Фатіх Амірхан хаят російською мовою. «Порівняльний аналіз образів головних героїнь у творах Тургенєва« Ася »і Ф — W

Амірхан Ф. Хаят: Повість / Ф.Амірхан. - Казан. Татар. кн. вид-во, 1985. - 227 с.

Ібрагімов Г. Вибрані твори. Т.1. (Татарською мовою) / Г. Ібрагімов. - Казань. 1957. - 527 с.

Ібрагімов Г. Молоді серця. Роман та оповідання / Г. Ібрагімов. - Казань. Татарське кн. вид-во, 1980. - 240 с.

Ібраһімов Г. Әсәрләр: Сігез томда / Г. Ібраһімов. - Казан. Татарстан кітап нәшріяти, Т.2: Яшь йөрәкләр. Казак' кизи. - 1975. - 476 б.

Толстой Л.Н. Повна. зібр. соч .: В 90 т. (Ювілейне видання) / Л. М. Толстой. - М .: 1928-1958.

Толстой Л.Н. Собр. соч .: В 22 т. / Л. М. Толстой. - М .: 1964.

Тургенєв І.С. Повна. зібр. соч .: В 12 т. / І. С. Тургенєв. - М .: 1958.

Әмірхан Ф. Әсәрләр / Ф.Әмірхан. - Казан: Мәгаріф, 2002. - 319 б.

теоретична література

Аминева В.Р. Типи диалогических відносин між національними літературами (на матеріалі творів російських письменників другої половини ХІХ ст. І татарських прозаїків першої третини ХХ ст.) / В.Р.Амінева. - Казань. Казан. держ. ун-т, 2010. - 476 с.

Бахтін М.М. Питання літератури та естетики / М.М. Бахтін. - М .: 1975. - 502 с.

Вступ до літературознавства / Вступ до літературознавства. - М .: Вища школа, 2004. - 680 с.

Гачев Г.Д. Національні образи світу: Курс лекцій / Г.Д.Гачев. - М .: Академія, 1998.-430 с.

Гачев Г.Д. Національні образи світу. Євразія: космос кочівника, хлібороба і горця / Г.Д. Гачев. - М .: 1999.-367с.

Діма А. Принципи порівняльного літературознавства / А. Діма. - М .: 1 977.

Дюришин Д. Теорія порівняльного вивчення літератури / Д. Дюришин. - М.: одна тисяча дев'ятсот сімдесят дев'ять. - 320 с.

Єсін А.Б Принципи і прийоми аналізу літературного твору / А.Б. Єсін. - М .: Наука, 2003. - 246 с.

Єсін А.Б. Психологізм російської класичної літератури .: Кн. для вчителя / А.Б. Єсін. - М .: Просвещение, 1988.-176 с.

Жирмунський В.М. Проблеми порівняльного вивчення літератур / В.М.Жирмунский. - Л.: тисячу дев'ятсот сімдесят дев'ять. - 495 с.

Заһідулліна Д.Ф. Дөнья сурәте үзгәрү: XX йөз баши татар әд. фәлс. әсәрләр / Д. Ф. Заһідулліна.-Казан. Мәгаріф, 2006.-189 б.

Іванов В.В. Вибрані праці з семіотики та історії культури / Вяч. Вс. Іванов; Моск. держ. ун-т ім. М. В. Ломоносова, Ін-т теорії та історії світової культури.-М .: Мови слов'янської культури, 2004 .- (Мова. Смуток. Культура). Т. 3: Порівняльне літературознавство; Всесвітня література; Стіховеденіе.-2004.-814 с.

Конрад Н.И. До питання про літературні зв'язки / Н.І. Конрад // Конрад Н.И. Захід і Схід. - М.: 1966. - 496 с.

Лотман Ю.М. Статті по типології культури / Ю.М. Лотман. - Тарту. 1992. - 479 с.

Нєупокоєва І.Г. Історія всесвітньої літератури. Проблеми системного і порівняльного аналізу / І.Г. Нєупокоєва. - М.: 1976. - 359 с.

Нігматулліна Ю.Г. Національна своєрідність естетичного ідеалу / Ю.Г. Нігматулліна. - Казань. Вид-во КДУ, 1970. - 210 с.

Нігматулліна Ю.Г. Типи культур і цивілізацій в історичному розвитку татарської та російської літератур / Ю.Г. Нігматулліна. - Казань. Фән, 1997. - 192с.

Саяпова А.М. Дардменд і проблема символізму в татарської літератури / А.М. Саяпова.- Казань. Видавництво «Алма-Літ», 2006. - 246с.

Порівняльне і порівняльне літературознавство: Хрестоматія / Упорядники: В.Р. Аминева, М. І. Ібрагімов, А. З. Хабибуллина. - Казань. Видавництво «ДАС», 2001. - 390 с.

Урнов Д.М. Національна специфіка літератури як предмет історичної поетики / Д.М. Урнов // Історична поетика: Підсумки і перспективи вивчення. - М .: Наука, 1986. - С.168-187

Науково-критична література

Аюпов С. М. Проблеми поетики Тургенєва-романіста: Учеб. посібник / С.М.Аюпов.-Уфа. БГУ, 1998.-163с.

Білінкіс Я.С. Про творчість Л. М. Толстого. / Я.С.Білінскіс. - Л.: 1959. - 414 с.

Бочаров С.Г. Сюжети російської літератури. / С. Г. Бочаров. - М .: 1999. - 191 с.

Буланов А. М. "Розум" і "серце" в російській класиці. / А.М.Буланов. - Саратов. 1992. - С.48

Буланов А. М. Художня феноменологія сорому в романі Достоєвського і Толстого ( "Ідіот" і "Анна Кареніна") // Російська література. / А.М.Буланов. - 2001. № 1. - С.93-106

Буланов A.M. Філософсько-етичні шукання в російській літературі другої половини XIX століття ( "Розум" і "серце" в творчості Ф. М. Достоєвського і Л. М. Толстого): Учеб. посібник зі спецкурсу. / А.М.Буланов. - Волгоград. ВГПИ, 1991. - 118 с.

Бунін І. Звільнення Толстого. / І. Бунін. - Париж. 1937. - 413 с.

Бялий Г.А. «Вічні» теми у Достоєвського і Л. Толстого ( «Ідіот» і «Анна Кареніна») // Російський реалізм кінця XIX століття. / Г.А.Бялий. - Л .: 1973. - 168с.

Валєєв Н. М. Гармонія культур: Избр. тр. / Наіль Валєєв; Акад. наук Респ. Татарстан.-Казань. Фен, 2001.-327с.

Вилюнас В. К. Основні проблеми психологічної теорії емоцій // Психологія емоцій. Тексти / Под ред. В. К. Вілюнас, Ю. Б. Гіппенрейтер. / В.К.Вілюнас. - М .: 1984. С. 3-28.

Гегель Г. Феноменологія духу. / Г. Гегель. - М .: 2000. - 495 с.

Гінзбург Л. Про психологічної прози. / Л.Гінзбуог. - Л .: 1977. - 463с.

Гінзбург Л. Я. Про літературного героя. / Л.Гінзбург. - Л .: 1979. - 221 с.

Давлетшін Г.М. Нариси з історії духовної культури предків татарського народу (витоки, становлення і розвиток). / Г.М. Давлетшін. - Казань. Татар. Кн. Вид-во, 2004. - 431с.

Ізард К. Психологія емоцій. / К.Ізард. - СПб .: 2000. - 455 с.

Ізард К. Емоції людини. / К.Ізард. - М .: 1980. - 954 с.

Кадиров О.Х. Романтизм Галімджана Ібрагімова: (Творчість і естетика): Автореф. канд. філол. наук / О.Х. Кадиров - Казань. 1967. - 31с.

Касьян Н.І. Проблема свободи і необхідності в романі Л. М. Толстого "Анна Кареніна" і її інтерпретація російськими вченими. Дис. . канд. філ. наук. / Н.І.Касьян. - Орел. 2002. - с. 163

Курляндская Г.Б. Моральний ідеал героїв Л.Н. Толстого і Ф. М. Достоєвського. / Г.Б.Курляндская - М .: Просвещение, 1988. - 256 с.

Курляндская Г.Б. Художній метод Тургенєва-романіста / Г.Б.Курляндская.-Тула. Пріок. кн. вид-во, 1972.-344 с.

Маркович В.М. И.С.Тургенев і російський реалістичний роман XIX століття (30-50-ті роки) / В.М. Марковіч.-Л .: Вид-во ЛДУ, 1982.-208 с.

Маркович В.М. Людина в романах І. С. Тургенєва / В.М. Маркович. - Видавництво ЛДУ ім. А.А.Жданова. - Ленінград. 1987. - 254с.

Махмудов А.Г. Проблеми прекрасного у творчості Ф.Амірхана / А.Г.Махмудов // Ідейно-естетичне спадщина Фатіха Амірхана. Міжвузівський збірник наукових праць. - Казань. 2001. - 204с.

Леонтьєв А. Н. Потреби, мотиви і емоції // Психологія емоцій. Тексти / Под ред. В. К. Вілюнас, Ю. Б. Гіппенрейтер. / А.Н.Леонтьев. - М .: 1984. - 304с.

Леонтьєв К.Н. Аналіз, стиль і віяння. Про романах гр. Толстого. Російський вісник. / К. М. Леонтьєв. - 1890. № 6-8.

Нігматулліна Ю.Г. И.С.Тургенев і татарська література початку XX століття / Ю.Г. Нігматулліна. - Казань. 1961. - 60с.

Поварісов С.Сістема образних засобів в художній прозі Г.Ібрагімова / С. Поварісов. - Уфа. 1980. - 88 с.

Садекова А.Х. Фольклор в естетиці Галімджана Ібрагімова / А.Х.Садекова.-Казань. ІЯЛІ, 1995.-103с.

Сайганов А.Д. Біля витоків естетики реалізму: Естетика Ф. Амірхана і її місце в розвитку татар. реаліст. лит. / А.Д. Сайганов. - Казань. Татар. кн. вид-во, 1982. - 167с.

Салім А. Тургенєв - художник, мислитель / А.Салам. - М .: Современник, 1983. - 224с.

Саляхово 3.Г. Натуралізм у творчості Галімджана Ібрагімова: автореф. діс.на соіск учен.степ.канд.філол.наук / З.Г.Саляхова. - Казань. 2004. - 23с.

Соловйов В. С. Твори: В 2-х т. / В. С. Соловйов. - Т. 1. М .: 1988. - 626 с.

Страхов М.М. Літературна критика. Зб. статей. / Н.Н.страхов. - СПб .: 2000. - 459 с.

Флоровський Г. Шляхи російського богослов'я. / Г. Флоровський. - Київ. 1991. - 231с.

Хасанов М.Х. Галімджан Ібрагімов. Монографія. / М.Х.Хасанов. - Казань. 1977. - 432 с.

Шкловський В.Б. Лев Толстой. / В.Б.Шкловскій. - М .: 1967. - 656 с.

Чуприна І.В. Морально-філософські пошуки Л.Толстого в 60-е і 70-е роки. / І.В.Чупріна. - Саратов. 1974. - 228 с.

Ейхенбаум Б. Лев Толстой: сімдесяті роки. / Б. Ейхенбаум Л .: Худож. лит., 1974. - 359 с.

Довідкова література

Ожегов С.І., Шведова Н.Ю. Тлумачний словник російської мови: 80 000 слів і фразеологічних висловів / С. І. Ожегов, Н. Ю. Шведова. - М .: 1999. - 944 с.

Сучасне зарубіжне літературознавство. Енциклопедичний довідник / Сучасне зарубіжне літературознавство. - М.: 1996. - 202 с.

| | | | | 6 |

Творчість Ф. Амірхана «Хаят» і його місце в історії літератури народів Росії

Творчість Ф. Амірхана «Хаят» і його місце в історії літератури народів Росії

виконала:

студентка V курсу

ОЗО філфаку РЯНШ

Вступ
1. Основні особливості творчості Фатіха Амірхана
2. Повість «Хаят» як типове твір у творчості Ф. Амірхана
Список використаної літератури

Вступ

Фатіх Амірхан. У різноманітному літературному потоці 20-х років минулого століття його творчість займає особливе місце. 20-ті роки - це епоха появи величезної кількості нових жанрів, шкіл, напрямків, епоха літературних експериментів. Наприклад, в російській літературі досить згадати імена І. Бабеля, Б. Пільняка, Е. Замятіна. Поява жанру антиутопії, Пролеткульту і інших літературних напрямів.

У татарської же літературі подібні ж твори, що розривають загальноприйняті літературні критерії, що відкриває нові жанри належать таким письменникам, як Г. Ісхаков, Г. Рахім, і, звичайно ж, Ф. Амірхан.

Не випадково, Бакий Урманче - найвідоміший татарський художник - називав Ф. Амірхана «ідеальною моделлю» татарського інтелігента, який об'єднав в собі Схід і Європу.

І справді, його творчість перебуває на зрізі східних і європейських культур. Ф. Амірхан зумів чудово поєднувати в своїй творчості традиції татарської літератури та російської, а також європейської літератур.

Почавши свій творчий шлях з оповідання «Сон про вечір Гарафа» в 1907 році, він побачив тільки прижиттєвих 20 книг, і помер не доживши до сорока років.

