Основним засобом зв'язку при безспілковому приєднанні є особлива приєднувальна інтонація та пауза.
Вчитель.Звернемося до таких прикладів.
1. Ну, ось бачите. І валізи, речі ваші знайшлися. Сорочки, костюми, годинник-будильник. (К.Симонов)
2. Річка очманіла від весняного натиску води. Клокотала. Вирувала. Вимагала простору. (В.Бочарніков)
3. У Олени лихо тут скоїлося. Великий. (Ф.Панферов)
4. Ентузіазм австралійських фермерів настільки великий, що верблюд у майбутньому може стати символом Австралії. Замість кенгуру. (З газет)
5. Ловити слід, юначе, на одну вудку. Для душевної рівноваги. (К.Паустовський)
6. Почувши це, я так і ахнув. Про себе, звісно. (Е.Кренкель)
7. І раптом їй захотілося говорити. Про життя своє. Про таємні бажання. (В.Торопигін)
8. Давайте не спотворюватимемо нашу велику, могутню і вільну російську мову. Ні усно, ні письмово. (З газет)
9. Потім із очеретів випливла качка. Ошатна, різнокольорова і велика. Дуже велика. (А.Яшин)
Вчитель.Що ви можете сказати про структуру безсполучникових приєднувальних конструкцій?
Учень.Структурно безсоюзна приєднувальна конструкція є винесений межі основного висловлювання якийсь член – головний чи другорядний.
Вчитель.У прикладах визначте, яким членом пропозиції є приєднувальна конструкція.
Учень. 1-й приклад – підлягає, 2-й приклад – присудок, 3-й та 9-й приклади – визначення, 4-й та 7-й приклади – доповнення, 5-й, 6-й та 8-й приклади – обставини .
Вчитель.Поряд із безспілковими у мові існують союзні приєднувальні конструкції. Що є у структурному плані безсоюзні приєднувальні конструкції, ви вже встановили. А тепер ми проаналізуємо такі приклади і скажемо, якими можуть бути структурні союзні приєднувальні конструкції.
1. Висунув я зверху голову і бачу, що підіймаються до мене вгору троє білих. А пропадати пристрасть як було небажання. (А.Гайдар)
2. Уряднику за всім не вбачати, та урядник і не розуміє того, що я розумію. (О.Чехов)
3. Ну і ще така деталь: вважаю тебе товаришем. Якого радий бачити і з приводу, і з приводу. (Н.Почівалін)
4. У радиста був гарний смак. І гарна рука. (Б.Горбатов)
5. Ви не знаєте, як я прагнула сюди. І боялася. (В.Панова)
6. Життя своє, особливе було і в нас, хоч якесь, та все ж було, і не одна негативна, а внутрішня. (Ф.Достоєвський)
7. Так думалося Нежданову, і він не підозрював, скільки було правди – і неправди- У його думах.(І.Тургенєв)
8. Писали в газетах про нас... І дуже різко, знаєте. (М.Горький)
Учень.На відміну від безсоюзних приєднувальних конструкцій, які є будь-якої головний чи другорядний член пропозиції, союзні приєднувальні конструкції може бути як тим чи іншим членом пропозиції, і пропозицією – простим чи складним. У прикладах 1–3 приєднання представляє пропозицію (1 – проста пропозиція, 2 – складна пропозиція, 3 – додаткова частина складної пропозиції), у прикладах 4–8 – окремий – головний або другорядний – член пропозиції (4 – підлягає, 5 – присудок, 6 – визначення, 7 – доповнення, 8 – обставина).
Вчитель.Яке приєднання перебуває в більшій залежності від основного висловлювання: приєднання, яке є будь-яким членом пропозиції, або приєднання, яке є пропозицією?
Учень.У більшій залежності від основного висловлювання знаходиться приєднання, що є будь-яким членом пропозиції, у меншій – пропозиція.
