Опис проекту з краєзнавства в бібліотеці. Проект з краєзнавства «Люби і знай свій рідний край
Краєзнавство - всебічне вивчення певної частини країни, міста або села, інших поселень місцевим населенням, для якого ця територія вважається рідним краєм.
Краєзнавство вивчає природу, населення, господарство, історію і культуру рідного краю
Завдання бібліотеки:
Донести літературну ис-торію і твори літераторів-современ-ників до юного покоління,
виховати любов і дбайливе ставлення до своєї малої батьківщини, організація і проведення зустрічей з цікавими людьми, знайомство з творчістю письменників і поетів рідного краю.
Використовуючи велику спадщину письменників-земляків, бібліотека намагається виховувати у дітей та підлітків справжнє патріотичне почуття, розвивати любов до свого краю через вивчення і аналіз краєзнавчої літератури.
Підвищувати рівень знання історії, традицій казахського народу, виховання почуття любові до батьківщини, гордості за свій край.
актуальність обраної теми обумовлена \u200b\u200bтим, що сьогодні краєзнавство є одним з пріоритетних напрямків діяльності сільської бібліотеки. Безперечно, кожній людині необхідно знати: хто він і звідки родом.
Відродження бібліотечного краєзнавства в сільській бібліотеці сьогодні викликано небувалим піднесенням національної самосвідомості. Визнанням загальнолюдських пріоритетів бібліотечне краєзнавство здатне заповнити в людях той моральний процес, про який зараз багато говорять, моральність прищеплюється разом з любов'ю до рідної домівки.
Ступінь розробленості даної теми.
У пропонованій роботі розглядаються краєзнавча діяльність сільської бібліотеки.
Предметом розробки є краєзнавча діяльність Дворічанський сільської бібліотеки.
Місія: Зберігати минуле, відкривати майбутнє.
Теоретичні аспекти краєзнавчої діяльності сільської бібліотеки:
Задачі краєзнавчої роботи сільської бібліотеки вельми різноманітні, кожна бібліотека має своє обличчя, знаходить свою «родзинку», напрямок,
в своїй повсякденній роботі сільська бібліотека вирішує безліч завдань:
Зберігає і передає культурні традиції в часі і просторі, забезпечуючи пам'ять поколінь;
Формує моральні позиції молоді, створює особливу культурну, освітню та інтелектуальне середовище в суспільстві.
Одним з традиційних напрямків роботи бібліотеки завжди було краєзнавство, сформувалося навіть поняття «бібліотечне краєзнавство»
Поширення та пропагування краєзнавчих знань
Бібліотека веде планомірну роботу в даному напрямку. Залучення до вивчення минулого рідного краю значно розширило поле діяльності сільських бібліотекарів. Сьогодні ми виступаємо і як краєзнавців-літописців, подвижників патрио-тичного виховання молоді. Особливістю такої діяльності бібліотеки є співпраця зі школою.
проблемоюдля сільських бібліотек є відсутність фахівців для роботи з інформаційними ресурсами та необхідного програмного забезпечення.
висновки:
Сьогодні навіть найменша сільська бібліотека Казахстану старанно збирає і зберігає матеріали за фактами місцевої історії, роками накопичує місцевий матеріал.
Очікувані результати:
Краєзнавча робота бібліотеки отримає новий імпульс завдяки використанню нових технологій в справі збереження і поширення інформації в нашому районі.
Краєзнавча діяльність Дворічанський сільської бібліотеки:
Удосконалити і продовжувати роботу клубу «Краєзнавець». Членами клубу є учні старших класів - 9 осіб. За допомогою учасників клубу бібліотека поповнюється свіжим матеріалом про життя заслужених трудівників села, Первоцелинникам, ветеранів. Пам'ять про своє коріння робить людину більш достойним і сильніше. Сьогодні Дворічанський сільській бібліотеці відводиться роль творця енциклопедії-педіі рідного краю. Давно минув час роботи хати-читальні в селищі, але інтерес до цього періоду серед жителів селища великий.
Формування, організація та зберігання фонду краєзнавець-чеських матеріалів
Основу краєзнавчої діяльності бібліотеки становить фонд краєзнавчих документів (по своїй території і регіону в цілому). У нього входять опубліковані документи про рідний край; неопублі-ковані документи, передані в бібліотеку на постійне зберігання приватними особами або створені самою бібліотекою.
План роботи на 2017 р
|
Найменування Меропр. |
форма |
присутні |
термін |
|
|
«Юний краєзнавець» |
Засідання. План роботи |
|||
|
«Ми любимо наше село і будемо робити його краще» |
дискусія |
молодь |
||
|
«Ми хлопці і дівчата казахському степу!» |
молодь |
|||
|
«Щоб пам'ятали нащадки ...» |
Вечір - зустріч з учасниками ВВВ |
Учні середньої ланки. юнацтво |
||
|
Пам'ятники села - «Збережемо культурну спадщину» |
юнацтво |
|||
|
«Своя лепта в історію села рідного» |
Обговорення |
Доросла група читачів |
||
|
«Прищеплюючи любов до рідного краю» |
час історії |
Учні середнього шкільного ланки |
||
|
«Хвала рукам, що пахнуть хлібом!» |
Фото-стенд |
Широке коло читачів |
вересень |
|
|
«Вчимося бути патріотами» |
Екскурсія в шкільний краєзнавчий музей ім. Е. Зайчуковой |
Учні середнього шкільного віку |
||
|
«Я люблю село рідне!» |
твір |
Навчаючи-ся разн.возр. |
||
|
До Дня народження села: «З добрими спогадами про Цілині» |
Вечір-зустріч |
Первоцелинникам |
||
|
«Щоб краще нам жилося тут» |
Круглий стіл |
Акімат, клуб ветеранів. |
Бібліотекар Дворічанський сільської бібліотеки - Снігур Людмила Миколаївна
Краєзнавство - невід'ємна частина нашої великої історії, нитка часів. Відродження бібліотечного краєзнавства сьогодні викликано небувалим піднесенням національної самосвідомості. Величезні виховні, патріотичні можливості краєзнавчого матеріалу дозволяють ростити громадянина не на абстрактних ідеалах, а на прикладах з життя батьків, односельчан, на події з історії своєї області і району.
Содержание статьи развернуть / свернуть
Про бібліотеку з любов'ю!
(З історії Суземський центральної бібліотеки)
Найперша згадка про бібліотеку на території нинішнього Суземського району відноситься до 1905 року. У той далекий і неспокійний час в селищі Кокоревка, при чайній, а згодом, після революції в купецькому будинку працювала бібліотека. Її фонд був невеликий за сьогоднішніми мірками і становив близько 200 книг, виписувалося 4 газети.