З перших же творів для письменника вузькі рамки критичного реалізму, він починає творчий пошук, і незабаром в його творах з'являються відтінки символізму, часом навіть містицизму.

У цьому рефераті ми розглянули творчість Фатіха Амірхана саме з позицій його місця в літературі народів Росії. В цьому відношенні багато творів Ф. Амірхана близькі до творів таких російських авторів, як Л. Андрєєв і деякі твори Соллогуба та інших.

1. Основні особливості творчості Фатіха Амірхана

Фатіх Заріфовіч Амірханов народився в1886 році в Казані в сім'ї мулли, що дав своєму синові духовну освіту. Але вже в знаменитому медресе «Мухаммада», де з 1895 року навчався Фатіх, він захопився художньою літературою і став старанно відвідувати відкрите в ньому російський клас, де вивчав російську мову і літературу.

У ці ж роки Фатіх Амірхан стає активним учасником, а потім і одним з керівників реформістського руху шакірдов - учнів медресе, які вимагали більш широкого запровадження загальноосвітніх предметів замість схоластики, рішучої зміни і навіть повного скасування середньовічних порядків, прийнятих в цих клерикальних навчальних закладах.

У 1907 році в Казані почала виходити газета «Ель-Іслах", яка відображає інтереси демократичної молоді. Ф. Амірхан став її редактором. У «Ель-Іслах» були надруковані перші художні твори Фатіха Амірхана.

Художній прозі Амірхана з самого початку властиві актуальність і громадянськість основних мотивів, глибина психологічного аналізу, майстерність композиції, лаконізм.

Знаючи, що доля більшості жінок його часу була трагічною, письменник не залишав боротьби за їх розкріпачення і просвітництво. У 1910 році він написав оповідання «Блаженний день», в якому розповів про відсталість і затурканість татарок - старої Мухіп і молодий Гайніджамал.

У різноманітних літературних течіях 20-х років, які ознаменувалися появою в літературі найрізноманітніших шкіл, нових за жанром і стилістикою художніх творів, творчість Фатіха Амірхана займає одне з своєрідних місць.

У 1911 році письменник створив ліричну повість «Хаят» - про тривоги дівчата-татарки з купецької сім'ї, зломленій патріархальними традиціями, що не знайшла сил для боротьби за виникло у неї світле почуття, за людські права. Їй належить вийти заміж за незнайомого чоловіка. Полюбила ж вона студента, якого знала з дитинства і який, в свою чергу охоплений щирим почуттям, писав їй: «Можливо, ви вважаєте, що я вам не підходу тому, що я росіянин, але, друже мій, я зрозумів, що любов така сила, яка не визнає національних відмінностей. Моє щастя в ваших руках, я чекаю вашого рішення ».

Крім художніх творів, коло інтересів Фатіха Амірхана був широкий. Так, в літературознавчих статтях він писав про Гоголя, Тургенєва, Л. Толстого, Короленка, про Г. Сенкевича. Окремі статті присвячені творчості Габдулли Тукая.

Як зазначає Д.Ф. Загідулліна, «уривки зі щоденників, твір« Шафігулла Агай »- залишаються доказательсовм того, що, незважаючи на докорінні зміни в країні, Ф. Амірхан залишився вірним своїм ідеалам - служіння татарському народу» ( Переклад наш - ЛХ).

Газіз Губайдуллін - один з визнаних літературних критиків того часу - писав, що «бачить в Фатіха Амірханов не тільки письменника, не тільки людини, він бачить ідеал татарського інтелігента, однак не сухий далекий ідеал, а наділений пристрастями і плоттю».

2. Повість «Хаят» як типове твір у творчості Ф. Амірхана

Повість «Хаят» з'явилася в 1911 році і відразу ж привернула увагу критиків. Воно не було однозначним, але нікого не залишила байдужим духовні і душевні шукання татарської дівчини на ім'я Хаят.

Трагічна повість «Хаят» є реальним відображенням порядків того часу. Тому Хаят ми можемо назвати типовим характером. Хоча багато дослідників творчості Ф. Амірхана вважають повість романтичним твором. Наприклад, Д.Ф. Загідулліна пише: "Т¿п сюжет сизигин Х'ят кº¼еленд' Баргала ºзг'решл'р т'шкіл ітº авторни¼ романтизм сукмагинда к¿ч синавин д'ліллі".

Основна ідея твору - не стільки доля татарської дівчини, але різке невідповідність російського і татарського світів. Такі герої як Бурган абзий, Рахіма абистай підсилюють розуміння цієї ідеї повісті. Розкриттю цієї ж ідеї сприяють другорядні сюжетні лінії таких героїнь, як Аміна і Ракия.

Однак в центрі повісті знаходиться, звичайно ж, Хаят. Її багатий внутрішній світ, її молодість, її романтичні сподівання розкриті з надзвичайною силою і майстерністю. І для цієї шістнадцятирічної дівчини нове розуміння почуття любові вже розкривають її саму - цільну особистість, яка полюбила російського молодої людини Михайла.

Ми спостерігаємо Хаят не в статичному стані, а в динамічному. Її почуття ростуть, змінюються, але ці зміни лише доводять силу натури головної героїні.

Можна сказати, що вся повість присвячена оспівуванню краси, молодості, надії, любові. Всі ці почуття облагороджують особистість. І Хаят як натура сильна і цільна поводиться благородно по відношенню до будь-якої особистості, незважаючи на погляди, світогляд, національність та інші ознаки особистості.

Доля татарської дівчини була поширеною темою багатьох татарських авторів. Можна назвати Г. Ібрагімова, Галі Рахіма, Г. Исхаки, навіть Г. Тукая. Але Хаят зовсім інший характер, це не забита забобонами дівчина, яка бунтує проти наміченої їй карми. Хаят - інтелігентна, розкута дівчина, вона утворена і красива. Її характер і світогляд явно виходять за межі національного розуміння місце жінки в суспільстві.

Досить порівняти образ Хаят з образами жін Г. Исхаки. У останнього вони змушені миритися з існуючим станом. Письменник як би намічає місце жінки в суспільстві, і така натура, як Хаят, просто не могли з'явиться в творчості Г. Исхаки.

Образ Хаят ближче до росіян жінкам. Наприклад, до Анни Кареніної Толстого, тургеневским образам. В цьому проявляється «західництво» Ф. Амірхана. Епоха, яка наступила після Першої російської революції породила цей тип жінок. Вони не стільки розкріпачена, не так утворені, вони вже емансиповані.

На наш погляд, якщо розглянути історію татарської літератури на предмет гендерних взаємин, то повість Фатіха Амірхана була б там однією з центральних. Саме в цьому образі ми бачимо докорінну зміну в татарському суспільстві. Суспільство, яке вступило в новий етап і з якого вже неможливо згорнути.

У цьому основний підсумок повісті - показати початок нової епохи, епохи ХХ століття.

Використана література

Амірхан Ф. Вибране. Переклад Г. Хантеміровой. - М .: Художня література, 1975. - 320 с.

¥ мірхан Ф. ¥ с'рл'р. - Казан: М'гаріф, 2002. - 319 б.

За³ідулліна Д.Ф. Переш сºз // ¥ мірхан Ф. ¥ с'рл'р. - Казан: М'гаріф, 2002. - Б. 5-12.

Климович Л. Творчість Ф. Амірхана // Амірхан Ф. Вибране. Переклад Г. Хантеміровой. - М .: Художня література, 1975. - С. 5-18.

введення 3

Глава перша. Особливості творчого шляху і прози Ф. Амірхана і теоретичні проблеми перекладу

1.1. Особливості творчого шляху і прози Ф. Амірхана

1.2. Деякі теоретичні питання художнього перекладу

Глава друга. Особливості перекладу «Хаят» Фатіха Амірхана

2.1. лексичні невідповідності

2.2. стилістичні невідповідності

2.3. Переклад лакун і екзотизму

2.4. Особливості перекладів фразеологізмів

висновок

Використана література

Вступ

Основна мета цієї роботи - аналіз перекладу повісті «Хаят» Фатіха Амірхана ». Для досягнення основної мети нами були поставлені соедов завдання:

- досліджували особливості творчості Фатіха Амірхана, основні погляди письменника і громадського діяча;

- проаналізували особливості та проблеми перекладацького мистецтва. Для цього нами були використані праці П. Топпери, збірки різних перекладачів;

- для дослідження перекладацької справи з татарської мови на російську ми використовували посібники і праці Г. Ахатова і Р. Юсупова;

- проаналізували повість «Хаят» в перекладі Г. Тімерхановой.

Актуальність даної роботи безперечна. В останні роки кількість перекладних художніх і публіцистичних робіт зростає. Це пов'язано з багатьма причинами, найважливішими з яких є глобальна інтеграція і взаємопроникнення різних культур, і підвищення інтересу до культури та літератури «малих» народів.

Однак теоретичні положення перекладацького мистецтва до сих пір розроблені не на найвищому рівні. Ця проблема залишається також в зв'язку з тим, що мови продовжують розвиватися, і творче мистецтво, як і його теорія залишаються постійно оновлюється явищем.

Як сказав один англійський поет: «Треба перекладати не слова, а дух твору». Тому проблема перекладу стає все більш актуальною.

Робота складається з вступу, трьох розділів, висновків та списку використаної літератури.

Перша глава присвячена короткому опису творчого шляху, особливостей прози Фатіха Амірхана, а також теоретичним питанням художнього перекладу. Другий розділ містить повний аналіз перекладу Г. Тімерхановой повісті «Хаят».

Висновок містить основні висновки по роботі і перспективи роботи над темою.

Глава перша. Особливості творчого шляху і прози Ф. Амірхана і теоретичні проблеми перекладу

1.1. Особливості творчого шляху і прози Ф. Амірхана

Фатіх Заріфовіч Амірханов народився в1886 році в Казані в сім'ї мулли, що дав своєму синові духовну освіту. Але вже в знаменитому медресе «Мухаммада», де з 1895 року навчався Фатіх, він захопився художньою літературою і став старанно відвідувати відкрите в ньому російський клас, де вивчав російську мову і літературу.

У ці ж роки Фатіх Амірхан стає активним учасником, а потім і одним з керівників реформістського руху шакірдов - учнів медресе, які вимагали більш широкого запровадження загальноосвітніх предметів замість схоластики, рішучої зміни і навіть повного скасування середньовічних порядків, прийнятих в цих клерикальних навчальних закладах.

У 1907 році в Казані почала виходити газета «Ель-Іслах", яка відображає інтереси демократичної молоді. Ф. Амірхан став її редактором. У «Ель-Іслах» були надруковані перші художні твори Фатіха Амірхана.

Художній прозі Амірхана з самого початку властиві актуальність і громадянськість основних мотивів, глибина психологічного аналізу, майстерність композиції, лаконізм.

Знаючи, що доля більшості жінок його часу була трагічною, письменник не залишав боротьби за їх розкріпачення і просвітництво. У 1910 році він написав оповідання «Блаженний день», в якому розповів про відсталість і затурканість татарок - старої Мухіп і молодий Гайніджамал.

А в 1911 році письменник створив ліричну повість «Хаят» - про тривоги дівчата-татарки з купецької сім'ї, зломленій патріархальними традиціями, що не знайшла сил для боротьби за виникло у неї світле почуття, за людські права. Їй належить вийти заміж за незнайомого чоловіка. Полюбила ж вона студента, якого знала з дитинства і який, в свою чергу охоплений щирим почуттям, писав їй: «Можливо, ви вважаєте, що я вам не підходу тому, що я росіянин, але, друже мій, я зрозумів, що любов така сила, яка не визнає національних відмінностей. Моє щастя в ваших руках, я чекаю вашого рішення ».

Трагічна повість є реальним відображенням порядків того часу. Тому Хаят ми можемо назвати типовим характером. Хоча багато дослідників творчості Ф. Амірхана вважають повість романтичним твором. Наприклад, Д.Ф. Загідулліна пише: "Төп сюжет сизигин Хәят күңелендә Баргала үзгәрешләр тәшкіл ітү авторниң романтизм сукмагинда көч синавин дәліллі".

Крім художніх творів, коло інтересів Фатіха Амірхана був широкий. Так, в літературознавчих статтях він писав про Гоголя, Тургенєва, Л. Толстого, Короленка, про Г. Сенкевича. Окремі статті присвячені творчості Габдулли Тукая.

Як зазначає Д.Ф. Загідулліна, «уривки зі щоденників, твір« Шафігулла Агай »- залишаються доказательсовм того, що, незважаючи на докорінні зміни в країні, Ф. Амірхан залишився вірним своїм ідеалам - служіння татарському народу» (Переклад наш).

1.2. Деякі теоретичні основи художнього перекладу

При перекладі зазвичай спираються на кілька основоположні принципи, серед яких основним є:

- лексичне (смислове) відповідність;

- стилістичну відповідність;

- експресивне (емоційне) відповідність.

Лексичне відповідність, хоча є, безперечно, основним принципом, не має на увазі переведення «одне слово - один переклад». Цей принцип вказує на обов'язкову опору на такі поняття, як лексична сполучуваність і чітке позначення сенсу (в багатозначних словах). Тут же можна вказати на поширених «хибних друзів перекладача», які пов'язані з явищами омонімії і паронімії.

