Дитячі казки про мудреців і дурня. Мудрець - Толстой А.Н


Були давним-давно дві країни. По один бік кордону велика, по іншу - маленька.

Зазіхнув король великої країни на маленьку, тільки й думає, як би її захопити. І так розсудив:

"Щоб підкорити маленьку країну, треба війну почати. ​​А щоб війну почати, дізнатися треба: розумний там король або дурний. Якщо дурний - справа це просте. Якщо ж мудрий - все треба гарненько обміркувати". Розсудив так король і відправив до сусіда кобилу і лоша. До того схожі - не відрізниш. А в листі написав:

"Розберіться, де кобила, де лоша, і мені доповісте".

Зібралися вельможі та міністри в королівському палаці, прочитали лист, а що відповісти - не знають. Ніяк не розберуть, де кобила, де лоша. Думали, думали, так нічого і не придумали.

Прийшов один сановник додому, дружині про все розповів; почув їхню розмову хлопчисько-наймит, посміхнувся і каже:

Я знаю, як відрізнити кобилу від лоша. Адже це ж дуже просто!

Здивувався сановник і питає:

Як же це ти відрізниш кобилу від лоша? Може, скажеш?

А ось як! - відповідає наймит. - Як прийдете завтра в королівський палац, задайте коням корм, яка з коней кобила, неодмінно пододвінет корм лоша.

Так і зробив сановник. Прийшов на наступний день до палацу, поставив корм коням. Дивиться - один кінь інший корм підсуває. Так і дізнався сановник, де кобила, де лоша.

Надіслав тоді король великої країни сусідам палицю, з обох кінців однакову, а в листі написав:

"Розберіться, де у палки верх, а де - низ. І мені доповісте".

Знову зібралися сановники. І так крутять палицю, і сяк, ніяк не зрозуміють, де верх, а де низ. Прийшов сановник додому, хлопчикові-батраку про все розповів. Усміхнувся хлопчик і каже:

Так це ж зовсім просто дізнатися, де верх, а де низ. Киньте палицю в річку, і вона попливе. Верхній кінець попереду буде, нижній - ззаду.

Так і зробив сановник. Прийшов на наступний день до палацу, палицю в річку кинув і одразу впізнав, де верх у палки, а де низ.

Надіслав тоді король великої країни двох змій - ніяк їх не відрізниш, а сам думає:

"Хоч і розумний король маленької країни, але на цей раз я його перехитрю". Подумав так король, а в листі написав:

"Розберіться, яка з змій самець, а яка самка. Чи не відгадаєте завтра ж війною на вас піду".

Стали сановники думати та гадати, де самка, де самець. Думали, думали, нічого не придумали. Прийшов сановник додому, попросив хлопчика допомогти. А хлопчик і каже:

А що тут думати? Покладіть поруч зі зміями шовкову нитку. Самка неодмінно до неї поповзе, там і засне, а самець в сторону відповзе.

Так розгадали в маленькій країні все три загадки.

Подумав тоді король великої країни: "Якщо піти війною на такого мудрого короля, неодмінно трапиться нещастя", - і більше не мріяв про захоплення маленькою.

Дізнався король маленької країни, що, чи не розгадай він три загадки, не минути війни, викликав до себе сановника і питає:

Як же ти відгадав все три загадки? Скажи!

Вклонився низько сановник і відповідає:

Не я їх розгадав - наймит мій. Я тільки робив те, що він мені велів.

Наказав тоді король покликати батрака, нагородив щедро, а сановника першим міністром країни призначив.

Переклад Вадима Пака

Видавничим проектом "Срібна Нитка" видані чотири книги КАЗКИ суфіїв - серія "КАЗКИ МУДРЕЦІВ" в ритмах

Всі книги є і в електронному вигляді:

Книга перша http://online.pubhtml5.com/tqtb/ghlj
Книга друга http://online.pubhtml5.com/tqtb/dwqe
Книга третя http://online.pubhtml5.com/tqtb/lwfb
Книга четверта http://online.pubhtml5.com/tqtb/lzce

Книга-поштою:
http: ///cereniti.ru/feano

Книга перша:

Видавничий проект, С.-Петербург, "Срібна Нитка"
Формат - 148x210 мм.
Обсяг - 140 стор.
ISBN: 978-5-8853-4823-2

Анотація до першої книги

Перша книга серії «Казки Мудреців» включає мудрі казки і притчі суфіїв в віршах, вперше опубліковані в мережі в 2002 році на сайті «Казки Мудреців» і на Стихи.ру - Казки суфіїв. Ритмічні версії казок з'явилися на основі зібраних по книгам Ідріса Шаха притч і казок, байок, повчальних історій суфійських майстрів.