Історія Суземський дитячої центральної бібліотеки почалася восени 1956 року, саме тоді дитяча бібліотека гостинно відчинила двері для юних читачів селища. На вулиці Вокзальній в невеликому будинку розмістилися абонемент і читальний зал. Бібліотечний фонд становив 3800 примірників.
Весь цей час бібліотека залишалася вірною своїм юним суземчанам. І на сьогоднішній день головне її досягнення - це читачі: розумні, талановиті, цікаві, захоплені ... Ними і для них живе і працює дитяча бібліотека Суземка.
В кінці грудня 1943 року комсомолець Микола Осипенко повернувся в рідне село з фронту через поранення. Села як такого не було і в помині, все було знищено фашистами. Люди, які повернулися в село з лісу, жили в підвалах, землянках і напівземлянках. Побудована була одна хатка на все село.
Вирушив Микола в Суземка за 10 кілометрів пішки, щоб стати на комсомольський облік в райком комсомолу. Стали його там вмовляти працювати завідувачем хатою - читальнею і одночасно очолити комсомольську організацію села. Чи не вмовили ...
Як все починалося…
Історія створення Невдольской сільської бібліотеки почалася в далекі 30-ті роки минулого століття. У 1931-1933 роках в селі було два колгоспи, дві контори і два клуби. Один клуб розташовувався на місці теперішнього, а другий - на місці нинішнього пам'ятника загиблим односельчанам в центрі села.
Хата - читальня знаходилася в будівлі клубу колгоспу «Червоний партизан». Першим завідувачем хатою - читальнею став Бібіков Василь Григорович, але незабаром його забрали в армію на дійсну службу.
Почалася Велика Вітчизняна війна і все село було спалене фашистами, в тому числі згорів і клуб з хатою - читальнею.
У 1944 році в п. Холмечі розпочала роботу хата-читальня. Завідувала - Алексейцева Антоніна Архипівна. Хата-читальня була і клубом і місцем, де можна було прочитати книгу, газету. Протягом 1944 - 1950 років змінилося кілька завідувачів хатою-читальнею: це Семенцов Микола Петрович, Волвенкін Іван Петрович, Неро Олексій Андрійович. З 1951 року завідувачем хатою-читальнею стала Лілеева Ольга Василівна, вчителька початкових класів, колишня партизанка.
Під час війни в 1944 році в селі Нова погостюю була відкрита хата - читальня. Займала невелику кімнату в будинку сільської ради. У той час завідувачами хатою - читальнею були: Москальов Костянтин Андрійович, Фролков Михайло Іванович, Рябикова Ніна Гаврилівна.
За дуже короткий час бібліотека стала справжнім осередком культури, куди поспішали люди за книгою. Книжковий фонд був невеликий. Згодом хата - читальня була перейменована в бібліотеку.
Зі спогадів найстаріших жителів села Меркулова Семена Васильовича - 1923 року народження, ветерана війни, пенсіонера і Меркулової Марії Трохимівни, 1918 року народження, пенсіонерки - перша згадка про бібліотеку відноситься до 1925 року. У селі Семенівське була відкрита хата - читальня, клуб, школа, сільська рада. Розташовувалися всі ці об'єкти соцкультпобуту в одній будівлі, яке побудували поруч з церквою. Хата-читальня знаходилася в виділеному куточку сільського клубу і була культурним центром села.
Історія будь-якої бібліотеки примітна тим, що в ній тісно переплітається історія країни, краю, міста чи села, долі тих, хто в ній працює. Не стала винятком і Селеченская сільська бібліотека.
Розвиваючись разом з поколіннями своїх читачів, вона пройшла шлях від хати-читальні до сучасного інформаційного центру, успішно реалізує власні творчі проекти. За цей час багато що змінилося: адреса бібліотеки, змінилося не одне покоління бібліотекарів, з її стін вийшло кілька поколінь читачів, значно збільшився і змінився книжковий фонд, розширилися методи і форми роботи. Але незмінним залишилося одне - тут завжди чекають і дорослих і юних читачів, тут їх вчать любити книги, мислити, мріяти.
Позаду - 100 років. З чого ж все починалося?
Перша згадка про бібліотеку в п. Кокоревка відноситься до 1905 року. Вона була відкрита при чайній селища. Її фонд становив близько 200 книг, виписувалося 4 газети.
Після революції бібліотека перебувала в купецькому будинку, але в 1934 році бібліотеку перевели в нове приміщення в будівлю колишньої церкви. Бібліотека вже мала фонд близько 1000 примірників, виписувалося 4 газети. Так як не у всіх була можливість купити книги, то жителі селища дуже любили відвідувати бібліотеку.
«СЕРЦЕ РОЗУМНОГО ШУКАЄ ЗНАННЯ»
В кінці 2017 року було вирішено об'єднати зусилля бібліотеки, прес-служби Виксунського єпархії, Виксунського духовного училища в питаннях формування історичних знань і дослідницьких умінь, морального ставлення до традицій і звичаїв своєї малої батьківщини у молоді. Увага в області співпраці фокусується на основних елементах: проведення спільних краєзнавчих заходів, інформаційний взаємообмін, узагальнення досвіду роботи в сфері цивільно-патріотичного і духовно-морального освіти.
Краєзнавство сьогодні вважається одним з основних напрямків в роботі нашої бібліотеки. Це пов'язано з тим, що краєзнавче освіту і виховання набуває провідну роль у вирішенні завдань патріотичного і морального становлення особистості.
Проект спрямований на формування системи краєзнавчих знань серед студентів духовного училища та членів організації «Православні витязі».
В рамках проекту реалізується цикл заходів, що сприяють формуванню стійкого інтересу до історії малої батьківщини.
Планується залучити молодих користувачів бібліотеки до читання краєзнавчої літератури; організувати комплекс спільних культурно-просвітницьких заходів для стимулювання розвитку інтересу молоді до історії Викса; сформувати навички дослідницької діяльності; здійснити обмін інформаційними ресурсами краєзнавчого змісту; узагальнити досвід спільної роботи в сфері цивільно-патріотичного і духовно-морального освіти.
Подібного роду співпраця завжди приносить позитивні результати, оскільки спрямоване на всебічний розвиток особистості, що формується.
« МОЄ МІСТО З ввічливості НАЗВОЮ »
Проект має на меті: показати привабливість міста, привернути увагу населення до завдань збереження історико-культурної спадщини.