Стилістичну відповідність вимагає від перекладача передачі стилю оригінального тексту. Тобто просторічні висловлювання переводити тільки просторічними виразами і т.п.

Особливо важливо при перекладі облік таких явищ, як лакуни, екзотизму і ідіоматичні вирази (фразеологізми).

Лакуни і екзотизму можна переводити трьома способами: використання лексеми як іншомовне вкраплення з поясненням; підбір вираження або предмета, який є найбільш близьким до лакуні або екзотизмом і описовий спосіб.

Г.Х. Ахатов вказує на чотири способи передачі фразеологічних одиниць при художньому перекладі.

1) Калькирование: баш вату - ламати голову, Бориня күтәрү һ.б. Калькування займає особливо велике місце при перекладі з татарської на російську. Причина цього полягає, перш за все, в тісному мовному і культурному контакті двох народів. Це і частота переказів, і географічне сусідство, і, як наслідок, велика кількість запозичень. Питання про калькировании запозичень найбільш повно розробляла Р.А. Аюпова.

2) Передача фразеологічних одиниць за допомогою полукалек: Күздән югалу - сховатися з очей, күз алу - відривати очей, Бориня төбендә - під носом.

3) Передача фразеологізму аналогічної за змістом фразеологічної одиницею іншої мови: Сін безнең бөтен өметебезне кісмәкче, ике кулсиз ітмәкче буласиңмині - Хочеш звести нанівець всю нашу роботу (Г. Бәшіров). Зрозуміло, що перебування паралельного фразеологізму в російській мові при перекладі тексту з татарської - це найбільш вдалий спосіб. Але подібні параллелизми зустрічаються не часто.

4) Передача значення фразеологічної одиниці звичайними словами, тобто, інакше кажучи, описовий метод передачі фразеологізму: тел-теш тідерерлек түгел - не можна ображатися, тел бістәсе - бовтанка, күз сөртеп алу - поглядати.

Спираючись на зазначені теоретичні аспекти художнього перекладу нами було проаналізовано переклад Г. Тімерхановой повісті «Хаят» Фатіха Амірхана.

Глава друга. Особливості перекладу повісті «Хаят» Фатіха Амірхана

При аналізі перекладу «Хаят» Фатіха Амірхана на російську мову весь фактичний матеріал був розділений нами на чотири групи:

- лексичні невідповідності;

- стилістичні невідповідності;

- способи перекладу лакун і екзотизму;

- способу передачі фразеологізмів.

На основі зазначених вище і чотирьох виділених групи, ми спробували відшукати основні особливості перекладу вищевказаної повісті.

2.1. лексичні невідповідності

Лексичні неточності зазвичай відразу помічаються в уже згадуваному перекладному творі. Більш того, їх часто відзначають і звичайні читачі.

Переклад Г. Хантеміровой повісті «Хаят» не відрізняється грубими похибками, коли впадає в очі неправильний переклад слова. Більш того, перекладачка, на нашу думку, нерідко зайве дотримується саме дослівного перекладу.

Необхідно відзначити, що можна знайти тільки кілька незначних відходів від тексту оригіналу. В одних місцях перекладачка скорочує оригінал. Можна навести такі приклади: «- Ачуланмагиз, Хәят, син сезне сөям ... Мінем күңелемдә сез генә ...»  «- Не гнівайтесь, Хаят. Я люблю вас..." ; Або: «- Хәерле кіч, матур төшләр, күңелле уйлар, рәхәт йокилар, - дип, бернічә теләкләр теләде»  «- На добраніч, приємних сновидінь».

Як бачимо, в обох прикладах неточно передано стан героя, який закоханий, тому іноді обривається в словах або стає багатослівним. Перекладачка, скоротивши, слова Михайла, просто констатує основний сенс його слів.

Рідко, але зустрічається в тексті і доповнення до оригіналу, що робить схожим переклад занадто вільним. Наприклад: «Хәятнең бола татар ірләрдән качуина Ліза та күптән өйрәнеп җіткән иде інде. (...) »передається наступним чином:« Ліза давно звикла до того, що Хаят закривала обличчя від чоловіків-татар, і якщо траплялося, що подруга не встигала вчасно помітити перехожого татарина, вона шепотіла:

- Хаечка, закрийся, он мусульманин йде! » .

Однак в даному перекладі повісті «Хаят» нами відзначені окремі приклади і невідповідності перекладу. Як приклад, можна навести переклад народної татарської пісні:

«Хөсніҗамал әйтә ікән:

«Мін кіяүгә барам», - дип;

Әнкәсе аңар әйтә ікән:

«Бармагаең, када», - дип »

«Заміж хочу», - каже Хусніжамал.

«Хоч заміж,

Хоч до чорта », -

Відповідає їй мати ».

В даному прикладі, крім неточності перекладу, можна відзначити, що порушена ритміка татарської пісні, де йде повтор «ікән» і «дип» з чіткою діалоговим паралелізмом.

В іншому місці також можна відзначити зміни значення цілої фрази. Так: «Аннан соң вул үз-үзенә Килда дә, салкин һәм уңайсиз көлемсерәп:

- Гаҗәп! Ну; хәерле булсин! - Діда »

«Дивно! Ну, та Бог з ними ».

В даному прикладі «хәерле булсин» і «бог з ними» мають майже засівання значення. У татарському це означає побажання «нехай буде добре», в російській же «бог в ними» має дещо інше значення.

Близьке до екзотизмом слово «мәҗлес» (хоча у нього є достатньо близькі переклади - «посиденьки», «збори», «вечірка» і т.д.) також дається досить вільний переклад: «Мәҗлес күңелле иде»  «Бесіда текла весело, жваво ».

В цілому, лексичні невідповідності в перекладі практично не зустрічаються.

2.2. стилістичні невідповідності

Стилістика Фатіха Амірхана має свої особливості. У аналізованої нами повісті «Хаят» стилістичні тонкощі представлені особливо наочно. Можна виділити наступні особливості:

- використання російських запозичень типу «зачіска», «освічений» і т.д .;

- часті пояснення в текстах, які зазвичай даються в дужках або виносках. Тут проглядається бажання Ф. Амірхана довести повість до російського читача, тому що пояснює досить прості слова, що відносяться до татарської культуру і мусульманської релігії.

У розглянутому нами перекладі стилістичні особливості письменника передані далеко не повністю. По-перше, Г. Хантемірова пропускає російські вкраплення, за допомогою яких Ф. Амірхан передає особливості переживання головної героїні або загальну атмосферу будь-якого зібрання. Наприклад: «Хәят пріческасин ясап бетергәч ...» передається, на перший погляд, точно: «Коли Хаят причесалася ...». Насправді, «робити зачіску» і «зачесатися» мають досить серйозні стилістичні (а іноді і смислові) різночитання. Руській лексемою «зачіска» письменник хотів домогтися більшого впливу на читача.

Проблема передача стилістики та важливості російських вкраплень при перекладі на російську мову практично не передається, коли йде цитата цілої фрази. На наш погляд, для таких випадків перекладачка знайшла найбільш пріемлимий варіант. Так: «Бібі, Хаечка будинку? - дип тішиться »перекладається наступним чином:« Бібі, Хаечка будинку? » - по-російськи запитала гімназистка ». Тобто Г. Хантемірова тут використовує описовий спосіб передачі особливостей мови гімназистки.

Однак іноді у Г. Хантеміровой можна знайти деякі вільності. Можна вказати хоча б на такий приклад, коли перекладачка «рус урамин» переводить «російським кварталом». Крім того, переклад взято в лапки.

Стилістичні особливості татарської мови нерідко можна виявити в особливостях лексичної сполучуваності. Тут необхідно чітке розуміння і відчуття мови. У повісті «Хаят» ми знайшли, на наш погляд, не зовсім вдалий приклад, коли передається точний переклад окремих слів без урахування їх лексичної сполучуваності: «Ләкін урманниң тавиши Лізаникина караганда кіңрәк, тірәнрәк, калинрак һәм картрак шікелле тоела; колакларда тупасрак, ләкін мәһабәтрәк тойги калдира иде »« Голос лісу в порівнянні з Лізиним був глибше, могутніше і старіше; звучав він хоч і грубіше, але величественней ».

В даному прикладі «голос лісу» і «урман тавиши» стилістично різнорідні. По-перше, в російській частіше «голосу лісу». По-друге, татарське «тавиш» ширше за значенням російського «голос». На наш погляд, тут можна було залишити «лісове відлуння», про який і йшлося в контексті.

2.3. Переклад лакун і екзотизму

Лакуни і екзотизму є найбільш складними при перекладі. Найбільш близька за змістом і стилем передача їх вимагає від перекладача не тільки прекрасне знання двох мов, але і таке ж знання культур татарського і російського народів.

Найбільш більший відхід від тексту в повісті «Хаят» спостерігається в передачі лакун і екзотизмом, які стосуються Ісламу. На наш погляд, це було пов'язано з ідеологічними моментами. Наприклад: «- Әстәг'фірулла, йа Раббі, әстәг'фірулла, - дип уйлади, бу ялвари астинда« кяфер »дән һәм« кяфер "не сөюдән Алланиң кодрәтенә сиену яшеренә иде» переведено так: «- Боже милосердний, прости мене! Боже, прости! ..

Цією благанням вона просила у Бога захисту від безбожників, захисту від своєї любові до кяфірів ».

В даному випадку, окрім того, що ісламський Аллах замінений просто богом, зі слів Хаят незрозуміло, хто такі «безбожники» - атеїсти або прихильники іншої конфесії?

До речі, екзотизм «кяфір» дуже вдало пояснюється в контексті: «Хаят лягла вниз обличчям, притулившись грудьми до маленькій подушці: він не мусульманин, він - кяфір!» .

Екзотизми, як відомо, при перекладі оформляються кількома способами: вживання лексеми в незмінному вигляді (з урахуванням графічного і фонетичного оформлення); опис або підбір близького за значення виразу (слова, явища, предмета) в рідній мові. Г. Хантемірова використовує всі три визнаних способу.

Для першого випадку можна навести такі приклади: «Бу калфакі, ефәк көлтәсенә чолганган гөл чәчәге (троянда) шікелле, көлеп тора иде»  «Здавалося, калфакі, точно троянда, виглянувши з копиці шовковистого волосся, радісно посміхнувся»; Або: «Ләкін вул һаман үзе білгеләп куйган рамкадан чига алмий, чөнкі вул рамканиң коточиргич сакчилар: әллә кайси мөфтінең чукинган кизлариниң сурәтләре саклап торалар иде»  «І все ж вона не переступала межу, яку визначила сама, бо за цієї чорної рисою стояв грізний страж: побляклі особи дочок муфтія, які прийняли християнство »; А також: «У фойє сім'я Рахім-абистай злилася з потоком гуляють».

На наш погляд, використання екзотизму (коли це необхідно, з поясненням) найбільш кращий варіант передачі подібних слів. Крім лексичної і стилістичної точності при перекладі, використання екзотизму призводить до глибшого розуміння культури народу мови-оригіналу.

У перекладі повісті «Хаят» зустрічаються і випадки, коли перекладачка підбирає родинне слово з російської мови. У наведеному нижче прикладі, тут можна говорити і про описовому способі, так як в російській мові (точніше, в християнській культурі «молитовного килимка» немає): «Ахир тәмам Булдей! Хәят Тіз-Тіз генә сәлам Бірд! ¡Әһәт кенә намазликни алип бер җіргә Атти та үз бүлмәсенә чикти »« Нарешті намаз закінчено. Хаят швидко відбила останні поклони, закинула в куток молитовний килимок і пішла в свою кімнату ».

У перекладі повісті «Хаят» можна знайти випадки використання екзотизму, яких немає в тексті оригіналу. Наприклад: «Әні белсә, хәзрәтенә дә әйттерер әле, - Діда перекладається наступним чином:« Ну, якщо мама дізнається, доведе до відома його мударріса ».

На наш погляд, в даному прикладі можна було обмежитися іншим екзотизмом: Хазрет - духовна особа.

Іноді перекладачка просто опускає екзотичні слова. В даному перекладі Г. Тімерхановой подібні приклади виправдані, так як екзотизму в даних прикладах не несуть важливого повідомлення. Наприклад: «Арган күзләренең ял ітә Торган бердәнбер кәг'бәсе булип Торд»  «... стала відпочинком для очей, коли він, стомлений читанням, відривав їх від книг».

У наведеному прикладі «кәг'бә» означає «Каабу», тобто «Об'єкт молитви».

В цілому, лакуни і екзотизму Г. Тімерханова переводить досить довільно, і найчастіше першим способом, тобто використовує іншомовні лексеми з відповідним поясненням.

2.4. Переклад фразеологічних одиниць

Фразеологічні одиниці так само, як і лакуни, створюють складнощі для перекладача. Як зазначалося вище, вони можуть переводитися трьома способами.

У перекладі повісті «Хаят» фразеологічні одиниці використовуються не багато. Ми знайшли лише кілька прикладів. Сам стиль Фатіха Амірхана передбачає це.