Суфійських ПРИТЧІ І КАЗКИ

Що на світі найсмачніше?
Це притчі суфійські! Точно.
Якщо в них зануритися, як вночі,
да витягти вислові усно ...
немов промінь неземного пізнання,
немов сонце далекій дали,
висхідний в надрах землі
пробудженого Всесвіту.

До читача

День за днем ​​йде життя, захоплюючи нас в швидкий вир подій, важливих справ, набігаючих хвилями проблем. І здається, справи немає до стародавніх казок або мудрості суфіїв. Ми поспішаємо бути тут і зараз, забуваючи часто про головне. В цьому і полягає велика помилка, адже саме мудрість робить життя яскравим і гармонійним, щасливою. Тимчасові цінності виникають і руйнуються так швидко, що багато втрачають опору, стрижень духу свого. Погляньте навколо і подивіться на себе зі сторони, яким ви побачите цей день через десять, двадцять років? Що залишиться, а що зникне? Так, мудрість древніх зберігається тисячоліттями, і від того, куди саме направляєте ви увагу, енергію думки, залежить буквально все у вашому житті! Потік позачасовий мудрості, що живить покоління, може гармонізувати вас так, що проблеми почнуть розчинятися самі, як за помахом чарівної палички. У цьому стійкому стані гармонії людина знаходить самого Себе.

Читання суфійських притч може бути не тільки приємним, але і корисним, якщо читати зі смаком, не поспішаючи, інакше можна не помітити ядерця в горішку, чиєю шкарлупкою є цікавий сюжет казки, а значить, втратити головне - сенс, глибину підтекстів.

Великий мудрець Ібн аль-Арабі з Іспанії сказав про три види Знання так:
«Існують три види знання. Перше - це знання інтелектуальне, яке по суті є просто інформація і збирання фактів, які використовуються для виведення подальших умовиводів. Це інтелектуалізм.

Другим йде знання станів, що включає як емоційні переживання, так і незвичайні стани свідомості, коли людина вважає, що сприймає щось вище, але не може використовувати його. Це емоціоналізм.

Третє - це справжнє знання, зване Знанням Реальності. Людина, що володіє цим видом знання, здатний розрізняти, що є правильним і справжнім, поверх кордонів думки і почуття. Схоласти і вчені зосереджуються на першій формі знання. Емоціоналісти, емпірики і багато поетів користуються другою формою. Решта користуються обома формами разом, або по черзі, то однією, то іншою.

Але люди, що досягають істину, - це ті, хто знають, як возз'єднуватися з реальністю, що тягнеться поверх цих видів знання. Такі справжні суфії, дервіші, ті, хто спіткали світ ».

Чи не суфий я, просто люблю цей світ
Подібно свічці, яка висвітлює Бенкет,
Де тисячі сонць і вогнів вікових
Сяють беззмінно любов'ю святих
Чарівників Слова і Музики вічної.
А полум'я свічки згасає, звичайно,
Залишивши ефірну пам'ять на мить,
Що зміг оживити її полум'яний лик ...

Нехай образ горіла на бенкеті свічки
Чи залишиться казкою, а серця промені
До сонця дотягнуться, сонця даруючи
Мить то, що згорає не дарма.