В рамках проекту планується створити віртуальні екскурсії, розповідають про Виксі, її визначні пам'ятки, а також відеосюжети про земляків; розмістити відеоролики в YouTube (канал «Бібліотека« Отчий край »), в соцмережах і на порталах партнерів; залучити до участі в проекті молодих екскурсоводів, журналістів, відеографів; залучити до проекту увагу інтернет-користувачів.
Перші відеоролики створені спільно з Молодіжним інформаційним центром і міським порталом «Віртуальна Викса».
« ЗАГАДКИ Виксунського ІСТОРІЇ »
В рамках цільової комплексної програми «Краєзнавча бібліотека - центр вивчення історії Викса і збереження її культурного і індустріальної спадщини» в кінці 2017 року розпочався проект «Загадки Виксунського історії». Оскільки місія бібліотеки полягає в збереженні та відродженні історико-культурної спадщини міського округу, вихованні патріотичної свідомості населення.

В архіві бібліотеки накопичилося багато фотографій, які потребують ідентифікації. Втрачено багато пам'ятників, змінилися вулиці і двори, важко встановити прізвища людей, зображених на знімках. Фотографії не вдалося атрибутувати за допомогою краєзнавців. Бібліотекарі вирішили звернутися до виксунцам, з цією метою спільно з найбільшими міськими порталамі- інформаційним агентством «Викса.РФ» і сайтом «Віртуальна Викса» відкрили інтернет - проект «Загадки Виксунського історії».
В результаті проекту планується атрибутувати рідкісні архівні фотографії. Крім того, жителі міського округу будуть залучені в дослідницьку діяльність, а у молоді з'явиться додатковий стимул до вивчення історії рідного краю.
В рамках цільової комплексної програми «На перехресті взаємних інтересів: бібліотека,краєзнавці, спільнота »в 2013- 2014гг. були реалізовані довгострокові соціально - культурні проекти: «Знатні люди Викса», «Пам'ятники і пам'ятні місця Виксунського землі", "Назустріч один одному","Комфортна середовище як фактор залучення читачів", "Імена Виксунських вулиць".У 2016 році бібліотека продовжує роботу по реалізації наступних проектів: «Забуті села», «Тут російський дух", "Цифрова літопис війни", "Історія Викса - у вільному доступі."
ПРОЕКТ «ЦИФРОВИЙ ЛЕТОПИСЬ ВІЙНИ»
У бойових операціях на всіх фронтах Великої Вітчизняної війни взяли участь 20300 виксунцев, 6,5
тисяч
- не повернулися з полів битв. Імена багатьох виксунцев, які виявили в роки війни доблесть і відвагу, залишаються невідомими жителям міського округу. Ні в одному з доступних джерел, крім «Книги пам'яті ніжегородцев, полеглих у Великій Вітчизняній війні 1941 - 1945 рр. том 5 (Виксунський район) », 1994 г. видання, ми не знайдемо відомостей про тисячі наших земляків - учасників Великої Вітчизняної війни. Обмежений доступ різними фондодержателями і до наявних в окрузі ресурсам.В протягом десяти років співробітники міської бібліотеки «Отчий край» займалися пошуком і систематизацією інформації про учасників війни і трудівників тилу - виксунцах. Одним із шляхів увічнення імен захисників Батьківщини є створення цифрового ресурсу «Літопис подвигу» на базі архіву, зібраного бібліотекою і її партнерами, в рамках проекту «Цифрова літописвійни ». Ресурс міститиме електронну бібліотеку, архів фото - і відеодокументів,
спогади ветеранів війни. Розміщення ресурсу на сайті бібліотеки дозволить істотно розширити читацьку аудиторію і зробити імена захисників Вітчизнинадбанням громадськості.
Фінансову підтримку даного проекту забезпечує адміністрація МБУК
«Централізована бібліотечна система міського округу місто Викса» і АТ «ВМЗ», що входить до складу Об'єднаної металургійної компанії. У 2015 році бібліотека, яка представила на конкурс проект «Цифрова літопис війни», стала лауреатом конкурсу соціальних і благодійних проектів «ОМК - Партнерство». До публікації були підготовлені чотири випуски мультимедійного видання «Літопис подвигу». Робота з пошуку і систематизації матеріалу триває. Велику допомогу в зборі інформації про учасників Великої Вітчизняної війни надає Рада ветеранів міського округу, первинні ветеранські організації.
Проект «Тут російський дух»
Традиційна культура російського народу - це основа формування національного
самосвідомості. На жаль, знижується інтерес до народної культури, звичаїв, обрядів, фольклору, декоративно-прикладної творчості наших предків у підростаючого покоління. Необхідно зупинити цей процес. Бібліотека «Отчий край» бере активну участь у вирішенні даної проблеми. Протягом ряду років співробітники займалися пошуком і збором предметів селянського побуту, що дозволило створити етнографічну експозицію «Куточок побуту початку XX століття». У 2016 році на його основі створено етнографічний міні - музею, а точніше - музейна кімната «Російський дім». Тут розміщені дві постійні експозиції: «Фрагмент інтер'єру селянської хати кінця XIX - початку XX століття», «Фрагмент інтер'єру будинку першої половини XX століття» (круглий стіл і віденські стільці для експозиції шукали через соцмережі, відгукнулися через три дні). Справжні експонати - свідки минулого - відтворюють картину традиційного побуту і національної самобутності російського народу. Використовуючи природні матеріали, людина створювала зручні і необхідні в побуті предмети - начиння і посуд, знаряддя сільськогосподарської праці і ін.
Одним з почеснихдарувальників, справжнім хранителем старовини В.І. Ситкова, було подаровано близько 30предметів. Василь Іванович не просто збирає і дарує музеям предмети селянського побуту, а й ретельно відновлює їх.
Предмети народного побуту з експозиції хати використовуються при оформленні предметних виставок в залі галузевої літератури та проведенні масових заходів. Центральне місце в експозиції хати зайняв дерев'яний ткацький стан, подарований і зібраний недавно. Сподіваємося, що вдасться заправити його і в майбутньому демонструвати екскурсантам в дії. Оглядові і тематичні екскурсії з циклу «Русскій мір», майстер-класи з виготовлення ляльок - оберегів проводяться в залі регулярно для самих різних аудиторій, тут же проходятькамерні посиденьки в дні народних свят, таких, як Масляна, Трійця, Яблучний спас, Святки.
Проект «Під заступництвом Варнави Гефсиманського»