По-перше, перекладачка іноді використовує фразеологічні звороти в російській мові, не дивлячись на їх відсутність в мові оригіналу. Це надає переказним тексту певну експресивність. Наприклад: «Рәхімовларниң кің бізәүле һәм бай тормишлари Хәятта боларга Карші зур күрү (тәг'зийм) тойгиси кузгата иде»  «Рахімова жили заможно, на широку ногу. Це викликало у Хаят повагу до них ».

В інших випадках перекладачка використовує спосіб калькування фразеологізмів. Як приклад можна навести таке: «Ани өйрәтергә ярів, маєток ... Бик шәп еш ешләдең інде: кизлариңни ашатмий калдирдиң, син тиришмаган булсаң, вул безн ашаган булир иде ... - дип уйлади»  «Не можна, бачте, її вчити ... - гризла її досада. - І до чого ж добре надійшла: врятувала дочок від поїдання », - язвіла вона про себе».

В даному прикладі скальковані переносне значення «ашатирга» - «поживу».

Мова повісті «Хаят» Ф. Амірхана не багатий на фразеологічні звороти. Тому найбільш важливим є передача душевних переживань героїв, розкрити їх психологічні характери.

Основні висновки:

- в перекладі Г. Тімерхановой є певні неточності, пов'язані з невдалим передачею лексичної сполучуваністю слів;

- в передачі лакун і фразеологізмів перекладачка використовує всі способи: від вкраплення до опису. Але найчастіше зустрічається саме «метод вкраплення» з подальшою виноскою.

висновок

На сучасному етапі при інтенсивній інтеграції світової спільноти перекладацьке мистецтво починає грати все більшого значення. Однак, в той же час, з розвитком електронного переказу, все більшого розвитку набуває «дослівний переклад». Необхідність швидкого перекладу публіцистичних текстів робить перекладацьке мистецтво все більше механічним. Тому сьогодні необхідність теоретичного вивчення перекладацької теорії стає великою проблемою.

- перекладачка повісті «Хаят» змогла передати експресивність і психологичность ліричної повісті. Точно змальований психологічний портрет головної героїні;

- в перекладі Г. Тімерхановой є певні неточності, пов'язані з ідеологією: наприклад, не зовсім точний переклад молитов і т.д .;

- в передачі лакун і екзотизму перекладачка використовує всі способи: від вкраплення до опису. Але найчастіше зустрічається саме «метод вкраплення» з подальшою виноскою;

- в цілому, Г. Тімерханова зуміла точно передати стиль письменника, який відрізняється лаконічністю і психологічною точністю.

У перспективі художній переклад з татарської на російську мову, на наш погляд, буде здійснюватися більш на базі «дослівного перекладу», що пов'язано з взаємопроникненням культур двох народів. Основними методами передачі лакун і фразеологізмів повинні стати калькування і вкраплення екзотичних лексем.

Топпер П. Переклад і література: творча особистість перекладача // Питання літератури, № 6, 1998. - С. 178-199.

Художній переклад: проблеми і судження. Збірник статей / Упорядник Л.А. Аннинський. - М .: Известия, 1986. - 576 с.

Юсупов Р.А. Тәрҗемә теоріясенә Переш. - Казан, 1972. - 88 б.

Юсупов Р. А. Тәрҗемә һәм тел культураси. - Казан: Татар кит. нәшр. - 1973. - 128 б.

Сьогодні ми розповімо, хто такий Фатіх Амірхан. Біографія його буде детально розглянута нижче. Йдеться про письменника, їдко-іронічному публіциста, перо якого не щадило найвпливовіших і шанованих мусульман. Він був і мудрим ліберальним мислителем.

Содержание статьи развернуть / свернуть

1. біографія
2. навчання
3. Іттіхад
4. діяльність
5. творчість
6. Майбутнє очима Фатіха Амірхана:
7. Будинки, побудовані з дзеркала
8. Будинки, що нагадують людей
9. електронні іграшки
10. Гелікоптер
11. Смартфон з фронтальною камерою
12. Онлайн-відеозв'язок
13. літаючі люди
14. Пожвавлення померлих - поки на рівні прогнозу
15. Чому твір Фатіха Амірхана залишилося невідомим світу?
16. «Ми і самі винні в тому, що Амірхан не прославляли як великий фантаст»
17. «Фатіх Амірхан зміг передбачити майбутнє»
18. «У творі фантастика не має належного ефекту»
19. Завантажити:
20. Попередній перегляд:

біографія

Фатіх Амірхан на татарською мовою зумів створити настільки чудові прозові твори, що його назвали самим проникливим ліриком свого народу. Він народився в 1886 році 1 січня, в Новотатарской слободі. Його батько був імамом мечеті Позові-Таш. Рід його сходив до мурзам Казанського ханства. Дитинство нашого героя пройшло під читання Корану, а також добрі настанови його матері - Сердечна, освіченої жінки. Фатіх Амірхан два роки провчився в парафіяльному мектебе. У 1895 р за наполяганням батька він перейшов в медресе «Мухаммада» - найбільше училище Казані. Керував даними закладом педагог і релігійний діяч Г. Баруд. Десять років наш герой провів в цьому навчальному закладі.

навчання

Фатіх Амірхан отримав чудову богословську освіту, а також прекрасні знання в літературі Сходу і його історії. Крім того, він придбав навички російської мови і відкрив для себе ряд світських наук. Наш герой почав цікавитися російською культурою. Він виявляв цікавість як до росіян, так і до європейських її основам. Майбутній письменник почав задаватися питаннями про основні причини відставання східної цивілізації. За характером будучи лідером, але при цьому ініціативним людиною, він навколо себе згуртував групу людей, які також відчували, що рамки релігійної школи для них тісні.

Іттіхад

Фатіх Амірхан в 1901 році разом з друзями став організатором таємного гуртка «Єднання». На його рідній мові ця організація називалася «Іттіхад». Гурток ставив собі за мету поліпшення побутових і матеріальних умов учнів. Крім проведення зборів, видання рукописного журналу, об'єднання здійснило в 1903 р національну театральну постановку - виставу «Нещасний юнак». Цей захід став одним з перших у своєму роді. Наш герой безперервно намагався заповнити нестачу знань. В результаті у майбутнього письменника з'явився репетитор. Ним став С. Н. Гассар - соціал-демократ. Часте спілкування з цією людиною, а також з Х. Ямашева викликало у нашого героя гострий інтерес до політичного життя.

діяльність

Фатіх Амірхан в період російської революції занурився з головою в організацію руху учнів «Реформа». Він брав участь у всіх з'їздах мусульман Росії. У 1906 році наш герой залишає рідний дім. Побоюючись переслідувань, він їде в Москву. Тут він працює над журналом «Виховання дітей». На сторінках цього видання з'являються дебютні журналістські досліди нашого героя. Незабаром відбулося повернення Фатіха Амірхана. Казань він відвідав в 1907 р Йому вдалося знову стати ватажком молоді. Однак трапилася трагедія. У 1907 році, 15 серпня, нашому герою стало погано. Він опинився в лікарні. Діагноз - параліч. Хвороба прикувала письменника до інвалідного візка. Лише характер, воля, підтримка батьків і друзів дозволили йому повернутися до творчої та громадської діяльності. Здійснилася його давня мрія - вийшов перший номер видання «Ель-Іслах». Мабуть, це була сама смілива і безкомпромісна газета того часу.

творчість

Вище ми вже розповіли, як став публіцистом Фатіх Амірхан. Розповіді його почали з'являтися в згаданій вище газеті. Перший з них - «Сон напередодні свята» - був опублікований в жовтні 1907 У цьому творі йдеться про світський національному святі, на якому панує соціальна і міжнаціональна гармонія. Для ряду літературних творів нашого героя (зокрема повісті «Фатхулла Хазрет», виданої в 1909 р) характерно нещадне, часто несправедливе висміювання духовенства, яке поєднується зі створенням художньої утопії про щасливе і радісне життя татар, в якій є місце для культури, технічного прогресу, а також ісламу.

Величезну популярність принесли письменникові твори, які присвячені духовних шукань мусульманської татарської молоді в умовах революційного і національного руху. Слід окремо згадати повість «Хаят», роман «На роздоріжжі», а також драму «Нерівні». Дані твори здебільшого були створені на основі життєвих фактів і особистих вражень автора. У них він розкрив світ тих, хто сумнівається, що розмірковують і бентежних представників молоді, які не готові, навіть в ім'я привабливою мрії, порвати назавжди з вірою, традиціями і своїм народом. Таким чином, в душі нашого героя сталася еволюція до національних і ліберальним цінностям, ідеї згоди і громадського спокою. Революцію письменник не прийняв. Він у всьому шукав красу і гармонію, тому з болем і обуренням писав про розгул злочинності, розрухи, незаслужених привілеїв, запущених пам'ятках, аморальному поведінці лідерів.

ВТРАЧЕНІ ІЛЮЗІЇ ХАЯТ

Цю прем'єру ми чекали з особливим інтересом, оскільки сценарій для нього написав челнінскій журналіст Равіль Сабир. Дізнавшись, що наш колега написав п'єсу за повістю Фатіха Амірхана «Хаят», відразу ж подумалося: «Легких шляхів не шукає». Адже для того щоб замахнутися на драматичне переосмислення відомого твору татарської літератури, погодьтеся, треба володіти певною часткою сміливості і навіть зухвалості. Хоча б тому, що повість «Хаят», написана Фатіхом Амірханов ще в 1911 році, здавалося б, відображає історичні віяння «іншої епохи».

Тоді на зорі ХХ століття виникло просвітницька течія джадидов, які бачили свою місію в тому, щоб «побудувати» духовний міст між східним і європейським світами - подолати політичну та релігійну відсталість, що заважає розвитку татарського народу, і зробити ривок назустріч до цивілізації. Фатіх Амірхан - один з видних джадидов. В основі його повісті «Хаят» лежить історія про долю татарської дівчини, яка, опинившись всередині любовного трикутника, зробила помилковий вибір: маючи сердечну симпатію до молодшого з синів Арсланову - красеню-студенту, прихильникові джадідізма Галі, в силу фатальних обставин вона дає згоду на шлюб зі старшим братом, муллою Саліхом, «схожим на хворого курчати». За задумом автора, Хаят, вибираючи між братами, метається між старим і новим способом життя. Чи можна «дореволюційним» пристрастям надати сучасне звучання, задавалися ми питанням, вирушаючи на прем'єру вистави «Хаят». Виявилося, так.

Це стало можливим багато в чому завдяки режисерській знахідці Булата бадриева - головну роль він віддав непрофесійної артистці Гузель Исмагилова. Як сказав на прес-конференції сам режисер, «в образі Хаят дуже багато наїв-ного, непідробного, і для втілення його на сцені мені потрібна була дівчина, яка не знайома з азами акторської майстерності». Незважаючи на відсутність акторської практики, Гузель змогла показати на сцені досить складну «еволюцію» - перетворення незграбного підлітка в справжню жінку. Щось в ній навіть було толстовське, від Наташі Ростової.

Але, як відомо, хорошого діаманту потрібна відповідна оправа. Саме так сприймалися з глядацького залу подруги Хаят - роль іскрометною Лізи Чулпан Казанлі \u200b\u200bдовела до досконалості. А Енже Шігапова, виконавши роль Аміни, здається, всім глядачам довела, що жіноча дружба все-таки існує. Втім, так само блискуче грав весь акторський ансамбль - як в добре злагодженому оркестрі, у виставі було чутно «звучання» кожного з них. Особливо глядачам запам'ятався Мустафа Рахімов у виконанні Інсаф Фахретдинова, який грав ну дуже переконливо!

Запам'яталася і робота художника вистави Ранії Хайруллін. Завдяки її творчим задумом, декорації, які взагалі не змінювалися протягом всієї постановки, легко «перетворювалися» то в будинок купця Гімадова, то в купецький клуб, то в волзький берег. У декораціях превалювали два кольори - блакитний і жовтий. Перший втілював космос і нескінченність домагань молодої душі, а жовтий - зрада цих задумів ... У тому, що декорації сприймалися глядачами органічно, є і заслуга композитора і звукорежисера Ніяза Тарханова, який «допомагав» нашій уяві, включаючи поперемінно звуки прибою, що пропливає повз пароплава з циганським табором на борту, що від'їжджав екіпажу ...

Крім того, у виставі було чимало деталей, явно сконструйованих режисерської рукою і допомагали глядачам відчути драматизм тієї чи іншої сцени. Особливо виразно виглядала сцена, коли Хаят розсипає яблука, дізнавшись, що на ніках замість улюбленого Галі поруч з нею буде сидіти жалюгідний Саліх ... Перевернута кошик з жовтими яблуками взагалі стала символом вистави про долю дівчини, чиї романтичні сподівання були принесені в жертву традиціям. Причому, що важливо, батько дівчини Бурган (артист Булат Салях) надає Хаят право самій вибрати своє майбутнє. Однак генетичні зв'язки виявляються сильнішими прогресивних поглядів батька і зовнішніх обставин ...

Ельвіра МУХАМЕТДІНОВА. «Вечірні Челни»

Весь світ знає імена фантастів, що передбачив появу таких сучасних технічних досягнень, як, наприклад, підводний човен або атомна бомба. І є думка, що ще нікому не вдалося передбачити появу смартфонів. Але ще в 1909 році татарський письменник Фатіх Амірхан в своїй повісті «Фатхулла хазрат» описав подібний апарат.