Вчитель.Дамо лінгвістичний коментар до таких прикладів. Встановіть, яке значення надає висловлюванню той чи інший союз.
У школі знижують бал за безграмотність у письмовій роботі з фізики так само, як за безграмотність у творі з літератури. І справедливо, інакше школяр не навчиться грамоти. (К.Федін) Велику спостережливість, чіпку пам'ять треба мати, щоб дати точний портрет звіра чи птаха, і не просто портрет, а живу картину, з звичками та способом життя чотирилапих та крилатих героїв. (В.Пєсков)
і розвивають думку основного висловлювання, доповнюючи, уточнюючи її. Слово основного повідомлення, що повторюється в приєднувальній конструкції, підкреслює приєднувальний характер повідомлення, виділяє головну думкупропозиції.
І вони обоє дуже здивувалися б, якби хтось сказав їм, що вони друзі. А вони були друзі, не знаючи того. (Л.Толстой) Повідомлялося у листі, що у Кирила Макуріна корова пішла за вісім, а хата описана за дванадцять карбованців. А у Батюшкіна стару повели до повітового земського суду за необережне слово. А в Маточкиних дочка Феонію, заголячи тіло, незважаючи що наречена, квапили трохи агрусом за завдані образи стражнику Ломоносову.(Л.Леонов) Базаров провів носком чобота межу землі. – Ось і бар'єр. До речі: на скільки кроків кожному з нас від бар'єру відійти? (І.Тургенєв) Ось у цей час жив-був губернатор, який багато чому не вірив, у що інші, за простотою, вірили. А головне – не розумів, з якої причини губернаторська посада заснована. (М.Салтиков-Щедрін)
Союз а , Вживаний у приєднувальній функції, має розмовний характер. Приєднувальна конструкція із спілкою а містить повідомлення, яке продовжує, розвиває думку попередньої речення. Ланцюгові приєднання із союзом а надають розповіді ритмічність, виразність. За допомогою слів до речі, головнета ін, що вказують на характер уточнення висловленої раніше думки (обмеження, поширення, мотивування), посилюється приєднувальне значення спілки а.
Тяжке спекотне повітря наче завмерло; гаряче обличчя шукало вітру, та вітру й не було.(М.Тургенєв) Бідолашній Наді більше вже нема де чути тих слів, та й нема кому вимовляти. їх. (О.Чехов)
Союзи так, та й мають розмовний відтінок.
Коли зійдуться німці чи англійці, то говорять про ціни на вовну, про врожай, про особисті справи; але чомусь коли сходимося ми, росіяни, то говоримо тільки про жінок і високі матерії. Але головне – про жінок.(О.Чехов)
Союз але зберігає своє основне супротивне значення.
- Я ось, коли одна і тихо... все хочу плакати... Або співати. (М.Горький) І тут правомірно зіставити Шаляпіна з такими художниками, як великий піаніст Ферруч Бузоні, який привносив свої уявлення в трактування Баха, Моцарта, Бетховена, Ліста, Шопена. Або зі скрипалем Еженом Ізаї. Або з піаністом Леопольдом Годовським. (І.Андроніков)
Союзом або приєднуються повідомлення із відтінком вибору, уточнення.
Сили червоних виявилися розкиданими, що було неприпустимо в таку драговину та бездоріжжя.(О.М. Толстой)
За допомогою союзного слова що приєднуються повідомлення зі значенням виводу, висновків, додаткового зауваження.
Добре, я дам тобі опіуму, тільки намалюй мені красуню. Щоб гарна була красуня. Щоб брови були чорні та очі великі, як маслини.(М.Горький)
Приєднувальні конструкції із спілкою щоб містять додаткові повідомлення пояснювально-цільового значення.
Неминуче відшумлять і забудуться дискусії про старомодність театру та примат сучасних мистецтв кіно та телебачення, а театр залишиться театром. Тому що ніколи не пропаде у людині потреба безпосереднього сприйняття творчого процесу.(З газет)
Союзом тому що приєднуються повідомлення причинно-пояснювального характеру.