Бібліотека «Отчий край» веде активну пошукову роботу,
Спрямовану на вивчення і збереження краєзнавчого матеріалу духовно-морального змісту. У фонді бібліотеки зберігаються і мають постійний попит документи, зібрані з різних джерел по даному напрямку. Історія Викса нерозривно пов'язана з ім'ям преподобного Варнави Гефсиманського, засновникаВиксунського Іверського жіночого монастиря, духовного покровителя Виксунського землі. Все в Виксі знають ім'я преподобного Варнави, але мало хто знає про його працях і подвиги
на ниві старецтва і реальний внесок в організацію монастиря «на Виксі». Подвижницьке служіння святителя людям - видатний приклад для виховання духовно-моральних якостей у жителів округу. Щоб повніше і целостнее представити інформацію про святого старця-потішив Варнава Гефсиманському, вирішено було створити в рамках даного проекту мультимедійне інформаційне видання, яке буде доступно всім категоріям населення округу і стане важливим елементом місцевої культурної пам'яті. Мета проекту: формування духовно-моральних цінностей у населення округу через просвітництво на прикладі життя і служіння старця Гефсиманського скиту Свято-Троїцької Сергієвої Лаврипреподобного Варнави Гефсиманського. Серед поставлених завдань: залучення користувачів бібліотек до читання духовно-моральної літератури, в тому числі до створеного ресурсу; організація комплексу культурно-просвітницьких заходів для стимулювання розвитку інтересу городян до імені преподобного Варнави Гефсиманського.
В рамках даного проекту було організовано цикл заходів:
Зустріч з благочинним о. Димитрієм (Колоколова)
год православ'я «Небесний покровитель Варнава»
годину історії «Обитель Іверська»
год православ'я «Син розради»
годину історії «Настоятельки і священнослужителі Іверського монастиря»
книжково-ілюстративна виставка «Тут мій і Афон, і Іверія».
У мультимедійному виданні автори-упорядники прагнули акумулювати інформацію про вельмишановний старця, чиє ім'я було широко відомо в усій Росії в 19 столітті і канонізований в 1995 році. До видання включені статті з періодичних видань, відеофільми, присвячені святому Варнаві
Гефсиманському. Інтерес викличе його духовну спадщину - листи старця до насельниць Іверської Виксунського обителі і його духовні повчання. Особливу увагу приділено періоду, пов'язаного з влаштуванням монастиря «на Виксі», що було одним з найважливіших справ життя видатного подвижника протягом 40 років. В даному ресурсі коротко викладено основні події історії Іверського Виксунського жіночого монастиря, включені фрагменти відеофільмів, присвячених сучасним подіям з життя монастиря. Перевагою видання є його ілюстративний ряд, що включає підбір архівних фотоматеріалів з колекції бібліотеки «Отчий край» і відкритих джерел мережі Інтернет.
Користувачі з проблемами зору можуть прослухати бесіду архімандрита Георгія Тертишнікова «Лікування старцем Варнавою тілесних немочей».
Електронна книга містить інформацію про кращих виданнях, присвячених до Варнави Гефсиманському і Иверскому Виксунського жіночому монастирю в форматі списку видань, публікацій, наявних у фонді міської бібліотеки «Отчий край» і розміщених в мережі Інтернет.
Проект «Історія Викса - у вільному доступі»
Місія краєзнавчої бібліотеки полягає в тому, щоб забезпечити вільний доступ до краєзнавчої інформації в будь-якій формі. Краєзнавчий фонд бібліотеки, маючи історичну, культурну цінність, унікальний, він являє собою фонд видань, наявних найчастіше в єдиному екземплярі, втрата яких буде непоправна. Вивчення потреб користувачів бібліотеки показує, що сьогодні
вони потребують і в друкованих, і електронних
документах, тому бібліотецінеобхідно формувати фонд якісних електронних краєзнавчих ресурсів. Це досягається шляхом створення власних електронних ресурсів. Сучасні технології роблять можливим виключно швидкий доступ до найбагатшим джерел знання незалежно від місця їх зберігання, а також забезпечують оперативний обмін інформацією. На жаль, сьогодні унікальний краєзнавчий фонд бібліотеки доступний користувачам локально, в певні години (відповідно до графіка роботи бібліотеки) і не доступний віддаленим користувачам. В таких умовах вирішувати
задачу залучення населення до цінностей культури краю досить проблематично. Розміщення на сайті бібліотеки не тільки інформації про наявні краєзнавчих ресурсах, а й повнотекстових краєзнавчих ресурсів, послужило б вирішенню не тільки даної проблеми, а й рішенням не менш важливою завдання збереження цінних краєзнавчих документів. Мета проекту:
Розширення можливостей доступу населення до краєзнавчої інформації та забезпечення
збереження краєзнавчого фонду на основі нових інформаційних технологій.
Завдання проекту: -Наповнення сайту бібліотеки краєзнавчим контентом, вдосконалення структури сайту краєзнавчої бібліотеки з метою формування інтересу до історії краю,
- створення і забезпечення віддаленого доступу до електронної бібліографічної базі даних «Викса»,
- створення електронної довідкової бази даних «Видатні виксунци»,
-оціфровка цінних краєзнавчих видань на обладнанні партнерів і розміщення їх в мережі Інтернет,
-створення і розміщення в мережі електронного багатотомного ресурсу «Літопис подвигу» в рамках проекту «Цифрова літопис війни»;
- оцифровка і розміщення в мережі Інтернет газети «Виксунський робочий» за 60-е і 70-е роки XX століття;
підготовка і публікація краєзнавчих досліджень, бібліографічних покажчиків, тематичних краєзнавчих ресурсів власної генерації.
- створення «Хроніки найважливіших подій міського округу». 
Цільова аудиторія:
- Учні, молодь.
Зміст проекту:
Основу проекту складають заходи щодо створення, оцифрування і забезпечення необмеженого доступу до краєзнавчих бібліографічних та повнотекстових джерел інформації.
Очікувані результати:
- Буде забезпечено вільний доступ до культурної спадщини краю на основі нових інформаційних технологій не тільки жителям міського округу, а й за його межами, кожному користувачеві мережі Інтернет.
- Більш оперативно, якісно, \u200b\u200bна новому інформаційному рівні здійснюватися краєзнавча інформаційно - бібліографічна діяльність краєзнавчої бібліотеки.
Проект "Батьківщина в серці"
Краєзнавча діяльність бібліотек багатогранна, сучасні установи успішно позиціонують себе як центри дослідницької, видавничої та просвітницької діяльності з краєзнавства. Серед напрямків бібліотечного краєзнавства в останні роки в самостійну структуру оформилася видавнича діяльність. Кожна бібліотека будує свою стратегію видавничої діяльності, метою якої є збереження історико-культурної спадщини міського округу. Просвітницько-краєзнавчий напрямок видавничої діяльності - це і заповнення лакун в краєзнавчій літературі, і введення в оборот і популяризація краєзнавчих знань, видання результатів власних досліджень.
Міська бібліотека «Отчий край» активно використовує видавничі можливості для просування краєзнавчих ресурсів. Перші довідники по темі «Вулиці Викса», «Пам'ятки Викса» були підготовлені до публікації колективом бібліотеки. Видання просвітницько - краєзнавчої спрямованості щорічно створюються силами бібліотекарів і краєзнавців Викса. Це довідкове видання «Календар знаменних дат Викса», краєзнавчий альманах «Приокская глибинка», краєзнавчі нариси.
Підготовка нових видань в значній мірі пов'язана з історико-бібліографічними дослідженнями, пошуковою роботою. Результатом досліджень стають ресурси, які мають неминущу цінність. 
Історико-краєзнавчий проект «Родина в серці» - наступний крок у створенні унікальних краєзнавчих ресурсів, які можуть використовуватися в практичній, науковій, освітній, громадській діяльності.
Результатом реалізації проекту «Родина в серці» буде підготовка до публікації краєзнавчих альбомів: «Меморіали Викса», «Пам'ятки Викса».
У ресурсі «Меморіали Викса» буде систематизована інформація про пам'ятки Великої Вітчизняної війни, в якій будуть приведені докладні описи і необхідні відомості про меморіали, розміщених на території міського округу.
У ресурсі «Пам'ятки Викса» буде акумульована інформація про осіб та історичні події, пам'ять про яких
зберігають пам'ятники і пам'ятні місця Викса.
Знання городян про культурно-історичну спадщину нашого округу обмежуються вузьким переліком загальновідомих об'єктів, в той час як на Виксунського землі розташовано 129 об'єктів культурної спадщини, понад 300 пам'яток. Багато з них мають вимагає вивчення, розкриття і популяризації серед городян. Гостро стоїть питання збереження історико-культурної спадщини Викса. Саме тому бібліотека вважає своїм обов'язком внести свою лепту у справу залучення населення в процес вивчення і збереження історико-культурної спадщини округу. З цією метою в рамках проекту «Родина в серці» будуть проведені архівні та бібліографічні дослідження, організований конкурс дослідницьких робіт «Пам'ятники - це невгамовної лекторій». Результатом цих заходів стане якісний ресурс «Пам'ятки Викса».
Створені видання представлятимуть великий інтерес, і не тільки одноразовий, вони будуть враховуватись усіма дослідниками даної теми.
Під соціальною корисністю проекту слід розуміти орієнтованість роботи бібліотеки на підвищення якості життя користувачів за допомогою просування краєзнавчих знань.
Реалізація історико-краєзнавчого проекту «Родина в серці» стане важливим кроком у збереженні історико-культурної спадщини, популяризації краєзнавчих знань, оптимізації науково-дослідної роботи.
Проект «Імена Виксунських вулиць»
Назви вулиць і провулків відбулися не випадково. У цих назвах полягає здебільшого вказівку на історичну подію, на відоме свого часу особа, на побутову межу, в них зберігається пам'ять минулого. Деякі вулиці нашого міста були перейменовані. Коли і чому? Слобідська реміснича Викса залишила по собі пам'ять в назвах, які створюють своєрідність Викса. І хоча топоніми більш живучі, ніж багато пам'ятників матеріальні, про їх збереження теж потрібно подбати. Відродити до життя первоімена - значить зв'язати нитки, що йдуть до нас з минулого. Спадкоємцями назв по ремісничим слободах стали вулиці і провулки. Їх історія мало відома виксунцам через відсутність документальних джерел, і даний проект спрямований на те, щоб зберегти те, що дорого людям. Школяру, студенту, вчителю, любителю історії часто не вистачає довідкової інформації про той чи інший цікавий історичному об'єкті, подію рідної землі, про її видатних діячів. Бібліотека має на меті забезпечення рівних можливостей широкого доступу для всього населення округу і всіх відвідувачів глобальної інформаційної мережі до довідкової краєзнавчої інформації, що стосується рідного округу.
Мета даного проекту: Створення якісних краєзнавчих інформа
Проект «На книжкову полицю-книгу про край»
На жаль, треба визнати, що молодь не просто залучити до читаннякниг, в тому числі з історії рідного краю, тому
бібліотеки шукають новіформи надання краєзнавчої
інформації. Сьогодні бібліотекарі берутьна озброєння всі доступні їм технічні досягнення. Одним з ефективних варіантів донесення інформації про краєзнавчі ресурсах, наявних у фондахмуніципальних бібліотек міського округу, є використання віртуального простору. Для просування книги і читання в соціальних мережах«Вконтакте», «Фейсбук» створені
Пам'ятки історії та культури - своєрідний літопис життя окремого народу, місцевості. Пам'ятники грають важливу роль у вихованні підростаючих поколінь. Важливим завданням в даному контексті є фіксація і охорона пам'ятників етнографії та мистецтва. Певна частина пам'яток міського округу виявлено та взято під охорону. На жаль, деякі цінні пам'ятки,