Кореспондент агентства «Татар-інформ» вирішила з'ясувати, чому прогноз татарського письменника, першим в світі описав смартфон і відеозв'язок, залишився непоміченим. Чому світ не знає про пророкування Фатіха Амірхана?

Кажуть, що у великих творців є дар передбачення. Ось деякі автори, що передбачив у своїх творах технічні відкриття майбутнього:

Жюль Верн «Двадцять тисяч льє під водою», 1869 рік - підводний човен; Артур Кларк «Місто і зірки», 1956 рік - онлайн комп'ютерні ігри; Герберт Уеллс «Звільнений світ», 1914 рік - вибух атомної бомби;

Герберт Уеллс «Коли сплячий прокинеться», 1899 рік - автоматичні двері; Герберт Уеллс «Війна світів», 1898 рік - лазер; Рей Бредбері «451 градус за Фаренгейтом», 1950 рік - навушники;

Роберт Хайнлайн «... А ми ще вигулює собак», 1941 рік - кишеньковий телефон; Олександр Казанцев «Купол надії», 1980 рік - лабораторія, яка робить штучну їжу; Олександр Бєляєв «Зірка КЕЦ», 1936 рік - людина в космосі.

Є інформація, що стільниковий телефон вперше описаний в 1910 році американським журналістом Робертом Слосс, а смартфон згадується в творі Роберта Хайнлайна в 1941 році. Але татарський письменник Фатіх Амірхан передбачав смартфон і відеозв'язок раніше.

У повісті «Фатхулла хазрат», написаної в 1909 році, описується життя Казані в 1950 році. Головний герой - Фатхулла хазрат вмирає, через 42 роки знову воскресає і починає жити в умовах сучасного суспільства. Автор пише про суспільство, який пішов далеко вперед і в науково-технічному, і в культурному плані: літаюча повітряна човен, телефон з дзеркалом, будинки, що мають зовнішність людини, літаючі за допомогою крил люди, досліди з воскресінням і багато іншого.

Майбутнє очима Фатіха Амірхана:

Будинки, побудовані з дзеркала

Сучасні будинки, обшиті дзеркальним покриттям, дивують нас і зараз. А Фатіх Амірхан писав про таке явище ще в далекому 1909 році.

«Лейля везла Мінсилу додому в закритому автомобілі, і Мінсилу не бачила ні вулиці, ні неба над головою. Тепер вона була вражена формою кам'яних будівель, розкішних дзеркальних палаців ».

Будинки, що нагадують людей

За прогнозами Фатіха Амірхана, в 1950 році будуть побудовані будинки, зовнішність яких схожа на людину. Такі будівлі, хоч і дуже рідко, зустрічаються в деяких країнах.

«З її вікна на нескінченно довгою вулицею далеко видно було величезний будинок, зовнішній вигляд якого нагадував фігуру людини. При вигляді цього «людини» у Мінсилу від жаху перехопило подих, коліна її затремтіли, вона хотіла закричати, але не могла. Їй здалося, що вона бачить велетня Гужа, сина Гуника, який незабаром вип'є всю воду в річках, з'їсти всю їжу в місті ».

електронні іграшки

Фатіх Амірхан пише про електронні іграшках, які зараз можна купити в будь-якому магазині.

«В саду росли справжні дерева і квіти, квіти пахли, наповнюючи повітря чудесним запахом, на гілках дерев небачені електричні птиці надзвичайних забарвлень щебетали дивовижними голосами».

Гелікоптер

Фатіх Амірхан пише про «повітряної човні».

«Несподівано до слуху Фатхулли долинула музика. Він глянув туди, де звучала музика, і побачив великий повітряний корабель, в якому сиділо близько шестисот-семисот чоловік. Корабель наближався, на ньому людина сто виконували на трубах «Повітряний марш».

«Човен підлетіла до будинку доктора Ахмета, і наші мандрівники вийшли з неї на балкон».

Це можна назвати і прогнозом письменника, але можна пояснити і його обізнаністю про новітні досягнення того часу. Перший вертоліт пройшов випробування у Франції в 1907 році, але широке використання вертольоти знайшли лише в середині XX століття.

Смартфон з фронтальною камерою

Уже в 1909 році Фатіх Амірхан пише про смартфонах з фронтальною камерою.

«Тільки-но він вимовити ці слова, як біля нього неголосно пролунав дзвінок. Звук долинав з нагрудної кишені Ахмета. Ахмет вийняв звідти якийсь предмет, схожий на дзеркальце, став дивитися на нього. Через хвилину, на подив преосвященного, дзеркальце заговорило людською мовою.

Переляканий Фатхулла побачив в люстерко зображення Лейли. Ахмет поговорив з дочкою, але з їх розмови Фатхулла нічого не зрозумів.

- Це чарівне дзеркало ви, припустимо, винайшли за допомогою науки сіміі? - запитав він, коли Ахмет, закінчивши розмову, поклав дзеркальце в кишеню.

Ахмет пояснив, що це не дзеркало, а дзеркальний бездротовий телефон ».

Стільниковий телефон був винайдений в 1957 році. А телефони з фотокамерою стали використовуватися лише в 2000-х роках.

Онлайн-відеозв'язок

Фатіх Амірхан описав в повісті відеоконференцію - звичайне явище для нас сьогодні.

«У кімнаті пролунав дзвінок. Не встиг збагнути, хто дзвонить, як побачив перед собою на склі, вправленому в стіну, молодого чоловіка, що стояв з безтурботним виглядом. (Склом цим було винайдене в середині двадцятого століття телефонне дзеркало, яке показувало в зростання говорив по телефону, а недосвідченому здавалося, що перед ним стоїть жива людина) ».

«... Не тямлячи себе від обурення він схопив стілець і накинувся на молоду людину. Дзеркало розлетілося на сотні осколків, і молода людина зник; з кінців обірваних проводів, тріскотячи, посипалися блакитні іскри ».

Відеоконференція (за допомогою провідного телефону) вперше була випробувана в 1947 році в науково-дослідному інституті телебачення СРСР. Масове поширення почалося лише з 1999 року.

літаючі люди

Фатіх Амірхан вважав, що люди майбутнього будуть літати.

«Він глянув у вікно: в цю мить в повітрі на приставних крилах пролетіли двоє юнаків і дві дівчини. Тепер преосвященний Фатхулла вирішив, що він, звичайно, живе в райських палацах ».

Річард Браунінг 28 вересня 2017 року зазнав придуманий ним спеціальний костюм. Він потрапив до Книги рекордів Гіннесса, пролетівши зі швидкістю 50 км / год.

Пожвавлення померлих - поки на рівні прогнозу

«Не минуло й години, як небіжчик чхнув. Через деякий він знову чхнув та й викликнув: «Аллах! Благослови, боже! » Тепер професор попросив студентів вийти з аудиторії, так як жвавому був необхідний спокій. Ще через годину його преосвященство Фатхулла відкрив очі, обережно підвівся і сів ».

Чому твір Фатіха Амірхана залишилося невідомим світу?

Чому цей твір Фатіха Амірхана не завоювала всесвітню популярність, що не стало таким же популярним, як творіння інших фантастів? З цим питанням ми звернулися до літературознавцям, вивчав творчість Амірхана.

«Ми і самі винні в тому, що Амірхан не прославляли як великий фантаст»

Кандидат філологічних наук, доцент Тагір Гілязов:

- У тому, що Фатіх Амірхан не прославляли як фантаст, в якійсь мірі винні і ми. У зв'язку з тим, що він описував буття простих людей, життя «низьких людців», сільських будинків, в 1920-1930 роках Фатіх Амірхан піддавався жорсткій критиці.

Амірхан отримав міське виховання. Хоч він і був сином мулли, але добре знав економіку, історію, зміну товариств і розумів, яку роль відіграють їх аспекти. Баки Урманче бачить письменника як одного з геніїв, які тримали курс на Європу.

Погляньмо на його біографію: в самому світанку юнацтва він залишився прикутим до інвалідного візка. Для нього це стало великою трагедією. Але на все життя він залишається сильною особистістю. Я читав його листи, статті, твори. Ні в одному з них немає ні нотки смутку. Сильний дух, згода зі своєю долею або прийняття долі, уготованої йому Аллахом ... До сих пір це залишається таємницею.

Мені здається, дар передбачення пов'язаний з тим, що Фатіх Амірхан був сильною особистістю. До того ж він навчався в Москві, Самарі, був добре знайомий з російським світом. Мабуть, хоч ми і не пов'язуємо його з будь-якою політичною партією, Фатиху Амірханов були відомі праці Маркса, Енгельса, Леніна, письменник добре розбирався і в релігійній літературі.

Видно, що він був знайомий з ісламською культурою і філософією, що стали невід'ємними елементами нашого життя, нашого духу. Як відомо, він не обмежувався національними рамками, відмінно розбирався в світовій літературі, культурі, його ходом і течією.

Твори Фатіха Амірхана не друкувати на російській мові, не переводилися на європейські мови, про них не знають ... Ми всі пишемо на татарською.

Фатіха Амірхана потрібно представити світу англійською мовою, щоб про нього писали в зарубіжній пресі, його розуміли і могли оцінити.

«Фатіх Амірхан зміг передбачити майбутнє»

Кандидат філологічних наук, доцент Альфат Закірзяноввважає, що ідея повісті «Фатхулла хазрат» далека від фантастики, тому твір і не здобуло популярність.

- Мета даного твору - викрити негативні явища, що перешкоджають руху відродження. Фантастика тут виступає лише як літературний прийом. Твір написаний не в рамках фантастичного жанру, письменник не ставив собі такої мети. Фантастика - лише прийом, щоб у всій красі описати людей з відсталими поглядами.

Якщо брати інших фантастів, для них головною метою стає розповісти про науково-технічні досягнення. Ймовірно, причина того, що твір не знайшло широкого відображення, криється і в тому, що головний герой досить грубий, нечемним, до того ж прихильник минулого, віджилого. З одного боку, припущення автора про майбутнє могли б стати основою чудового фантастичного твору. Але чому Фатіх Амірхан не став розвивати сюжет саме в цьому руслі? На жаль, про це нам залишається лише здогадуватися.

Фатіх Амірхан так само, як і світові відомі письменники-фантасти, передбачив майбутнє. Питання про те, чому ми його недооцінюємо і не уявляємо широкої громадськості, досить-таки спірне.

Амірхан зміг передбачити майбутнє. Якщо ми розглядаємо його як письменника-фантаста, то приходимо до цікавого, повчального фактом. А в творі автор описує Фатхуллу хазрата як об'єкт насмішок, тим самим передбачення, думки і припущення про майбутнє втрачають свій сенс, стають лише фоном подій 1950 року.

«У творі фантастика не має належного ефекту»

- Не думаю, що ми можемо якось прославити цей твір. Фантастичні елементи не стануть головною складовою твору, тому що твір написано не в жанрі фантастики, і головна ідея повісті лежить зовсім в іншій площині. Наприклад, у Сайф Хересі є такі рядки: «Як місяць крутиться навколо Землі, так і дівчина почала кружляти навколо юнака». Сказано це за кілька століть до Коперника! Але це не відкриття, а лише літературний прийом, - каже Закірзянов. - Але це, безумовно, не можна не відзначити. Хтось може звернути на це увагу.

Фатіх Амірхан добре знав Коран. На сьогоднішній день ми знаємо, що описані в священній книзі мусульман явища мають місце в нашому житті. Ймовірно, він відчув і побачив в Корані ці важливі думки, тобто для свого часу він був, без сумніву, людиною передових поглядів. Письменник, що знає російську і європейську літературу, шукав способи зображення. І тоді віддав перевагу не елементам фантастики, а викриття свого героя.

Мухамметфатих Заріфовіч Амірханов - Фатіх Амірхан народився в 1886 році в Казані. Закінчив медресе «Мухаммада», в Самарі вивчав російську мову. Починає випускати газету «Аль-Іслах». Працює в Москві. У 1907 році повертається в Казань, будучи паралізованим, не може ходити. Крім «Аль-Іслах», трудиться в редакціях видань «Ялт-йолт» і «Кояш». З 1907 року починає писати літературні твори. Саме його найвідоміший твір - повість «Хаят», написана в 1911 році. Автор першого сатиричного роману на татарською мовою. У 1923-1924 роках викладає в технікумі татарського театру. У 1924 році пише сатиричну повість «Шафігулла Агай», в якій викриває культ особистості, критикує прославляння імені Леніна. У 1926 році помер в Казані.

Фаттахова Аліса Алмасовна

Об'єктом дослідження є повість Тургенєва «Ася» і Ф. Амірхана «Хаят»

мета: Зіставити образи головних героїнь «Асі» Тургенєва і «Хаят» Ф. Амірхана в контексті російської та татарської культури.

завдання: 1.Сопоставіть образи тургеневской дівчата «Асі» з героїнею повісті Ф. Амірхана «Хаят»; 2.Проаналізіровать роль пейзажу в розкритті образів героїнь.

Актуальність даної роботи.