ДО ЧИТАЧА 4
Накшбанді 6
ТРИ РАДИ 9
ЦЕ ТИ 10
Щедрий і зарозумілим 11
ІСТОРІЯ МОДЖУДА 13
ЯКЩО привиділося 16
МУРАХА І БАБКА 17
ЛЕВ І Левеня 18
ДВОЄ ЖЕБРАКІВ 20
ВЗГЛЯД СИЛИ 21
ІДОЛ БОЖЕВІЛЬНОГО КОРОЛЯ 24
Святі і грішники 25
УЧЁИЙ, СОБАКА І осел 26
КОЛИ МІНЯЮТЬСЯ ВОДИ 27
Бджоли і пустотіла ДЕРЕВО 28
ПОДІЯ 30
Мушка Гушан 30
Заграючи ЗІ СМЕРТЮ 38
АНГЕЛ І БЛАГОДІЙНИЙ ЛЮДИНА 42
ВІЗИР 43
ЧЕТВЕР тих, хто шукає 44
ІСУС і невіруючих 45
ИДИОТ У ВЕЛИКОМУ МІСТІ 46
СУЛТАН У ВИГНАННІ 46
ПРОДАЖ МУДРОСТІ 51
Непокірних ПРИНЦЕСА 58
ІСТОРІЯ СТВОРЕННЯ ВОГНЮ 61
ЛІКУВАННЯ ЛЮДСЬКОЇ КРОВ'Ю 65
НЕ В ТОМУ РИТМІ 68
ТИ ЗАНАДТО БАГАТО озиратися 69
СТАНЬ ювелірів 69
ПОКУПЕЦЬ І ПРОДАВЕЦЬ 70
ЮРМА 72
ДОСКОНАЛИЙ ДУРАК 72
ЖАБА 73
МОЛОДИЙ ЧОЛОВІК 74
ДЕСЯТЬ дурнів 74
РАДНИК 76
ЦАРЕВНА 76
Шаруватих ПІСОК 77
КНИГА НА ТУРЕЦЬКОМУ МОВОЮ 78
ОБИТЕЛЬ ІСТИНИ 80
Кутб ЦЬОГО ЧАСУ 81
КОРОВА І СВИНЯ 84
ВИПРАВЛЯТИ ВІДРАЗУ 84
ЩО ТИ БАЧИВ НА СЕРЕДИНІ МОСТУ 85
ЧАРОДЕЙ 86
СТАДІЇ 87
Бродячі ДЕРВІШ 88
На східному базарі 88
недоречно 89
ДОКАЗИ ЛИСИЦІ 90
ДЕНЬ І НІЧ 91
ПОТІК 93

РОЗДІЛ 2 95

КАЗКИ Про Мулла Насреддін 95
Премудрості ПРИТЧА 95
КОРОЛЬ І Насреддін 95
врівноваженість 97
ЖИВИЙ ЧИ мертвий 97
ТЕПЕР СХОЖИЙ 98
КОМУ ТИ ВІРИШ БІЛЬШЕ 98
Лекція 98
ИНТУИЦИЯ 99
ДОПОМОГА АЛЛАГА 99
НА ДАХУ 100
ДРУЖИНА Насреддін 101
З СТОЛИЦІ 101
ПРИХОВАНИЙ СЕНС 102
ПО ДОРОЗІ 102
Йогурт 103
КУПИТИ СЛОНА 103
МАТИ БАЖАННЯ 104
ПРОПАЛ осел 104
Базарним майданом 105
ПРОДАЖ РАД 107
ЧАС МІСЦЕ І ЛЮДИ 107
ПРИТЧА ПРО ТРЬОХ ОБЛАСТЯХ 110
Корисною і не 112
СПАДОК 114
ЧОМУ Глиняні ПТАХИ злетів 115
ЩЕДРИЙ 116
СЛУГИ І ДІМ 117
ГОСПОДАР І ГОСТІ 119
КНЯЗЬ ТЕМРЯВИ 120
ПОСЕРЕДНИК 125
Повелитель правовірних 125
Ахрар І ПОДРУЖНЯ ПАРА 127
ТЮРЬМА 129
БАЖАННЯ (ХАЛКАВІ) 129
ШАХРАЙ І ДЕРВІШ 129
позичені 130
НАДІЯ 131
висновок 132
Хронологічний список авторів і вчителів, що згадуються в книгах серії 133
ЗМІСТ 135

Тексти публікуються в темах форуму і Читальному залі
Проекту Галактичний Ковчег.