особливо місцевого значення, залишилися невідомими. Знання городян про культурно-історичну спадщину нашого округу обмежуються вузьким переліком загальновідомих об'єктів, в той час як на Виксунського землі розташовано більше 300 об'єктів культурного наследія федерального і регіонального значення. Багато з них мають вимагає
вивчення, розкриття і популяризації серед городян. Не менш важливим завданням є виявлення пам'яток для внесення в список пам'яток, що охороняються державою. Гостро стоїть питання збереження історико-культурної спадщини Викса. Саме тому бібліотека вважає своїм обов'язком внести свою лепту у справу залучення населення в процес вивчення і збереження історико-культурної спадщини округу.
Мета: вивчення культурної спадщини Викса; виявлення пам'яток історії та культури, привернення уваги широкої громадськості до проблеми збереження пам'яток історії та культури Викса.
завдання:
. Провести архівні та бібліографічні дослідження інформації про об'єкти культурної спадщини міського округу місто Викса
. Спільно з краєзнавцями округу вивчити і виявити пам'ятники, які не поставлені на державний облік
. Здійснити фотофіксацію пам'яток і пам'ятних місць міського округу
.
Підготувати «Перелік об'єктів культурно-історичної спадщини міського округу місто Викса» для розгляду його суб'єктами діяльності по державному обліку і охороні пам'ятників. Внести пропозиції про постановку на облік виявлених об'єктів культурної спадщини.
. Підготувати до випуску диск «Історія міста в пам'ятниках»
. Розмістити новий ресурс на сайті бібліотеки
. З метою популяризації знань про культурну спадщину Викса проводити Дні історичної та культурної спадщини, екскурсії по місту, тематичні віртуальні екскурсії, слайд-лекції, конкурси та вікторини.
. Цільова аудиторія:
Молодь, учні
Партнери проекту:
. Відділ архітектури
. Архів адміністрації міського округу
. Музей ВАТ «ВМЗ»
. Рада по збереженню культурної спадщини міського округу місто Викса
Зміст проекту:
Основу проекту складають заходи за архівними та бібліографічним дослідженням, збором відповідної інформації у населення, виявлення, здійснення фотофіксації і опису об'єктів культурної спадщини округу, внесення пропозицій про постановку на державний облік об'єктів культурної спадщини округу, а також заходи, спрямовані на підтримку інтересу до історико культурної спадщини округу у населення.
Бібліотекарями зроблена спроба створення повного переліку об'єктів культурної спадщини округу м Викса. Так як бібліотека 
мала лише невеликою кількістю офіційних документів, довелося провести справжнє дослідження. Праця була високо оцінена громадськістю, але вважати завершеним його ми поки не можемо - робота триває по уточненню, фотофіксації об'єктів і ін. Аспектам. Пам'ятки природи, археології, топоніми, гідроніми також включені до «Переліку об'єктів культурної спадщини міського округу місто Викса». Описано 328 об'єктів. «Перелік об'єктів культурної спадщини міського округу місто Викса» є найціннішим джерелом краєзнавчої інформації, за допомогою якого бібліотека виконує численні бібліографічні довідки.
В рамках проекту «Пам'ятники і пам'ятні місця Виксунського землі» триває робота по уточненню інформації про пам'ятки історії, культури, архітектури міського округу. У створений бібліотекою реєстр «Пам'ятки Викса» вносяться зміни і доповнення: заноситься інформація про нові пам'ятки, виявляються помилки, зроблені багато років тому краєзнавцями (історія з місцезнаходженням пам'ятників «Волость» і «Будинок купця Дєєва»: обидва мали одну адресу). На прохання бібліотеки фотофіксацію пам'яток, розташованих за межами міста, здійснив Н. Малютін. Виявлено ряд матеріальних об'єктів, що мають історичну та культурну цінність. Рада по збереженню культурної спадщини міського округу рекомендував розглянути питання про включення даних об'єктів до Єдиного реєстру ОКН.
РАДА З ЗБЕРЕЖЕННЯ КУЛЬТУРНОЇ СПАДЩИНИ МІСЬКОГО ОКРУГУ МІСТО Викса
З ініціативи голови міста І.Л. Раева в 2010 році була створена Рада зі збереження культурної
спадщини міського округу місто Викса (далі - Рада) з метою
об'єднання зусиль однодумців у справі збереження історико-культурної спадщини краю, виховання любові і поваги до земляків. До складу Ради входять представники адміністрації округу, Ради ветеранів округу, співробітники музеїв міста, педагоги, краєзнавці, бібліотекарі .. Голова Ради - Г.К. Нікуліна, заступник голови - Е.А. Баікіна, відповідальний секретар - завідуюча бібліотекою «Отчий край» С.Л. Єрмакова.
Велика увага приділяється краєзнавчому освіті. Під патронатом Ради проводяться краєзнавчі читання: «Парк вчора, сьогодні, завтра», «І довше століття триває рід», «Шепелевском чавунне лиття в Тріумфальної арки Москви» та інші.
В рамках проекту «Імена Виксунських вулиць» був випущений диск «Вулиці Викса».
Вирішене питання позначення місця поховання Івана Родіонович БаташеваТоржественное відкриття
пам'ятного знака відбулося 25 жовтня на території храму Іоанна Богослова (Мала церква).
Члени Ради брали активну участь в реалізації інших проектів: «Переможці», «Знатні люди
Викса »,« Пам'ятники і пам'ятні місця Виксунського землі ». Створений в 2012 р «Перелік об'єктів культурної спадщини міського округу місто Викса» не є завершеним, робота над ним триває - вносяться доповнення, уточнення. Створена довідкова база даних «Видатні виксунци». Плодом спільної діяльності є і краєзнавчий «Календар р Викса,
бібліотеки "Отчий край". знаменних дат Викса »на 2013, 2014, 2015 років.
Діяльність Ради висвітлюється на сторінках газет «Металург», «Виксунський робочий», «Викса.RU», «Провінційна хроніка»,на сайтах у правління культури міського округу, ЦБС, адміністрації міського округу.
У 2014 році членами Ради по збереженню культурної спадщини міського округу був підготовлений до друку збірник статей краєзнавця Князєвої «Сторінки минулого Викса». Збірник праць Л.В. Шестерова «Під покровом липових
алей »був підготовлений до публікації Г.К. Нікуліній і Е.А. Баікіной. Фінансування взяв на себе Виксунський металургійний завод.
Представники Ради є членами редакційної колегії альманаху "Приокская глибинка", ними були підготовлені до друку 13-й, 14-й і 15-й випуски видання, присвячені 80-річчю присвоєння Виксі статусу міста і 70-річчю Перемоги.
В робочому порядку вирішувалися різні питання, що стосуються збереження культурної спадщини міського округу.
Перше засідання Ради зі збереження культурної спадщини міського округу місто Викса в 2015 році відбулося в музеї історії ВАТ «ВМЗ». Знову обговорювалося питання про необхідність перегляду концепції залу «Великій Перемозі присвячується», де домінує глобальний контекст. З ініціативою про увічнення пам'яті Героя Радянського Союзу Миколи Васильовича Будюк, що жив до війни в селі Мотмос, виступила керівник краєзнавчого музею села Мотмос Петрова Наталія Володимирівна. Говорили і про необхідність уточнення ряду пам'ятних дат міського округу, дат життя видатних виксунцев.
На наступних засіданнях обговорювали різні питання. Володимир Володимирович Корольов представив своє дослідження про передбачуване місцезнаходження першого театру заводчиків Баташева. Розглядалися питання видавничої діяльності: про підготовку до публікації чергового випуску краєзнавчого альманаху, Календаря знаменних дат, про видання книжок молодих авторів. Обговорювалося питання про включення в законопроект "Про пам'ятні дати та святах Нижегородської області" інформації про наступні історичних датах: підстава Виксунського металургійного заводу, Виксунського Іверського жіночого монастиря, привласнення Виксі статусу міста, дати народження академіків А.М. Горностаєва і В.П. Горячкіна. Був позначений ряд проблем в галузі збереження ОКН в окрузі, в тому числі про пошук дієвих заходів підтримки зберігачів і популяризаторів культурної спадщини округу таких, як П.М. Романов, В. Кадулін. Це питання взято під контроль. Одне із засідань Ради по збереженню культурної спадщини було проведено в Будинку музеї ремесел П.М. Романова.