Тургенєв належав до плеяди російських письменників другої половини 19 століття. У його творчості продовжують розвиватися, збагачуючись новим змістом, реалістичні традиції Пушкіна, Лермонтова, Гоголя. Тургенєв володів вражаючим даруванням - поєднувати так звану злобу дня з узагальненнями найширшого, воістину загальнолюдського порядку і надавати їм художньо досконалу форму і естетичну переконливість. Але філософська основа творчості Тургенєва по теперішній час, на жаль, не отримала належної уваги з боку дослідників.

Таким чином, 1) Хаят, незважаючи на близькість до тургеневским дівчатам, все ж багато чим відрізняється від них, що Хаят - представниця ісламської культури і відповідного укладу життя. 2) Аналіз просторово - тимчасових відносин в повістях «Ася» і «Хаят» дозволяють зробити висновок про те, що у Тургенєва просторово - тимчасові характеристики допомагають розкрити внутрішній світ героїні, у Амірхана - вони допомагають зрозуміти місце героїні в двох сполучаються національно-культурних світах .

На наш погляд, якщо розглянути історію татарської літератури на предмет гендерних взаємин, то повість Фатіха Амірхана була б там однією з центральних. Саме в цьому образі ми бачимо докорінну зміну в татарському суспільстві. Суспільство, яке вступило в новий етап і з якого вже неможливо згорнути.

У цьому основний підсумок повісті - показати початок нової епохи, епохи ХХ століття.

Завантажити:

Попередній перегляд:

«Порівняльний аналіз образів головних героїнь у творах Тургенєва« Ася »і Ф. Амірхана« Хаят »в контексті російської та татарської культури»

Фаттахова Аліса

МБОУ гімназія № 20, 8 клас,

Радянський район, місто Казань

Науковий керівник: Гизатуллина А.Р.

Казань 2014

1. Вступ. Цілі і завдання роботи
2. Основна частина

а) Зіставлення образу тургеневской дівчата з героїнею повісті

Ф. Амірхана

б) Аналіз пейзажу, його ролі і функції в розкритті

образів героїнь

в) Простір і час у творах

III. висновок

IV. Список використаної літератури

V. Додатки

Вступ

Об'єктом дослідження є повість Тургенєва «Ася» і Ф. Амірхана «Хаят»

мета:

Зіставити образи головних героїнь «Асі» Тургенєва і «Хаят» Ф. Амірхана в контексті російської татарської культури

завдання:

1. Зіставити способу тургеневской дівчата «Асі» з героїнею повісті Ф. Амірхана «Хаят»;
2. Проаналізувати роль пейзажу в розкритті образів героїнь.

Актуальність даної роботи.

Тургенєв належав до плеяди російських письменників другої половини 19 століття. У його творчості продовжують розвиватися, збагачуючись новим змістом, реалістичні традиції Пушкіна, Лермонтова, Гоголя. Тургенєв володів вражаючим даруванням - поєднувати так звану злобу дня з узагальненнями найширшого, воістину загальнолюдського порядку і надавати їм художньо досконалу форму і естетичну переконливість. Але філософська основа творчості Тургенєва по теперішній час, на жаль, не отримала належної уваги з боку дослідників.

Тема першого кохання, яка звучить в повістях І. Тургенєва і Ф.Амірхана, привертає особливу увагу, налаштовуючи на щиру розмову про найтонших людських почуттях і переживаннях.

Тургенєв був переконаний, що любов пов'язана з найвищим підйомом почуттів. Зображення любові було для нього важливим творчим прийомом: відразу виявлялося, чи є у героя «натура», тобто багатство духовного життя, сила характеру, чи ні її і замість неї «одна голова».

Спочатку можна порівняти жіночі образи в повістях Тургенєва «Ася», «Перше кохання», «Зовнішні води», визначимо типологічну подібність героїнь, в результаті чого складається узагальнений образ так званої «тургеневской дівчата».

Героїні повістей Тургенєва «про любов» відрізняються своїм характером, віком, соціальним походженням, національністю. Але є в образі дівчат щось, що ріднить їх і дозволяє говорити про особливий тип тургеневской героїні.

Героїня Тургенєва - це молода дівчина, юне, прекрасне створіння, чисте і витончене. Особа чарівно, «так все в ньому ... тонко, розумно і мило», як у Зінаїди з повісті «Перше кохання», у неї особливі очі - великі, які дивляться «прямо, світло і сміливо», як у Асі з однойменної повісті, або «чудові, торжествуючі, очі» Джемми з «Зовнішніх вод», «темно-сірі, з чорною облямівкою навколо зіниць». Одним з ключових слів в характеристиці тургеневской героїні є слово «ніжна»: у Зінаїди «ніжна, спокійна груди», у Джемми ніжна шкіра обличчя - «ні дати ні взяти слонова кістка або молочний бурштин», погляд Асі «глибокий і ніжний». Портрети героїнь світлі, поетичні. Душевна грація, розум просвічують в кожної їх межах і русі.

Тургенєв був не єдиний, хто зображує долю дівчини-сучасниці. А ось в історії татарської літератури Ф.Амірхан вперше вводить образ татарської дівчини, що живе в переломний період історії: на рубежі двох століть і двох культур.

У романтичній повісті "Хәят" ( "Хаят", 1911) показана духовна драма татарської дівчини, з дитинства долучені до російської культури. Основна увага автора спрямоване на розкриття внутрішнього світу героїні, вимушеної жити за канонами патріархальної моралі. Традиційний для татарської літератури кінця 19 - початок 20 ст. конфлікт батьків і дітей втілений автором в дусі романтизму. У повісті домінують естетика прекрасного, глибокий ліризм, культ природи і любові; вдало використані різноманітні форми психологічного аналізу: портрети, внутрішні монологи, опис почуттів, пейзаж.

Доля татарської дівчини повісті «Хаят» драматична: її прості, природні людські почуття протиставляються старої релігозно-феодальної моралі, реакційним канонам ісламу, які заглушали в татарської жінці природні прагнення, позбавляли її права на любов.

Зіставлення образу тургеневской дівчата з героїнею повісті Ф. Амірхана.

З початку XIX століття в літературі та інших видах мистецтва все більше проявляється інтерес до зображення внутрішнього світу людини, життя його душі. Одним з визнаних художників-психологів є І. С. Тургенєв. П. В. Анненков говорив про те, що Тургенєв - психолог, але таємний, дослідження психології у Тургенєва «завжди приховано в надрах твори і розвивається разом з ним, як червона нитка, пущена в тканину». Сам Іван Сергійович так характеризував свій «психологічний метод»: «Психолог повинен зникнути в художника, як зникає від очей скелет під живим і теплим тілом, якому він служив міцної, але невидимою опорою»; «Поет повинен бути психологом, але таємним: він повинен знати і відчувати коріння явищ, але представляє лише самі явища». Для Тургенєва головна і майже єдина мета - зображення саме внутрішнього життя людини. Письменник допомагає проникати читачам в тайники душі своїх персонажів різними способами.

Показуючи, наприклад, Асю, він відбирає такі деталі портрета, поведінки героїні, обстановки, в яку її поміщає, які як би опремедчівают в собі певні порухи душі дівчини. Психологічний аналіз постає тут як зовнішнє вираження почуттів, переживань, поступової зміни стану внутрішнього світу покохала дівчата - в міміці, жестах, в усі нові нюанси портретних замальовок героїні, уваги до інтонацій її голосу.

Як і Тургенєв, татарський письменник звертає увагу на портрет героїні, докладно описуючи очі героїні, сяючі з-під довгих вій, порівнює їх з «чарівними яхонтами». У портреті татарської дівчини письменник так само, як і Тургенєв, використовує епітет «ніжний»: У Хаят "ніжне біле обличчя». Навіть колір шовкової сукні такий же, як у героїнь російського письменника: вони люблять одягатися в рожеве, біле.

На думку літературознавця Ю.Нігматулліной, «в портреті Хаят традиції російської літератури в створенні реалістичного психологізованого портрета поєднуються з традиціями національного фольклору». Опис краси Хаят дано в дусі східних казок: «вона порівнюється з крилатим ангелом (фереште)»; «Хаят схожа на дочку казкового падишаха, як в східних казках: у неї чорні очі, довгі чорні вії, чорні коси нижче пояса» і т.п.

Подібність же розглянутих героїнь, що всі вони безпосередні, прості, секрет їх чарівності полягає в тому, що вони чисті, щирі, не здатні на лицемірство, фальш. Їх природність притягує, в них немає штучності, тому жіночі образи в творах Тургенєва і Амірхана асоціюються з образами природи. Тургенєва співвідносяться з образом весни, весняної природи, а їх любов - з весняною грозою.

Аналіз пейзажу, його ролі і функції в розкритті в розкритті образів героїнь.

Крім передачі почуттів і переживань героїв, тургеневские пейзажі мають і філософського звучання. Картини природи допомагають письменникові поставити ряд найважливіших філософських проблем: сенс людського життя, життя і смерть, любов і т.п.

Психологічний пейзаж в татарську реалістичну прозу вперше ввів Ф.Амірхан. До нього пейзажні картини були лише тлом, на якому розгорталися події. Він продовжує традиції Тургенєва: переживання, і почуття героїні розкриваються через картини природи. У Амірхана опис дівчини супроводжується зображенням весняної, що прокидається: «Легкий дощ, що годину тому пройшов над містом, прибив пил, освіжив гаряче повітря, чому день став ще прекраснішим. Теплий весняний вітер із заходу дув так тихо і спокійно, що, здавалося, вдихав життя у все живе і неживе і ніс з собою запахи оновленої, молодшою \u200b\u200bприроди ».

Весняне цвітіння природи пов'язано з молодістю героїні, її внутрішнім світом, спраглим любові. Образ молодості - весни протиставлений в повісті образу зимового пейзажу, завивання хуртовини, негоди, яка в творі стає символом старого світу:

«Вітер за вікном то пронизливо свистів, то оглушливо ревів. Потім починав вити вовком, волати, як нечиста сила; і потім знову свистів, і вив, і ревів ... »В описі картин природи Амірхан використовує і традиції національного татарського фольклору (традиційні образи солов'я, метелика, квітів).

Всі розглянуті твори об'єднані однією темою- темою любові. Історія першого кохання, всепоглинаючої і чистої, лежить в основі сюжету всіх творів, які пронизані настроєм світлого смутку. «А щастя було так можливо!» - ці слова слідом за пушкінської Тетяною могли б повторити і тургеневские героїні, і героїня повісті Амірхана «Хаят». Чому не відбулося щастя Асі і Хаят?

«Крила у мене виросли, а летіти нікуди», - каже Ася. Виросли крила, тому що вона закохалася, закохалася в Н.Н з усім запалом перше кохання »,« Ася бореться за свою любов: сама призначає побачення, визнається в своєму почутті. Але Н.Н виявляється не готовим відповісти на її почуття. Любов приходить до героя занадто пізно, коли вже нічого змінити не можна »; Героїня Амірхана, як і Ася, готова злетіти від щастя. Однак нелегко розірвати століттями накладені заборони. Хаят власними руками відштовхує своє щастя, середньовічні забобони виявляються сильніше любові »і т.п.

Хаят, незважаючи на близькість до тургеневским дівчатам, все ж багато чим відрізняється від них, що Хаят - представниця ісламської культури і відповідного укладу життя. Життєвий простір «Хаят» складається з двох різних просторових світів - антропологічного та релігійної (ісламської) моралі, Хаят все життєвий простір являє розділеним на проживання в раю і в пеклі. Це уявлення виявилося домінуючим і в її відносинах з коханою людиною: «Образ ласкавого Михайла, який так недавно зігрівав їй серце, зник і перед нею постав образ кяфірів Михайла. Новий образ був страшний і холодний; біля нього вона бачила пекло і служителів пекла з їх знаряддями розправи над невірними ... ». Хаят розлучилася зі своїм коханим.

Простір і час у творах.

Хаят, безумовно, добропорядна мусульманка. Але на відміну від більшості своїх ровесниць вона живе в світі двох культур: татарської та російської. Простір татарської культури - замкнутий, роль організуючого начала в ньому виконують звичаї і правила. Світ Хаят замкнутий, обмежений рамками своєї кімнати, будинки: «Ця похмура тиша кімнат, монотонне життя їх мешканців, ложівшіхся спати з десятої години вечора, потворна Бібі, її брудна, рвана подушка - все це оточувало Хаят, існувало поруч з життям, все було донезмоги похмурим, тужливим, безглуздим ». Час так само, як і простір, замкнуто в повісті про Хаят. Монотонність часу виражається за допомогою лексичних форм «перечитати не раз ...», «монотонно», «немає сенсу ...». Своєрідна організація простору і часу створює відчуття замкнутості мусульмансько - татарського світу в повісті Амірхана. Простір російської культури в повісті відкрито. Дружба Хаят з російською дівчиною, спілкування з російською молоддю, вивчення російської мови і літератури, інтерес до російської культури розриває замкнутість просторового світу Хаят. Але все ж остаточно подолати його вона не змогла. Героїня Амірхана знаходиться в полі татарсько-російського культурного діалогу, який визначає її внутрішній світ, його суперечливість, протиставлення душі і серця: серце не визнає національних відмінностей, але душа Хаят в полоні уявлень і почуттів, щеплених їй вихованням в сім'ї. Протягом усієї повісті в героїні борються душа і серце. В кінці Хаят залишається в просторі своєї татарсько - мусульманської культури. Життя татарської дівчини виявляється обмеженою рамками рідної культури, душа її не змогла подолати рутину, тому прекрасне почуття любові, зародившись в душі юної дівчини, гине. Хаят не може реалізувати внутрішній потенціал своєї особистості, вона дає згоду вийти заміж без любові за людину, якого ніколи не бачила. Зображення психологічного світу героїні Амірхана - Хаят - вибудовується через наступну просторово - часову модель (див. Додатки).