– Як там не філософствуй, а самота – страшна штука, голубчику мій... Хоча, по суті, звичайно, абсолютно все одно!(О.Чехов)
Уступна спілка хоча (хоч) також може вводити приєднувальну конструкцію.
– І ти подобаєшся мені. Бо ти в міру розумний і в міру дурний; в міру - добрий і в міру - злий; в міру чесний та підл.(М.Горький)
Союз бо у приєднувальному значенні надає оповіді піднесений, піднесений тон. Приєднувальні конструкції із спілкою бо містять обґрунтування попереднього висловлювання.
Вчитель.Прочитайте наступну групу речень. Охарактеризуйте синтаксичні скріпи приєднувальних конструкцій.
1. Спустіє місто. Наче його ковпаком накриють. (О.Чехов)
2. Ходить, сучий син! Ніби всій землі хазяїн! Ніби своїм куренем іде! (М.Шолохов)
3. Я говорю ясно. Як на присязі. (К.Федін)
4. Ось ви, наприклад, їдете на волгодонське будівництво. Очевидно, ви писатимете про нього? – Так. Якщо наважуся. (К.Паустовський)
5. У Києві він прожив аж дванадцять років. Тому він так добре говорить російською. (І.Тургенєв)
6. Що мені казати. Я його знаю. До того ж у мене сьогодні голова болить. (І.Тургенєв)
7. Придивіться, оберіть собі справу до смаку, і я обіцяю врахувати ваші схильності. До речі, цих нахилів поки що ми не знаємо. (С.Антонов)
Учень.У приєднувальній функції можуть виступати, як видно з прикладів, порівняльні спілки (ніби, як), умовні спілки (якщо), прислівники (отже, до того ж), вступні слова (До речі).
Вчитель.Які ж стилістичні можливості приєднувальних конструкцій? Розібратися в цьому допоможуть наступні приклади.
1. Виявляється, у шафі випадково знайшлися ялинкові свічки. Короткі, різнокольорові, схожі на вигострені кольорові олівці. (Ю.Яковлєв)
2. Я побачив маму. Біля криниці, із запітнілими відрами. У солом'яних променях сонця. (Ю.Яковлєв)
3. Люди різних уподобань і поколінь, які люблять різну музику, різні жанри, виконавців різних, одностайні в оцінці Шаляпіна. Доступно. Сміливо. Глибоко. Важко. Різноманітно. (З газет)
4. Зараз у школах, технікумах стало модно ходити до туристських походів. Пішки. На лижах. Велосипеди. У човнах. У канікули та на неділю. З ночівлею і без. (З газет)
5. Я взяв у руки важке холодне відро, повільно підніс його до губ і раптом побачив себе хлопчиськом. Нескладним, необережним, з садна на лобі, з носом, що облупився. (Ю.Яковлєв)
6. У Нагульного жив, якось незручно там... Що зашити – це я сам, і стирав якось теж сам. А так взагалі я ще з приїзду не мився, це факт. І фуфайка теж... Мила тут немає в кіоску... А квартира нічого, дітей немає, можна без перешкод читати і взагалі.(М.Шолохов)
7. Ні, не бачу, тут, крім лікаря та ліків, ще щось треба. Може, ще сильніше, ніж лікарі. Слово якесь, щоб він ухопився за нього. Як сліпий за ціпок. (Н.Почівалін)
8. Їдеш, їдеш, не перестає ця вічна лісова поголоска, і починає серце нити потроху, і хочеться людині вийти скоріше на простір, на світ, хочеться йому зітхнути на повні груди - і тисне його ця пахуча вогкість і гниль...(І.Тургенєв)
9. Купаюсь у річці, бігаю на лижах, люблю квіти. І бджіл. І зірки у небі. (В.Солоухін)
10. Я чув і думав, що це неправда. І не наш. І ще немає осені. І немає тут ніяких долин, а є тільки ярки та березові та дубові колки.(В.Лукашевич)
11. Він музичний. Він "танцює" те, що грає. Танцює руками. Головою. Губами. Усім тілом. (Е.Дорош)