У 2016 р . члени Ради виступили з ініціативою про створення на базі колекції предметів побуту, зібраної В. Кадуліним, музею побуту 20 століття. Було підготовлено лист на ім'я глави гір. округу В.В. Кочеткова з пропозицією про розгляд питання про створення муніципального музею, куди увійшли б музей 20 століття, будинок-музей ремесел, музей під відкритим небом (Віля).
Основна робота Ради в 2017 році була сконцентрована в декількох напрямках. Найуспішнішим було видавнича. Це і Календар знаменних дат, і ювілейний випуск альманаху «Приокская глибинка», і допомога в підготовці матеріалів до видання другого тому краєзнавчого спадщини Надії Князєвої, а також великої збірки краєзнавчих матеріалів, який побачить світ на початку наступного року.
Не всі ініціативи були успішні. Так, клопотання про збереження об'єкта, що володіє ознаками ОКН за адресою Червона площа, 28, на жаль, результатів не принесло. Об'єкт був знесений. Зате підтримку отримала ініціатива Ради з увічнення пам'яті нашого земляка Георгія Кризовий - зараз це питання на розгляді в адміністрації. Рада брав участь в обговоренні долі будівель, розташованих в районі історичної забудови.
Не так активно, як хотілося б, але починає працювати краєзнавчий лекторій при Раді. Надається методична допомога музейному спільноті. Рада приростає новими учасниками. На підсумковому засіданні 2017 ода до Ради були прийняті Георгій Татарських, Сергій та Олександра Наумова, Тетяна Снєгірьова і Олена Столярова.
В основі діяльності даних закладів культури лежить збереження і передача культурної спадщини країни від одного покоління до іншого. Ця функція сама по собі сприяє формуванню історичної свідомості дітей
Краєзнавча робота є одним з напрямків, яке сприяє формуванню інтелектуальних і творчих особливостей дитини, розширенню його кругозору, а також розвитку патріотичних почуттів.
Завдяки такій роботі, здійснюється реалізація дуже важливою освітньої проблеми, яка безпосередньо стосується з'єднання навчання з життям.
Головне в статті:
Про роль бібліотеки у вихованні підростаючого покоління
Останнім часом питання, що стосується вивчення рідного краю, є одним з найбільш актуальних питань сучасного суспільства.
Такий інтерес пояснюється з одного боку, як данина моді, а з іншого, як необхідність і потреба кожного громадянина-патріота своєї країни.
Важлива роль у вирішенні даної проблеми належить бібліотекам, які в усі часи вважалися центром інтелектуального життя суспільства.
В основі діяльності даних закладів культури лежить збереження і передача культурної спадщини країни від одного покоління до іншого. Ця функція сама по собі сприяє, а також вихованню у них духовно-моральних цінностей.
Виховання краєзнавством пов'язано з такими процесами, як:
- навчання знанням про минуле та сьогодення рідного краю, його, традицій і так далі;
- збереження культурної і природної спадщини;
- прищеплення потреби в турботі про майбутнє рідної землі та інше.
- вступне - «Я знаю місто буде!»;
- «Слідами великого мужності»;
- «Магнітогорськ літературний»;
- «Пройдуся по Абрикосовій, зверну на Виноградную ...»;
- заключне - підведення підсумків фотоконкурсу.
В ході першого заходу діти отримують знання про історичне минуле території, на якій сьогодні розташований місто, а також про жителів станиці Магнітної, скульптурних та архітектурних пам'ятках і багато іншого.
Наступний захід направлено на відображення проведеної роботи по вивченню імен тих вулиць рідного міста, які названі на честь революціонерів, партійних діячів, героїв воєн.
Проведення третин зустрічі присвячено вулицях, названих іменами літературних діячів різних культурних епох. Незвичайна назва четвертого заходу пов'язано з тим матеріалом, який представлений на зустрічі і присвячений незвичайним назвам міста Магнітогорська.
В ході заключного заходу підводяться підсумки конкурсу фотоматеріалів, що стартував на вступному заході. На фотографіях, представлених учасниками, відображені улюблені куточки вулиць рідного міста.
Ресурси для організації краєзнавчого проекту
У реалізації бібліотечного проекту з краєзнавства були задіяні різні ресурси:
- базові, до яких відносяться приміщення для проведення заходу, а також необхідні предмети меблів;
- адміністративні - це міські органи управління;
- фінансові, в якості яких виступають цільове бюджетне фінансування і спонсорські кошти;
- людські, що включають в себе співробітників бібліотеки, журналістів, запрошених гостей та інших представників;
- інформаційні - засоби масової інформації, періодична преса, телебачення і так далі;
- технічні, в тому числі проектор, комп'ютерні пристрої, музичне обладнання та багато іншого.
Про залучення партнерів до реалізації краєзнавчого проекту в бібліотеці
В рамках даного проектаналажівается співпрацю з архівними фондом міста, міськими органами управління, місцевими засобами масової інформації, депутатами Міського зборів і іншими.
Кожен з партнерів відповідає за виконання певної частини проектної діяльності. Наприклад, міський архів повинен надати матеріали, що стосуються походження назв вулиць Магнітогорська, а Адміністрація міста провести консультацію з питання перейменувань вулиць.
Проект створення краєзнавчого клубу в бібліотеці реалізується протягом 2016 року і складається з декількох етапів. На першому з них розробляється план заходів на календарний рік. Після цього здійснюється розробка сценаріїв запланованих заходів.
Третій етап включає в себе роботу з приготування подарунків. І на заключному етапі виконується підготовка статей в засоби масової інформації, в яких представлений матеріал про проведені заходи. Також в цей же час ведеться робота з виготовлення аудіо- та відеороликів.
За свідченням організаторів даним проектом зацікавилося величезна кількість жителів міста. Не залишилися байдужими і засоби масової інформації. Відвідувачі бібліотеки неодноразово пропонували свою безоплатну допомогу, спрямовану на встановлення історичних фактів, пов'язаних з назвою провулків і віддалених вулиць Магнітогорська.
Матеріал перевірений експертами Актион Культура
Тут я живу і край мені цей доріг
Бібліотечне краєзнавство - пріоритетний напрямок в роботі Первомайської сільської бібліотеки
Останнім часом енергійно обговорюється модельний стандарт діяльності бібліотек, згідно з яким велика роль відводиться творчості і ініціативи працівників бібліотек.
Стимулом для подальшої творчості, пошуку нових форм роботи для працівників Первомайської сільської бібліотеки є усвідомлення необхідності і значущості їх діяльності для жителів села.
Пріоритетним напрямком в роботі Первомайської сільської бібліотеки є бібліотечне краєзнавство.
Бібліотека починається з виставки
Першотравнева сільська бібліотека починається, як правило, з краєзнавчої виставки і з виставок художників і народних умільців села Первомайський: «Живуть на селі цікаві люди», «Коли приходить натхнення», «Перехрестя долі і часів», «Моє село- мій Первомайський», «Люди і час», «Вічний вогонь пам'яті».