Публікація казок - за назвою
https://sites.google.com/site/skazkifeany/3

У далекій країні, чужій стороні жили-були на світі дві людини. Це були звичайні люди, такі як я і ти. Один з них був досить нещасний, бо нещасним його робила власна дурість. Весь світ цьому нещасному бачився бляклим і сірим, а тому неймовірно нудним. А інший із них був мудрий і мудрість цієї людини робила його дуже щасливим, бо весь світ він бачив в світлі сонця ... Він умів розрізняти кольори і форми, він знаходив у цьому сенс і умів радіти такій різноманітності фарб в світлі дня. Вміючи це помічати, він вчив помічати це і інших, допомагаючи їм, тим самим, бути радісними і задоволеними ...
І ось одного разу, погожим сонячним днем, щасливий мудрець зустрівся з нещасним дурнем:
-День добрий, шановний! - зняв свій капелюх мудрець перед дурнем в знак вітання.
-Здрастуй! - кивнув мудреця дурень, - Тільки нічого доброго в цьому дні я не бачу.
-Ах ось воно що! - посміхнувся щасливий мудрець нещасному дурню, - Ось чому ваш вид настільки похмурий і похмурий, любий! А чим же поганий сьогоднішній день, шановний? - поцікавився щасливий у нещасного.
-Ну от хоча б, - почав зраділий увагою дурень пояснювати мудреця причини своєї туги, - подивіться на ці квіти ... - і він сів навпочіпки, щоб розглянути конвалії ближче.
-Які чудові конвалії! - захоплено прихлопнул в долоні мудрець, - І що ж вам в них не подобається?
-Вони не бiлi, як я про них читав ... - засмученим голосом пояснював мудреця дурень, - Вони якісь бляклі ... Якісь бліді, а волошки .... Тільки погляньте на них! Вони ж замість того, щоб бути блакитними - сірі ... Просто сірі!
-Любезний! - засміявся раптом мудрець, - А ви не пробували повернути своє обличчя до сонця, щоб розгледіти ці квіти в світлі дня? - і він повернув дурня до світла.
Той, заплющивши очі на секунду, подивився на ті ж квіти і захопився:
-Боже мій! - вигукнув він, - Які вони ніжні, ці конвалії! Яка дивовижна білизна! А волошки! Ви бачите? Бачте, які вони блакитні-блакитні ?!
-Звичайно, друже мій! - розреготався мудрець, - Вони завжди були такими ...
-Ні, не завжди, - розсердився прозрів дурень, - Я не міг помилятися, - доводив він свою правоту, - Вони завжди були блідими, сірими і неймовірно нудними ...
-Ах, ну да! - вигукнув раптом мудрець, - Дозволите мені показати вам щось?
-Показує, - погодився нещасний.
-Тільки закрийте, будь ласка, ваші очі, люб'язний.
Знизавши плечима, дурень закрив очі і коли він закрив їх, мудра людина повернув дурного спиною до сонця так, що відкривши свої очі, нещасна людина побачив конвалії і волошки у власній тіні і вони йому знову здалися сірими:
-О! - засмучено зітхнув дурень, - Я ж казав ... Вони знову як тінь ...
-Саме, шановний! - вигукнув мудрець, - Саме тінь робить весь світ сірим і бляклим ... Ваша тінь, друже мій! Бо ви і є межа, що пролягає між тінню і світлом! Поверніться-ка! - розгорнув дурня мудрець від його тіні до світла, - Бачите ?! Світ знову знайшов свої фарби!
-Невероятно! - захоплено вигукнув дурень, який, втім, більше не був дурнем, бо навчений був мудрецем бачити фарби навколишнього світу в світлі.
Тепер ця людина, що був колись нещасним, став щасливим, бо пізнав, що бачити світло або тінь в його влади, оскільки він сам стоїть на кордоні цих двох - світла і тіні ...

Казка про півня, який продовжував розмірковувати про погоду навіть в годину своєї смерті ...