13. - Я бажаю! - Сказав він, сильно смикаючи губами. - Як зрадника! Своєю рукою! Цього негідника! (М.Бубеннов)
14. А поряд височіє пустуючий замок Каспара, який давно обіцяли віддати піонерам, але не можуть розчарувати його. – А ви Хоттабича запросили б, – порадив я. Виявляється, запрошували. Прилітав із Москви. На Іл-18. Прямим рейсом. (З газет)
15. За два дні переломилося літо. А яке воно було золоте!Одразу похолоднішало. Повіяло у вікна студеною північчю... А садок уже прощальний, осінній.Дощі, тумани, хмарно. А квіти цвітуть.Вже приємні гарячі батареї, затоплений камін, тепло та сухість у будинку. А за вікном клапті туману.Мідно-червоне листя винограду, що потемніло від вологи сосни. Осінь... Потемніли від дощу милі мої сосни, всі стоять так само в круговій охороні, але разом з літом відлітає і спокій. Тривоги, тривоги, смутку. І біль у серці...Знову на порозі хвороба з неможливістю рухатись, діяти. А як багато могла б я і як хочу багато зробити...Нема квітів. Тільки тютюн тримається, не здаючись. Та великі жовті ромашки не визнають заморозків. Але день золотий, тихий, сповнений павутинок і трохи чутного дзюрчання осінньої опали.(Г.Миколаєва)
Учень.Приєднувальні конструкції дозволяють дати гранично ємну, стислу характеристику предмета, явища, конкретизувати та оцінити попереднє висловлювання, внести ті чи інші деталі, подробиці опису обстановки (приклади 1–4). Приєднання – ефективний засібвиділення деталі портрета, характеру (Приклад 5). Це зручна форма вираження найтонших відтінків переживань, роздумів, спогадів, з допомогою приєднань можна описати фізичний і психологічний стан людини (приклад 15). Ланцюжки приєднувальних конструкцій (приклади 6-13) надають розповіді то напруженість, то ритмічність, то плавність, то уривчастість. Особливо виразні короткі безсполучникові приєднувальні конструкції. Іноді приєднувальні конструкції суперечать основному висловлюванню чи створюють несподіваний перехід від однієї тональності до іншої, цим підкреслюється комізм ситуації, становища тощо. (Приклад 14).
Вчитель.Добре, хлопці. Ми побачили, що приєднання несуть велике смислове та експресивне навантаження. Нині ж придумайте кілька прикладів, які включають приєднувальні конструкції. Постарайтеся цими прикладами переконати нас, що приєднувальні конструкції грають у мові велику роль (учні виконують завдання).
Вчитель.Спробуймо самостійно проаналізувати такі приклади. Алгоритм відповіді складіть з урахуванням вивчених під час уроку теоретичних відомостей.
1. Казали, що Ілліну щастить. І справді, все в нього виходило на диво вчасно і складно. (В.Каверін)
2. А він, Лізо, наш земляк. Теж волжанин. (Є.Ільїна)
3. Я в них живу одинадцять років. Як своя. (О.Чехов)
4. Дивлюся, в одинадцятій роті сигнали навчають. Хором. (А.Купрін)
5. Я хотіла б, щоб залишилося хоч крильце. Для мене. (Г.Миколаєва)
6. У будь-якому випадку звертайся до мене. В будь-яку хвилину. (О.Чаковський)
7. Що тут накажеш робити скульптору, та ще й поганому. (І.Тургенєв)
8. Чекали на малосніжну зиму. І не вгадали. (О.Чаковський)
9. Чи не дарма приїхали? Та ще з вузлами, з валізами. (А.Коптяєва)
10. Усі були у великому збентеженні, особливо моя мати. (А.Герцен)
Потім вчитель підбиває підсумок уроку, виставляє оцінки. В якості домашнього завданняучням пропонується написати твір на вільну тему, що включає приєднувальні конструкції.