У бібліотеці постійно можна бачити виставки робіт народних умільців села:
«Її руках слухняна глина» - роботи гончара Воронцової А.Л, різьблення по дереву і картини художника Козлова В. Л., «Пісня дереву» - роботи народного умільця Копанев Н. Ю., «Бабусина скринька» - роботи майстринь з сімейної династії Хоренкових - Тимошкіної, «Голка-чарівниця» вишивка Зоріної В.І. «Умілих рук майстерність» - вишивка бісером і хрестиком роботи Переверзєвої Г.І. «Клаптева мозаїка» - роботи Семенової Н.С. «З любов'ю вишитий рушник» - роботи Борисенкова В.В., «Краса ненаглядна» - вишивка хрестиком і гладдю трудівниці тилу Шабанової М.А.





незабутих старина
Приміщення Першотравневій сільської бібліотеки невелике, тому стенд «незабутих старина» був оформлений в коридорі.
На ньому - відомості про Первомайському сільському поселенні в даний час, відомості про колгоспи, що існували на території Первомайської сільської Ради, список сіл, які зникли в післявоєнні роки з карти Первомайської сільської Ради, промисли і ремесла, що існували в селищі Первомайський, народні умільці села Первомайський, художники по склу Первомайського скляного заводу.
Крім цього, в куточку «незабутих старина» можна побачити предмети народного побуту, начиння, вишивку, старовинний одяг, характерну для селища Первомайський.




Живуть на селі цікаві люди
Первомайський славиться талантами,
Багато різних цікавих людей,
І майже в будь-якому з них - родзинка,
Але мовчать про неї зі скромності своєї.
Працівниками бібліотеки створено і поповнюється безліч папок-накопичувачів про село Первомайський, про народних умільців, майстрів і майстринь села: «Заслужений художник Росії Бердников Володимир Іванович», «Літературні таланти села Первомайський», «Наші юні таланти», «Герої газетних сторінок», «люди і час», «Творча біографія Володимира Васильовича Філіпенкова», «Тут я живу і край мені цей доріг», «Історія Первомайського скляного заводу», «Живуть на селі цікаві люди», написана «Історія Первомайської сільської бібліотеки».

Робота клубу «Юний краєзнавець»
Для дітей середнього шкільного віку в Першотравневій сільській бібліотеці діє клуб «Юний краєзнавець». Заходів проводиться безліч: «Годинник історичної розповіді», «Уроки пам'яті», «Уроки мужності», «Віртуальні подорожі» по Першотравневому сільському поселенню, пам'ятним та історичним місцям Шумячского району і Смоленської області, зустрічі з цікавими людьми. Діти побували на екскурсії в музеї скла Первомайського скляного заводу, в цехах заводу. Юні краєзнавці зробили чимало добрих справ: навесні майстрували і розвішували в парку шпаківні, взимку - годівниці для птахів, брали участь в акціях «Ветеран живе поруч», «Лист ветеранові», «Священна пам'ять». Мета акції «Священна пам'ять»-розповісти хлопцям про всі пам'ятники, обелісках і пам'ятних знаках, розташованих на території Первомайського сільського поселення і зробити екскурсію по цих пам'ятних місцях.














Наша робота - про людей турбота
Клуб людей похилого віку «Завальнюк»
Клуб людей похилого віку «Завальнюк» існує в Першотравневій сільській бібліотеці вже шість років. Бібліотека для літніх людей - місце дозвілля, спілкування, активного відпочинку.
Традиційними стали тематичні вечори, присвячені багатодітним матерям, рукодільниця і майстриням, які відвідують бібліотечні посиденьки, заслуженим склороба, нагородженим за працю орденами і медалями, дітям війни, трудівникам тилу. Люди похилого віку з задоволенням відзначають в бібліотеці свята: Хрещення, Масляну, 8 Березня, Новий рік, День людей похилого віку та ін., Адже вони мають можливість проявити свої артистичні здібності: розігрують разом з працівниками бібліотеки моментальні спектаклі, інтермедії, із задоволенням співають улюблені пісні , читають монологи і вірші, беруть участь в конкурсах. Бібліотечні посиденьки стали дуже популярними, тут жінки спілкуються, обмінюються кулінарними рецептами, вони можуть отримати правову інформацію з актуальних питань, подивитися роботи народних умільців села, послухати музику, подивитися улюблену телепередачу.




Багато років в бібліотеці діє така форма роботи як «Бюро добрих послуг» - обслуговування бібліотечної книгою на дому учасників війни і трудівників тилу, ветеранів праці, дітей-інвалідів та молодь з обмеженими фізичними можливостями. Такі діти і юнацтво залучаються до участі в різних творчих конкурсах районного та обласного значення. Так, неодноразово брали участь в конкурсах і за підсумками конкурсів нагороджувалися пам'ятними подарунками та дипломами Пайс Денис і Корнєєва Катя.
Всі діти - талановиті
Читачі Первомайської сільської бібліотеки активно беруть участь і стають переможцями районних та обласних краєзнавчих конкурсів, з останніх - по творчості письменника-земляка Соколова-Микитова І.С., за Вітчизняній війні 1812 року. Обласна юнацька бібліотека в 2012 році нагородила Першотравневу сільську бібліотеку подячним листом «За відмінну організацію патріотичного виховання молоді та популяризацію знань про державну символіку Російської Федерації і Смоленської області», призові місця і заслужені нагороди отримали наші читачі в обласному юнацькому конкурсі «Історія мого міста (населеного пункту) »: Іванькова Оля (11 клас) написала роботу« склоробами славиться село Первомайський », Тарасенкова Яна (9 клас) - про художників по склу Первомайського скляного заводу, а Нікітіна Ніна (9 клас) нагороджена дипломом за роботу« Первомайський скляний завод - одне з найстаріших підприємств Смоленщини ».