Содержание статьи развернуть / свернуть
  1. мудрець читати
  2. Інші казки Толстого А.Н.
  3. Картина - Толстой А.Н.
  4. Буратіно - Толстой А.Н.
  5. Їжак - Толстой А.Н.
  6. Як ослик Алфавіт вчився шанувати старших - Пляцковский М.С.
  7. Веретено, ткацький човник і голка - Брати Грімм
  8. Чудеса в Дедморозовке - Усачов А.А.

мудрець читати

За зеленій траві-моріжку ходять кури, на колесі білий півень стоїть і думає, піде дощ або не піде? Схиливши голову, одним оком на хмару подивиться і знову думає.

Свербить про паркан свиня.

- Чорт знає, - бурчить свиня, - сьогодні кавунові кірки знову віддали корові.

- Ми завжди задоволені! - хором сказали кури.

- Дури! - хрюкнула свиня. - Сьогодні я чула, як божилася господиня нагодувати гостей курятиною.

- Як, як, як, як, що таке? - нетерпляче загомоніли кури.

- Поотвертят вам голови - ось і «як, що таке", - пробурчала свиня і лягла в калюжу.

Зверху задумливо подивився півень і мовив:

- Кури, не бійтеся, від долі не втечеш. А я думаю, що дощ буде. Як ви, свиня?

- А мені все одно.

- Боже мій, - заговорили кури, - ви, півень, вдаєтеся пустим розмовам, а тим часом з нас можуть зварити суп.

Півня це насмішила, він ляснув крилами і кукарекнул.

- Мене, півня, в суп - ніколи!

Кури хвилювалися. В цей час на поріг хати вийшла з величезним ножем господиня і сказала:

- Все одно він старий, його і зваримо.

І пішла до півня.

Півень глянув на неї, але гордо продовжував стояти на колесі. Але господиня підходила, простягнула руку. Тоді відчув він свербіж в ногах і побіг дуже сильно: чим далі, тим дужче.

Кури розлетілися, а свиня прикинулася сплячою.

- Чи піде дощ або не піде? - думав півень, коли його, спійманого, несли на поріг, щоб рубати голову.

І, як жив він, так і помер, - мудрецем.

(Мал. Я.Седовой, изд. Нігма 2017 г.)

Опубліковано: Мишком 12.01.2018 13:39 24.05.2019

підтвердити оцінку

Оцінка: 3.7 / 5. количеста оцінок: 17

Допоможіть зробити матеріали на сайті краще для користувача!

Напишіть причину низької оцінки.

Надіслати

Дякую за відгук!

Прочитано 3473 раз (а)

Інші казки Толстого А.Н.