Просторовий світ Асі також складний, обумовлений її минулим і сьогоденням, селянським походженням з одного боку, і дворянським вихованням, - з іншого. Мати Асі, селянка, виховувала дочку в строгості, після смерті матері її взяли в панський будинок. Батько, не сміючи відкрито визнати своєю дочкою, говорив, що взяв її «на прокорм». Ася, яка отримала дворянське виховання, не набула, проте дворянського статусу. Вона не була законною дочкою, її доля цілком залежала від настрою батька. Соціальну роль селянки у неї відняли, а дворянську роль не присвоїли. З одного боку, вона відчувала духовну спорідненість з селянами, пізніше, за кордоном - «з людьми кола нижчого», але вони не визнавали її своєю. З іншого боку, і в дворянській середовищі її також не вважали за своєю (наприклад, в пансіоні), вказуючи їй на її походження. Ася хотіла «змусити цілий світ забути її походження; вона соромилася своєї матері, і соромилася свого сорому, і пишалася нею ». Цим пояснюється суперечливість, складність, невпевненість в собі і дивина поведінки героїні (див. Додатки).

Героїня повісті - відкрита, самолюбна, палка дівчина, що вражає своєю незвичайною зовнішністю, безпосередністю й шляхетністю.

Вона здається дивною і неприродною саме тому, що звичайне життя людей її кола їй не до душі. Вона мріє про життя діяльної, піднесеної і благородної. Її увагу привертають люди прості, вона, як видно, і співчуває і в той же час заздрить їм. Так, спостерігаючи за натовпом прочан, вона зауважує: "От би піти з ними". Вона розуміє життя простих людей як подвиг: "Піти куди-небудь на молитву, на важкий подвиг". Їй не хочеться, щоб її життя пройшло безслідно. Але вона відчуває, як важко досягти цього.

В Асі поєднувалося бажання бути щасливою з бажанням виконувати високий обов'язок людини. Вона мріє і про подвиг, і про з'єднання своєї долі з людиною, який би допоміг їй зробити його.

Більшість зустрічей відбувається у відкритому просторі, на лоні природи. Гори, долини, потужну течію річок символізує вільний, нічим не стримуване розвиток почуття Асі.

Останнє побачення Н.Н і Асі відбувається в невеликій, досить темній кімнаті, в будиночку вдови бургомістра, фрау Луїзі. Закритість простору, в якому відбувається останнє побачення, вже намічає сумний фінал їх відносин.

висновки

Таким чином, аналіз просторово - часових відносин в повістях «Ася» і «Хаят» дозволяють зробити висновок про те, що у Тургенєва просторово - тимчасові характеристики допомагають розкрити внутрішній світ героїні, у Амірхана - вони допомагають зрозуміти місце героїні в двох сполучаються національно-культурних світах.

Образ Хаят ближче до росіян жінкам. В цьому проявляється «західництво» Ф. Амірхана. Епоха, яка настала після першої російської революції породила цей тип жінок. Вони не стільки розкріпачена, не так освічені, вони вже емансиповані.

На наш погляд, якщо розглянути історію татарської літератури на предмет гендерних взаємин, то повість Фатіха Амірхана була б там однією з центральних. Саме в цьому образі ми бачимо докорінну зміну в татарському суспільстві. Суспільство, яке вступило в новий етап і з якого вже неможливо згорнути.

У цьому основний підсумок повісті - показати початок нової епохи, епохи ХХ століття.

При проекції ідей поеми на сюжет тургеневской повісті, підтверджується, що з'єднання з Асею було б рівнозначно з'єднанню з самою природою, яка ніжно любить і вбиває. Така доля всякого, хто хоче з'єднатися з природою. Але «Все те, що загибеллю загрожує, для серця смертного таїть нез'ясовані насолоди, бессмертья, може бути, застава». Але тургеневский герой, герой нового часу, від такого фатального з'єднання відмовляється, і тоді вже всевладні закони життя і долі перепиняють йому дорогу назад. Герой залишається неушкодженим ... щоб повільно схилятися до свого занепаду.

Згадаймо, що і в Асі з'єднуються дві сторони буття: всевладна і загадкова, стихійна сила любові, «лагідна посмішка в'янення» російської природи. Це - лик одухотвореною природи, яка купила безсмертну душу і тому вічно страждає.

Список використаної літератури

1. Амірхан Ф. Вибране. Переклад Г. Хантеміровой. - М .: Художня література, 1975. - 320 с.
2. Климович Л. Творчість Ф. Амірхана // Амірхан Ф. Вибране. Переклад Г. Хантеміровой. - М .: Художня література, 1975. - С. 5-18.
3. «Це, нехай і ефемерне, але досягнуте єдність земного (тілесного) і небесного (духовного), кінцевого і вічного, людини і Всесвіту» - Недзвецький В.А. Любов - хрест - борг ( «Ася» та інші повісті 50-х років) //Недзвецький В.А., Пустовойт П.Г., Полтавець Є.Ю. І.С. Тургенєв. «Записки мисливця», «Ася», і інші повісті 50-х років, «Батьки і діти». М., МГУ, 1998. С. 25
4. Хетеші І.О побудові повісті І.С. Тургенєва «Ася» // Від Пушкіна до Білого. Проблеми поетики російського реалізму XIX - початку ХХ століття. СПб., 1992. С. 141-142.
5. Записки рушничного мисливця Оренбурзької губернії. С. А-ва. Москва. Тисячу вісімсот п'ятьдесят дві (лист до одного з видавців «Современника» // І.С. Тургенєв повне зібрання творів і листів у 28 томах. Т.5. М., 1963. С. 414.

додатки

РП російський простір; ТП- татарське простір.

Ф.З.Амірхан

І.С. Тургенєв

ФИЛОЛОГИЯ І КУЛЬТУРА. PHILOLOGY AND CULTURE. 2012. №2 (28)

УДК 81 "37; 81" 25

ПЕРЕКЛАД ОЦІНОЧНОЇ лексики (НА МАТЕРІАЛІ ПОВІСТІ Ф.АМІРХАНА «ХАЯТ»)

© А. А. Аминова, А.М.Галіева

У статті на матеріалі повісті Ф. Амірхана «Хаят» і її перекладу на російську мову розглядаються особливості перекладу оціночної лексики, виявляються напрямок і характер перекладацьких трансформацій, обумовлених як мовними, так і екстралінгвістичними факторами, показуються способи компенсації втрачених при перекладі компонентів значення.

Ключові слова: переклад, оцінна лексика, Ф.Амірхан.

В даному дослідженні в якості основної одиниці вивчення виступають лексеми з оцінним значенням, витягнуті методом суцільної вибірки з мови повісті Ф.Амірхана «Хаят» і його перекладу на російську мову, виконаного Г.Хантеміровой. Діалектичну єдність літературного твору і його перекладу передбачає взаємовплив двох мовних картин світу, двох художніх систем, типів ментальності, культур і епох.

Художній текст при перекладі часто піддається різноманітним перекладацьким трансформаціям. Трактування поняття перекладацької трансформації ми знаходимо у багатьох дослідників. Так, відзначаючи певну метафоричність терміна «трансформація» в теорії перекладу, А. Швейцер писав: «Насправді мова йде про відношення між вихідним і до -нечним мовними виразами, про заміну в процесі перекладу однієї форми вираження іншого, заміни, яку ми образно називаємо перетворенням або трансформацією », таким чином, перекладацькі трансформації є по суті міжмовних операціями" перев-ражения "сенсу».

Перекладацька трансформація - це такий процес в перекладі, в ході якого система смислів, укладена в мовних формах вихідного тексту, сприйнята і зрозуміла перекладачем в силу його компетентності, трансформується природним чином внаслідок міжмовної асиметрії в більш-менш аналогічну систему смислів, вдягаються у форму мови перекладу .

Перекладач повинен прагнути відтворити не тільки зміст твору і його образну систему, а й своєрідність міровіде-ня іншомовного автора, його художественнофілософскую концепцію, особливості індивідуального стилю.

Перекладач відшукує подобу в море різноманітного, подобу, яке може бути вос-

прийнято людиною іншого світогляду, іншої мови, іншої історичної епохи. «Численні прийоми і операції, до яких вдається перекладач для встановлення такого кшталту, складають в сукупності методологію перекладу, оволодіння якої необхідно навіть виключно талановитій людині, тонко почуває всі найдрібніші нюанси значень, смислів, ситуацій».

У художньому перекладі найбільш велика розбіжність між еквівалентністю і цінністю перекладу. На перший план тут виступає не точне, буквальне відтворення змісту оригіналу, а відтворення його високих літературних достоїнств, вираз їх більш-менш рівноцінними або відповідними засобами мови перекладу.

Як відомо, пізнавальна діяльність людини включає оціночний аспект, при якому суб'єкт, відображаючи предмети і явища дійсності, співвідносить їх з минулим досвідом, порівнює з певною ціннісної шкалою, в якості якої виступають норми, стандарти, ідеалізовані моделі, вироблені суспільством, а також потреби, бажання і смаки індивіда. Аксиологические установки орієнтують людини в соціальній дійсності, направляють і стимулюють його діяльність. Оцінка як соціокультурна категорія, що відображає історично склалося і соціально закріплене типізоване ставлення членів мовного колективу, спирається на мовні форми, що представляють собою об'єктивувалися форми понятійного мислення. Лінгвістична оцінка, як зазначає Л.А.Сергеева, є відображенням оцінки як логіко-психологічного явища, «тому вирішення проблеми мовної оцінковості входить в контекст загальної проблематики співвідношення мовного і внеязи-кового змісту змісту і значення».

Взаємозв'язок оціночної лексики з культурою того чи іншого народу виразно виявляється

при зіставленні оригінальних художніх творів з їх перекладами. Сукупність абстрактних оцінних значень утворює особливий вимір розумового простору, в якому специфічним чином заломлюється об'єктивна реальність і формується ціннісно забарвлена \u200b\u200bкартина світу. Оцінка розглядається Н.Д.Арутюнова як акт уявного зіставлення фактичних властивостей об'єкта з їх віртуальним (ідеальним) корелятом, існуючим на рівні «ідеалізованої моделі світу».

У кожному суспільстві існують базові етнокультурні концепти, складові ядерний шар його духовної культури. До таких концептів в першу чергу відносяться етичні й естетичні концепти, які визначають стійкі норми.

Об'єктом естетичної оцінки найбільш часто в повісті «Хаят» виступає зовнішність героїні, її незвичайна краса: Матура бу кизниц озин керфекле кара кузлере алсурак йвзене могщізали якутлар шікелле нур чечеп торганликтан, гYЗел баши, Хетті бвтен буї Нурді йвзе шікелле курене иде. Темні очі її, подібно чарівним Яхонт, сяяли з-під довгих вій, чого здавалося, що її чарівна голівка, ніжне біле обличчя, вся постать осяяні цим сяйвом.

Це перший опис Хаят, дане в повісті, в якому представлені порівняння, які традиційно використовуються в літературі Сходу при описі красуні: асоціації з дорогоцінними каменями (в даному випадку якут, тобто сапфір, хоча перекладач використовує слово яхонт) і опис сяйва, що виходить від героїні . Перекладач зберігає ці образи, конкретизуючи їх за рахунок додавання деталей (ніжне біле обличчя); в оригіналі в даному випадку відсутня вказівка \u200b\u200bна білизну шкіри героїні, але в свідомості татарського читача, вже налаштованого на традиційний образ східної красуні, заміниться на стандартний набір ознак східної красуні, серед яких, безсумнівно, повинна бути і білизна шкіри. Тому можна говорити про те, що перекладацьке додавання малює закінчений образ красуні, дозволяючи компенсувати відсутні фонові знання російського читача. При цьому в переведення не збережено прикметник із загальним значенням естетичної оцінки (матур бу кизниц), але загальна позитивна оцінка зовнішності героїні передана повністю за рахунок детального опису.

У мові повісті значне місце займає лексика, що виражає естетичну оцінку; в контексті твору прикметники, що говорять про особливості зовнішності героїв, часто

даються при портретному описі, представленому з точки зору різних персонажів. При перекладі часто відбуваються семантичні трансформації: Егетнец йвз кияфете hем синин тотиши, портрет кYрсетYене караганда, бик свйкемле іделер: ачик мацгай, кекреебрек

кілген Шакті КІЦ кашлар, очлари югарига ка-ратилип куелган куе hем озин миек hем кукреген кіерелдеребрек, егет симак ториш Хеятка мехеббетле куренделер. Юнак був непоганий собою відкритий лоб, злегка зігнуті широкі брови, закручені догори пишні вуса, молодецьки випнута груди. Хаят знайшла його красивим.