Приєднувальні додаткові містять додаткове повідомлення з приводу висловленого в головній частині пропозиції.
Приєднувальне повідомлення може містити пояснення, оцінку даного в головній частині повідомлення, виведення з нього або додаткові зауваження, пов'язані із змістом цього повідомлення, причому в головній частині пропозиції відсутні будь-які формально-граматичні ознаки, що свідчать про слідування за нею придаткової (за винятком інтонаційної незакінченості), тобто вона не потребує придаткової частини, натомість підрядна має формальний показник підпорядкування – союзне слово, причому значення його без головної частини невизначене. Це союзне слово хіба що містить у собі зміст попередньої головної частини (цілком чи частково). У складній пропозиції Одна з головних вигод полювання, любі мої читачі, полягає в тому, що вона змушує вас безперервно переїжджати з місця на місце, що для людини незайнятої дуже приємно.(Т.) перша підрядна, що приєднується союзом що, - пояснювальна, необхідність її обумовлена семантичною неповнотою поєднання полягає в томуу головній частині. Побудова придаткової пояснювальної така, що не потребує слідування за нею нової придаткової, і остання має характер додаткового зауваження з приводу основного висловлювання (оцінка його змісту). Це є приєднувальна частина. Характер синтаксичних відносин її з попередньою частиною речення нагадує відносини між частинами ССП, про що свідчить можливість заміни союзного слова щопоєднанням і це, що неприпустимо в придатковій пояснювальній. Власне приєднувальним союзом є слово причому: Кравчиха справу програла, причому їй не тільки довелося повернути гроші за костюми, але ще відвалити позивачки тисячу франків за моральну шкоду.(Наб.). В інших випадках функцію приєднувальних виконують підрядні спілки та поєднання.
Приєднувальні відносини виражаються за допомогою союзних слів що(У різних формах), де, куди, звідки, коли чому, чому, навіщо, як.
Найчастіше вживається у приєднувальній функції союзне слово що(У різних формах): Він збудував будинок за власним планом, завів у себе сукняну фабрику, потроїв доходи і став почитати себе найрозумнішою людиною в усьому околиці, в чому й не заперечили йому сусіди...(П.); ... Лисий слід вона [вовчиха] приймала за собачий і іноді навіть збивалася з дороги, чого з нею ніколи не бувало в молодості(Ч.).
У придаткових приєднувальних реченнях часто використовується підсилювально-порівняльна частка і,яка наголошує, що повідомлення, укладене в придатковій частині, викликане саме повідомленням, укладеним у головній. СР: Один куточок фіранки був злегка закручений, що давало змогу заглянути до спальні.(Чехов) (наслідки) та Один куточок фіранки був злегка закручений, що й давало можливість заглянути до спальні.(приєднувальні) .
Союзні слова чому, чому, навіщозазвичай у поєднанні із союзом іприєднують придаткові з причинно-наслідковими та цільовими відтінками значень: Гусак узяв у дзьобу іншу мотузку і потягнув її, чому тут же пролунав оглушливий постріл(Ч.) (причинно-наслідкові); Брату треба було складати вступні іспити в інститут, навіщо він і приїхав до міста(цільові) ; У лісі вже ставало темно, чому й довелося повернутися додому(цільові) .
Найменш уживані в придаткових приєднувальних союзних словах де, куди, звідки, колита спілка як,вносять відповідні їх лексичному значенню відтінки: просторовий, часовий, порівняльний. Причому приєднувальна функція їх виявляється тільки у поєднанні з наступним за ними та ( де і, коли і, як і): Він повернувся додому рівно о п'ятій годині, коли й мав прийти; ...Правда була в тому, що він справді зомлів, як і зізнався потім сам(Діст.); Ослабши від втрати крові, Бенні впав на поле битви, де і був знайдений у бездушному стані(Ліск.). Приєднувальні придаткові, з особливого характеру приєднувальних відносин, розташовуються після головної чи – рідше – у середині. Допустиме в окремих випадках винесення їх на початок пропозиції створює характер інверсії: Що часто трапляється бабиного літа, зранку затягнуте небо вдень почало веселіти, і м'яке сонце без тіней висвітлило землю.(Фед.).