За часів давно пройшли був в одному місті молодий цар. Злюбив він старих і повелів всіх їх убити. Лише один хлопчик врятував свого батька-діда, сховавши його в підземеллі.
Незабаром молодому царю оголосив війну цар сусідньої держави. Молодий цар став збирати військо. Егет, що вкрив батька, перед виступом в похід спустився до батька в підземеллі, щоб попрощатися. Батько звернувся зі словом настанови його такими словами:
- Син мій, ви відправляєтеся в дуже далекі місця. Ви там будете терпіти нестатки і голод. Справа дійде до того, що ви поріже всіх коней і поїсте їх. Навіть коня воєначальника, і того заріжете. Після цього ви повернете назад. На зворотному шляху все воїни покидають зняті з коней сідла і вуздечки. А ти не кидай, хоч і важко буде нести. Вам зустрінеться небаченої краси кінь. Тому, у кого не буде сідла і вуздечки, він в руки не дасться, а підбіжить до тебе, зупиниться перед тобою і схилить голову. Ти одягни на нього вузду і відведи його до воєначальника. За це воєначальник наблизить тебе до себе і вважати своїм другом. Ну, прощай, йди.
Все сталося так, як передбачив старий. У поході у війська вийшов весь запас їжі, і воїни стали харчуватися м'ясом своїх коней. Під кінець зарізали коня воєначальника, з'їли його і рушили назад. Щоб звільнитися від тяжкості, воїни покидали зняті з зарізаних коней сідла і вуздечки. Лише один егет, той, який пам'ятав слова свого батька, не кинув ні сідла, ні вуздечки.
На зворотному шляху назустріч війську вибіг небаченої краси кінь. Всі кинулися ловити його, але він нікому в руки не давався. Нарешті він сам підбіг до егет, у якого були сідло і вуздечка, зупинився перед ним і схилив голову. Егет накинув на коня вуздечку, відвів його воєначальнику і віддав йому. З тих пір егет став одним воєначальника.
Одного разу цар вирушив зі своїм військом на прогулянку до берега моря. З берега цар побачив, що на дні моря щось сяє. Він наказав своїм воїнам дістати з дна моря то, що сяє. Багато воїнів пірнули і не виплили.
Наближалася чергу пірнати молодому егет, одного воєначальника.
Егет швидко схопився на коня і поїхав додому. Він увійшов до батька в підземеллі і розповів йому про те, що відбувається на березі моря. Старий вислухав сина і сказав:
- Син мій, на березі моря росте високе дерево. На вершині того дерева є пташине гніздо, а в тому гнізді лежить великий алмаз. Сяйво від цього каменю відбивається на морській гладі і висвітлює її. Коли черга пірнати дійде до тебе, ти скажи цареві: «Государ, мені і так і сяк доведеться вмирати, а тому дозволь мені забратися на це дерево і подивитися в останній раз в сторону рідного вогнища». Цар тобі дозволить, а ти дістань з гнізда той камінь і віддай його царю.
Егет повернувся до берега моря, і коли черга пірнати дійшла до нього, він сказав цареві:
- Ваша величність, мені і так і сяк доведеться вмирати, а тому дозволь мені забратися на це дерево і подивитися в останній раз в сторону рідного вогнища.
Цар дозволив йому. Егет поліз на дерево; як тільки він дістався до гнізда і схопив звідти камінь, сяйво на море припинилося, і всі люди попадали з ніг. Егет спустився з дерева і підніс царю алмаз.
- Друг мій, як ти довідався до цього? Коли ходили на війну, ти подарував воєначальнику коня, а тепер дістав і подарував алмаз, - здивувався цар.
- Про государ, відповів егет: - і скажеш - страшно, і не скажеш - важко. Ну вже гаразд, покласти на твою милість і скажу: я вкрив свого батька, коли ти наказав убивати всіх старих, і всьому, що я зробив, я навчився у нього. Про государ мій, якби ти не наказав убити всіх людей похилого віку, багато б хороших порад вони дали!
Після цього цар наказав випустити старого з підземелля, став тримати його при собі і надавав йому великий шану. Потім цар звернувся до своїх військ і сказав:
- Воїни мої, я зробив велику помилку, коли повелів вбити всіх людей похилого віку. Якби вони були живі, все наше місто був би повний мудрості.

Вибір редакції
При цьому Каратаєв дан в романі як фігура традиційна. В характері Каратаєва Толстой розкриває тип тієї «більшої частини селянства», ...

Швабрин Олексій Іванович Капітанська дочка Роман (1836) »Швабрин Олексій Іванович - дворянин, антагоніст головного героя повісті Гриньова ....

Євгеній Онєгін з однойменного роману у віршах А. С. Пушкіна "Євгеній Онєгін" і Григорій Печорін з "Героя нашого часу" М. Ю. Лермонтова ...

В першу чергу, треба розуміти, що комедія «Недоросль» - яскравий приклад п'єси епохи класицизму, і всі персонажі в ній мають однозначний ...
Однією з найбільш непересічних і багатогранних особистостей в романі Толстого «Війна і мир» є образ блискучого російського князя і офіцера ...
Сучасна війна на Кавказі відокремлена тимчасовим простором в сто п'ятдесят років від Кавказької війни, яку вела в 19-м столітті Росія в ...
I. Тема: Ж-Б Мольєр. «Міщанин у дворянстві» як твір французького класицизму. Сатира на дворянство і буржуазію в комедії. II ...
Ім'я Островського добре знайоме і пам'ятне всім, кому дорога національна російська культура. "П'єсами життя" називав п'єси Островського ...
Були давним-давно дві країни. По один бік кордону велика, по іншу - маленькая.Позарілся король великої країни на маленьку, тільки ...