Рідному селу Первомайський - наш видавничий досвід
Зараз, в століття високих інформаційних технологій, важко здивувати виданням друкованої продукції.
Керуючись тим, що мала батьківщина повинна вивчатися в самих різних аспектах і напрямках, ми працюємо над виданням інформаційно-бібліографічних посібників з історії села Первомайський.
Для юнацтва створені пам'ятки про художників і народних умільців села Первомайський:
«Її руках слухняна глина» - про Воронцової А.Л. «Чарівник, який живе поруч з нами» - про головне художника Первомайського скляного заводу, заслуженому художнику Росії Бердникова В.І., «Майстер різця» - про народного умільця Копанев Н.Ю. Ці пам'ятки ми вручаємо читачам при проведенні масових заходів.

Створено пам'ятки для юнацтва про героїв села Первомайський і Шумячского району: «Орден мужності за хоробрість» - пам'ятки про жителів села Первомайський Моїсеєнкова К.В., нагороджений орденом Мужності посмертно, Іванові В.Н, нагороджений орденом Мужності, котра проживає в даний час в селі Первомайський, «Вони не повернулися з бою» - про наших земляків, які загинули в Чечні, «з полум'я Афганістану» - про наших земляків, які виконували інтернаціональний обов'язок в Афганістані, про повне кавалера орденів Слави, уродженця села Первомайський Сударькове Н.М., про героїв Радянського Союзу Гоманкове І.П. і Ватагіна А.І. Ці пам'ятки ми використовуємо і вручаємо слухачам при проведенні таких заходів як «Урок пам'яті», «Урок мужності» «Час історичної пам'яті», «Час історичної розповіді» і т.д. Їх використовують викладачі на уроках краєзнавства, читачі користуються для участі в краєзнавчих конкурсах, для творчих робіт та рефератів.

«Це потрібно живим» -
альбом народної пам'яті Первомайського сільського поселення.

Над створенням цього альбому працівники бібліотеки працювали не одне десятиліття: розмовляли зі старожилами селища, учасниками та ветеранами ВВВ, трудівниками тилу, в'язнями концтаборів, збирали фотографії та документи з сімейних архівів, працювали з краєзнавчими виданнями. В альбомі кілька глав.
«Нехай живі запам'ятають, нехай покоління знають»
Тут можна знайти відомості про всі пам'ятники, обелісках і пам'ятних знаках, розташованих на території Первомайського сільського поселення.

Стела полеглим воїнам села Первомайський

Пам'ятний знак на місці масового розстрілу євреїв

Обеліск загиблим воїнам навколишніх сіл поселення в селі Слобода
«Дорогий пам'яті. Напередодні війни »
На цих сторінках - життя Первомайської сільської Ради до війни: які колгоспи існували, скільки було мешканців, худоби, інвентарю, опис сіл, які зникли в післявоєнні роки, спогади старожилів села про довоєнне життя.
«І пам'ятати жахливо, і забути не можна. Початок війни, роки окупації »
Спогади очевидців, виписки з документів музею, матеріали з краєзнавчих видань, список мирних жителів, закатованих, розстріляних, страчених фашистами, викрадених в рабство до Німеччини.
«Що стало легендою покоління»
Про тих, хто загинув на фронті або пропав без вісті під час Великої Вітчизняної війни. Документи, фотографії. Було відомо лише 77 прізвищ загиблих і зниклих без вести жителів села Первомайський, але завдяки виконану дослідницької роботи стало відомо 159 прізвищ полеглих земляків.
«У безмовність йдуть ветерани»
Це - список інвалідів, ветеранів, учасників Великої Вітчизняної війни, які взяли День Перемоги, але померлих в післявоєнні роки і їх спогади, записані працівниками Первомайської сільської бібліотеки, нагородні документи, фотографії, публікації про них з краєзнавчих видань.
«Ми будемо пам'ятати вас завжди»
На цих сторінках - фотографії проходили заходів, присвячених Великій Вітчизняній війні, вірші і твори дітей, творчі роботи.
Робота над «альбомом народної пам'яті» триває. З'являються нові публікації, відкриваються нові факти, стають відомими нові імена.
Хоч та гроза отгрохотала,
Не покидає біль серця ...
У цієї книги є початок,
Але не передбачається кінця.
«За праці і честь»
Працівниками бібліотеки зібрано матеріал про знатних склоробами Первомайського скляного заводу, нагороджених високими урядовими нагородами, створено інформаційно-бібліографічний посібник «За праці і честь».
В бібліографічний покажчик «За праці і честь» увійшли імена знатних стеклоделов Первомайського скляного заводу, нагороджених урядовими нагородами, про деякі з них є публікації в засобах масової інформації, в краєзнавчих виданнях, наявних у фонді Первомайської сільської бібліотеки. Про більшість земляків відомості зібрані працівниками Первомайської сільської бібліотеки на підставі особистих бесід з ними, при цьому використані документи з сімейних архівів і відомості з архіву Первомайського скляного заводу.
Бібліографічні довідки розташовані в алфавітному порядку прізвищ, література, журнальні та газетні публікації - в зворотно-хронологічному порядку.
У додатку є список сімейних династій стеклоделов і список стеклоделов, нагороджених урядовими нагородами.
Небагато залишилося в живих тих, хто прославив наше село ратними подвигами. Поступово відходять з життя і потомствені склороби. Немає вже в живих тих, хто будував Первомайський скляний завод, одного за іншим проводжаємо в останню путь і тих, хто відроджував його з руїн у повоєнні роки, тих, чиїми золотими руками перетворювався завод і селище, створювалися нормальні умови для праці і побуту, хто своєю працею прославив рідне підприємство. З тими, хто в даний час проживає в селі Первомайський і чиї прізвища включені в це видання, бібліотека підтримує тісний зв'язок.
Мета даного краєзнавчого інформаційно-бібліографічного видання полягає в тому, щоб допомогти вчителям, учням і всім тим, хто хоче краще знати історію села Первомайський. Викладачі зможуть використовувати покажчик на уроках краєзнавства, учні для підготовки рефератів і творчих робіт з історії села.
Особлива цінність даного видання в тому, що в ньому дані відомості про людей, яких добре знають всі жителі села. Ними можуть пишатися діти, внуки і правнуки, які є читачами бібліотеки, багато хто з них самі є представниками прославлених династій потомствених стеклоделов.
Головна мета краєзнавчої роботи Первомайської сільської бібліотеки - працювати на користь землякам, виховуючи у своїх читачів повагу до людей села Первомайський і його історії.
- Іван селянський син і чудо юдо аналіз
- Проблема каяття: аргументи з літератури
- Твір кінь з рожевою гривою читати
- Для додавання творів ФІПІ ЄДІ російську мову Цибулько
- Село Красне-на-Волзі історія (Костромська область) Хто був в селі червоне на Волзі
- костромські пам'ятки
- Проект з краєзнавства «Люби і знай свій рідний край
- Віртуальні музеї світу, які можна відвідати, не виходячи з дому Віртуальний Музей Гулаг Онлайн
- Чому все полюбили Дуа Липу?
- Чому мені подобається ця картина
- Твір по картині Т.Н. Яблонської «Ранок. Твір по картині Яблонської «Ранок». Біографія Коротка біографія художниці
- Віктор Васнецов опис картини Оленка
- Презентація на тему "іван александрович гончарів"
- Іван Олександрович Гончаров
- Комп'ютерна презентація до уроку "російська матрьошка"
- Сучасна культура Японії
- Члени ро втоо "союз художників Росії" Республіки Башкортостан
- Колір в день презентація. Колір. Основи кольорознавства. Основні характеристики кольору
- Члени ро втоо "союз художників Росії" Республіки Башкортостан А ф Лутфуллін картини
- Класицизм фон для презентації