Значні зміни відбуваються також при перекладі слів, що виражають етичну оцінку. Газізе абистай бу егетнец Г. шеhерендеге Саліх Фатіха ісемле Бухарест бай, бик теYфьшкли hем бик образовнія кеші ікенчелеген свйледе .... Концепт теYфийк є одним з центральних в етичній картині світу татарського народу, синкретично висловлюючи вищі цінності з позицій мусульманського світогляду - високу моральність, благочестя, скромність, доброту і т.п. Відсутність в російській мові аналогічного концепту, вираженого однією лексемою, змушує перекладача набагато звузити, конкретизувати значення пропозиції оригіналу: Це Саліх Фатіха, син одного з баїв міста Г., юнак «дуже освічений і з добрим серцем». При перекладі зберігається універсальний аспект етичного значення (доброта), з'являється додатковий фактор емоційності (серце пов'язано з емоціями), але релігійні конотації повністю втрачаються.

Оцінка дій персонажа в окремих випадках може бути виражена імпліцитно і лише матися на увазі: Кунак киз Хеятниц ана-си Газізе абистай белен ике куллап куреште Де Хезер Хеятни Yзлерене кунакка алирга кілтенлеген свйледе. Ліза привіталася з матір'ю Хаят, простягнула їй, за татарським звичаєм, обидві руки і весело оголосила, що приїхала забрати Хаят до себе на неділю. В цьому випадку в перекладі також виявляємо додавання (по татарським звичаєм), яке пояснює, чому героїня використовує незвичний спосіб вітання - двома руками. Це додавання дозволяє відтворити читачеві в своїй свідомості непряму позитивну оцінку російської дівчини Лізи, яка знає і поважає татарські звичаї і етикет.

Характер оцінки може бути пов'язаний з розрізненням абсолютних (хороший - поганий) і відносних (краще, гірше) ознак, при перево-

РОСІЙСКA МОВА І ЛІТЕРАТУРА В тюркомовних СВІТІ:

СУЧАСНІ КОНЦЕПЦІЇ І ТЕХНОЛОГІЇ

де характерною особливістю вираження оцінки є її інтенсифікація (посилення) або деінтенсіфікація (ослаблення). Розглянемо наступні приклади:

Озатучилар кайтип кіттелер. Берер квартал щір кіткеч, Ліза, кузлерен кукке кутереп, йолдизларга свйлеген симак кияфет белен:

Хеят Хезер ЕYвелге Хеят тYгел, егетлер ал-динда читликланирга бик ярата башлаган, -діп Куйди.

Коли вони проїхали з квартал, Ліза, дивлячись в небо, заговорила, немов звертаючись до зірок:

Хаят вже не колишня, вона дуже любить пококетувати з молодими людьми.

В даному випадку дієслова читликлану і кокетувати формально є словниковими відповідниками, проте компоненти їх значення збігаються в повному обсязі і негативна оцінка в татарському дієслові виражена більш інтенсивно, ніж в російській слові кокетувати, яке також передбачає деяку негативну оцінку поведінки героїні, але не дуже інтенсивну - бажання своїми манерами, поведінкою сподобатися кому-небудь, зацікавити собою; татарський дієслово передбачає більш явну негативну оцінку поведінки мусульманської дівчини, неприйнятність такої поведінки з релігійних позицій.

Хеят CYЗ ацлий башлаган заманнан ук Yзлерене гайбет сатип утирирга кере Торган хатиннардан Шулаев ішетеп кіле иде. Хаят чула про утриманка від знайомих жінок, які приходили до них в будинок потеревенити.

В даному випадку також пейоративна етична оцінка більш різко виражена в татарському тексті (гайбет сатип утирирга) і пом'якшена при перекладі (потеревенити). Згідно з канонами ісламу схильність людини пліткувати - не тільки істотний недолік, але і гріх, гріхом є також слухання пліток, цей момент імпліцитно відбивається в значенні татарського слова гайбет.

При перекладі лексики з оцінним значенням в ряді випадків відбуваються і морфологічні трансформації. Газізе абистай Ліза бик хврметлеп соус Ітте, лекін ватик кина русча тел белен, Хеятни атас рвхсетеннен башка, андий «Єрак» щірге щіберерге яхши-синмий ікенен ацлатти. Газіза-

абистай зустріла Лізу привітно, але на ламаній російській мові відповіла, що без дозволу чоловіка їй незручно відпускати дочку так далеко. При оцінці дій героїні у Ф.Амірхана використане дієслово яхшисинмау, утворений від прикметника яхши (хоро-

ший). У російській мові відсутня еквівалент цього дієслова, тому при перекладі використано слово категорії стану незручно. У перекладі замість прямої внутрішньої етичної оцінки (недобре) акцентується почуття збентеження, сорому, ніяковості перед зовнішнім спостерігачем.

Оцінна лексика, представлена \u200b\u200bв мові повісті «Хаят», вельми різнорідна, в контексті твору часто виявляється важлива не універсальна або закріплена в мовній системі оцінність, а оцінність адгерентная, мовна, що виділяється лише в контексті. Розглянемо наступний приклад:

Бу фікерлер арасинда Берсе бігрек Курков-Нич иде: Хеят яшьрек заманинда бервакит Газізе абистайдан Еллея кайси мвфтінец Урів-ска гашийк булип, чукинган кизлари турисин-да ішеткен иде. ... в пам'яті виник розповідь матері про дочок муфтія, які, закохавшись в іновірців, прийняли християнство.

В даному контексті слово урис, що позначає особу за етнічною ознакою, висловлює додаткову оцінку, що сигналізує про серйозні культурні відмінності, так як мається на увазі ще й не названий прямо конфесійний ознака - християнин, що змушує перекладача використовувати не нейтральне слово російський, а використовувати стратегію заміни (іновірець ), щоб компенсувати втрату сенсу.

Часто при перекладі при збереженні загальної оцінки (позитивної або негативної) відбуваються різноманітні семантичні зрушення.

Вул, нічек ітеп Булс так, бу мвкатдес кизлар белен таниширга Карар Бірд. ... Він вирішив неодмінно познайомитися з цими незвичайними дівчатами.

Еле кYптен тYгел гене ацар мвкатдес булип куренген бу калфакли кизлар Хезер інде бвтен мег'нелерен щуйдилар. Ці дівчата в калфакі, так недавно здавалися йому незвичайними, тепер втратили в його очах ореол прекрасного. Згідно «Татарсько-російського словника», лексема мвкатдес перекладається на російську мову як священний, святий, тобто позначає ознаку сакральності, вищого досконалості, при перекладі в обох випадках Г.Хантеміровой використано прикметник незвичайний, яка вказує лише на ознака винятковості, і це, на наш погляд, цілком обгрунтовано.

Адекватна передача особливостей форми і змісту художнього твору, соз-

даного на одній мові, за допомогою засобів іншої мови - завдання, що вимагає від перекладача знань, таланту, великих труднощів. Робота з художніми текстами, в яких глибина змісту і витонченість форми органічно поєднується з яскраво вираженим національнокультурного своєрідністю світосприйняття, вимагає особливої \u200b\u200bуваги перекладача. Будучи універсальною і прийнятною у всіх мовах формою вираження думки, оцінна лексика все ж не завжди піддається точному і однозначному перекладу з однієї мови на іншу. Як показує матеріал повісті Ф. Амірхана «Хаят», при перекладі мовних одиниць з оцінним значенням часто відбуваються різні лексікосемантіческіе трансформації, обумовлені як власне лінгвістичними, так і екстра-лінгвістичними причинами. Найбільш часто здійснюються різного роду диференціації значення вихідної одиниці, конкретизація значення; використовуються різні прийоми компенсації втрачених при перекладі компонентів значення, відсутні у російськомовного читача фонові знання часто поповнюються шляхом збільшень в тексті перекладу за рахунок перекладацьких додавань. Зіставлення мовних одиниць з оцінним значенням в мові оригіна-

ла і перекладу дає можливість побачити найважливіші відмінності в татарської та російської лінгво-культурах, дозволяє більш чітко уявити систему ціннісних пріоритетів різних мовних спільнот.

Стаття виконана за фінансової підтримки гранту РГНФ 12-14-16017.

1. Швейцер А. Д. Теорія перекладу: Статус, проблеми, аспекти. - М .: Наука, 1988. - 364 с.

2. Гарбовський Н. К. Теорія перекладу: підручник. - М .: Моск. держ. ун-т, 2004. - 544 с.

3. Сергєєва Л. А. Оціночна значення і категоризація оціночної семантики: досвід інтерпретаційного аналізу: автореф. дис ... д-ра філол. наук. -Уфа, 2004. - 45 с.

4. Арутюнова Н. Д. Мова і світ людини. - М .: Мови російської культури, 1999. - 896 с.

5. Емірхан Ф. Сайланма есерлер. - Казан: Таріх, 2002. - Т. 4. - 399 б.

6. Амірхан Ф. Вибране. Оповідання та повісті / пер. з татарського Г. Хантеміровой. - М .: Худ. лит., 1975. - 320 с.

7. Татарсько-російський словник / під ред. Ф.А. Ганиева. - Казань: Татарське книжкове видавництво, 2002. - 488 с.

TRANSLATION OF EVALUATIVE VOCABULARY (ON THE MATERIAL OF THE STORY OF F.AMIRKHAN «KHAYAT»)

A.A.Aminova, A.M.Galieva

The paper deals with some features of translation of evaluative vocabulary on the material of the story of F.Amirkhan «Khayat». The nature and direction of translation transformations due to linguistic and ex-tralinguistic factors are revealed, is shown how the translator compensates for the components of meaning lost in the translation.

Key words: translation, evaluative vocabulary, F.Amirkhan.

Аминова Альміра Асхатовна - доктор філологічних наук, професор кафедри теорії літератури та компаративістики Казанського федерального університету.

E-mail: [Email protected]

Галієва Альфия Макарімовна - кандидат філософських наук, доцент кафедри теорії літератури та компаративістики Казанського федерального університету.

Щоб звузити результати пошукової видачі, можна уточнити запит, вказавши поля, за якими здійснювати пошук. Список полів представлений вище. наприклад:

Можна шукати по декількох полях одночасно:

логічно оператори

За замовчуванням використовується оператор AND.
оператор AND означає, що документ повинен відповідати всім елементам в групі:

дослідження розробка

оператор OR означає, що документ повинен відповідати одному з значень в групі:

дослідження OR розробка

оператор NOT виключає документи, що містять цей елемент:

дослідження NOT розробка

Тип пошуку

При написанні запиту можна вказувати спосіб, за яким фраза буде шукатися. Підтримується чотири методи: пошук з урахуванням морфології, без морфології, пошук префікса, пошук фрази.
За замовчуванням, пошук проводиться з урахуванням морфології.
Для пошуку без морфології, перед словами у фразі досить поставити знак "долар":

$ дослідження $ розвитку

Для пошуку префікса потрібно поставити зірочку після запиту:

дослідження *

Для пошуку фрази потрібно укласти запит в подвійні лапки:

" дослідження і розробка "

Пошук по синонімів

Для зарахування до результатів пошуку синонімів слова потрібно поставити грати " # "Перед словом або перед виразом в дужках.
У застосуванні до одного слова для нього буде знайдено до трьох синонімів.
У застосуванні до вираження в дужках до кожного слова буде додано синонім, якщо він був знайдений.
Чи не поєднується з пошуком без морфології, пошуком по префіксу або пошуком по фразі.

# дослідження

угруповання

Для того, щоб згрупувати пошукові фрази потрібно використовувати дужки. Це дозволяє управляти булевої логікою запиту.
Наприклад, потрібно скласти запит: знайти документи у яких автор Іванов або Петров, і назву містить слова дослідження або розробка:

Приблизний пошук слова

Для приблизного пошуку потрібно поставити тильду " ~ "В кінці слова з фрази. Наприклад:

бром ~

При пошуку будуть знайдені такі слова, як "бром", "ром", "пром" і т.д.
Можна додатково вказати максимальну кількість можливих правок: 0, 1 або 2. Наприклад:

бром ~1

За замовчуванням допускається 2 правки.

критерій близькості

Для пошуку за критерієм близькості, потрібно поставити тильду " ~ "В кінці фрази. Наприклад, для того, щоб знайти документи зі словами дослідження і розробка в межах 2 слів, використовуйте наступний запит:

" дослідження розробка "~2

релевантність виразів

Для зміни релевантності окремих виразів в пошуку використовуйте знак " ^ "В кінці виразу, після чого вкажіть рівень релевантності цього виразу по відношенню до решти.
Чим вище рівень, тим більше релевантне цей вислів.
Наприклад, в даному виразі слово "дослідження" в чотири рази релевантні слова "розробка":

дослідження ^4 розробка

За замовчуванням, рівень дорівнює 1. Допустимі значення - позитивне дійсне число.

Пошук в інтервалі

Для вказівки інтервалу, в якому повинно знаходитися значення якогось поля, слід вказати в дужках граничні значення, розділені оператором TO.
Буде проведена лексикографічна сортування.

Такий запит поверне результати з автором, починаючи від Іванова і закінчуючи Петровим, але Іванов і Петров не будуть включені в результат.
Для того, щоб включити значення в інтервал, використовуйте квадратні дужки. Для виключення значення використовуйте фігурні дужки.