Деякі приєднувальні придаткові внаслідок частого вживання перетворилися на стійкі обороти: що й слід було чекати; що й потрібно було довести; із чим вас і вітаю.
Примітки:
1. Близькі до СПП з підрядними приєднувальним реченнями з відносними займенниками де, куди, звідки,при яких є спеціальна частка і: Два тижні він пролежав у шпиталі у Володимирі, звідки і знову відправили на фронт.Однак відношення придаткової частини не до всієї головної або її частини, а до окремого слова, в цьому іменнику, робить приєднувальне значення додатковим. Основним значенням тут слід вважати, очевидно, атрибутивне.
Приєднувальним відтінком супроводжуються і значення ряду конструкцій із спілками бо, аби, аби, даремно що, так що. Для всіх цих складнопідрядних речень характерно: 1) смислова та формальна закінченість головної частини; 2) відсутність співвідносних слів; 3) обов'язкова постпозиція придаткових (неможливість використати їх у препозиції). Однак провідним у всіх цих пропозиціях є не приєднувальне значення, а те, що виражене лексичним значенням спілки: причина, слідство, ціль, поступка.
2. СПП з підрядними приєднувальними близькі за значенням до ССП та БСС, у яких у другій частині є займенник це: Я ґвалтував своє почуття, і за це природа помстилася мені(Станіславський) (пор.: ...за що природа і помстилася мені); Він вибирав одного, двох порадників серед інженерів відділу– це допомагало йому славитися в очах керівництва обізнаною людиною(Гранін) (пор.: ...що допомагало йому славитися в очах керівництва обізнаною людиною).Близькість цих пропозицій та СПП з підрядними приєднувальними пояснюється тим, що вказівний займенник це,так само як і відносний займенник що,вказує зміст першої частини складного пропозиції. Відмінність СПП з підрядними приєднувальними від ССП та БСС з займенником цеу другій частині полягає у спеціально приєднувальному значенні перших; у ступеня зв'язку елементів: в СПП вона більша, в ССП – менша, в БСС друга частина настільки самостійна, що найчастіше використовується як окрема пропозиція: Полонений почав відставати. Це турбувало конвоїра(Лавренєв).
- Відчуття жінки після інсемінації Аналізи та інструментальні методи діагностики
- Етапи розвитку дитини: почав повзати, гукати, ходити, посміхатися, говорити тощо
- Що таке ідеальне паливо для мозку
- Цікаві факти про кохання, секс та стосунки
- Чим відрізняється коричневий цукор від білого
- Боярська дума в XVI - XVII ст.
- Види цитрусових про які Ви не знали (13 фото)
- Види цитрусових про які Ви не знали (13 фото)
- До чого сниться поцілунок із чоловіком у губи?
- Як написати розписку в отриманні грошей (приклад, зразок, форма, шаблон розписки)
- Кредитний калькулятор (калькулятор кредиту) Як порахувати щомісячний платіж за кредитом за допомогою програми
- Коли починаються місячні після пологів: норма та патологія
- Кращі протизапальні продукти, приправи та спеції Які продукти викликають запалення в організмі
- Як позбутися перегару з ранку
- Про що свідчить поява шишки під шкірою на нозі?
- Тлумачення сну щодо ситуації — збирати, дарувати, носити коштовність
- Форма та зовнішній вигляд перлин
- До чого сниться розпач, розпач уві сні
- Подовжений серцевий знак
- Граматичні конструкції, що становлять труднощі при перекладі