Вимоги до сучасного уроку рамках фгос. Список використаної літератури

Сучасний урок та ефективні методи навчання у рамках запровадження освітнього стандарту другого покоління

Державний стандарт освіти – ценорми та вимоги, що визначають обов'язковий мінімум змісту освітніх програм, максимальний обсяг навчального навантаження, рівень підготовки випускників, а також основні вимоги щодо забезпечення процесу освіти.

Актуальним питанням сьогодні є те, яким має бути урок у сучасних умовах. В.А. Сухомлинський пов'язував урок із педагогічною культурою вчителя:

“Урок – це дзеркало загального та
педагогічної культури вчителя,
мірило його інтелектуального багатства,
показник його світогляду, ерудиції”.

Про урок написано безліч книг, статей, дисертацій, ведуться дискусії. Змінюються цілі та зміст освіти, з'являються нові засоби та технології навчання, але які б не відбувалися реформи, урок залишається вічною та головною формою навчання. На ньому трималася традиційна і стоїть сучасна школа. Хоч би які новації не вводилися, тільки на уроці, як сотні та тисячі років тому, зустрічаються учасники освітнього процесу: вчитель та учень.

Будь-який урок – має величезний потенціал на вирішення завдань, поставлених суспільством. Але вирішуються ці завдання найчастіше тими засобами, які можуть призвести до очікуваного позитивного результату. Як для учнів, так і для Вчителя, урок цікавий тоді, коли він сучасний у найширшому розумінні цього слова. Сучасний, - це і зовсім новий, і не втрачає зв'язку з минулим, одним словом, - актуальний.

Актуальний[від лат. actualis – діяльний] означає важливий, суттєвий для сьогодення. А ще – дієвий, сучасний, що має безпосереднє відношення до інтересів людини, що сьогодні живе, насущна, існуюча, яка виявляється насправді. Крім цього, якщо урок – сучасний, він обов'язково закладає основу для майбутнього.

Вимоги до сучасного уроку за умов запровадження ФГОС нового покоління.

p align="justify"> Принциповою відмінністю сучасного підходу є орієнтація стандартів на результати освоєння основних освітніх програм. Під результатами розуміється як предметні знання, а й уміння застосовувати ці знання у практичній діяльності.

Сучасному суспільству потрібні освічені, моральні заповзятливі люди, які можуть:

аналізувати свої дії, самостійно ухвалювати рішення, прогнозуючи їх можливі наслідки;

відрізнятися мобільністю; бути здатні до співпраці;

мати почуття відповідальності за долю країни, її соціально-економічне процвітання.

Які ж вимоги до сучасного уроку? А це добре організований урок, у добре обладнаному кабінеті, повинен мати гарний початок та гарне закінчення. Вчитель повинен спланувати свою діяльність та діяльність учнів, чітко сформулювати тему, мету, завдання уроку:

урок має бути проблемним і розвиваючим: учитель сам націлюється на співпрацю з учнями та вміє спрямовувати учнів на співпрацю з учителем та однокласниками;

вчитель організує проблемні та пошукові ситуації, активізує діяльність учнів;

висновок роблять самі учні;

мінімум репродукції та максимум творчості та співтворчості;

час-заощадження та здоров'я-заощадження;

у центрі уваги уроку – діти;

облік рівня та можливостей учнів, у якому враховані такі аспекти, як профіль класу, прагнення учнів, настрій дітей;

вміння демонструвати методичне мистецтво вчителя; планування зворотний зв'язок;

урок має бути добрим. Принципи педагогічної техніки на уроках:

свобода вибору (у будь-якій навчальній або керуючій дії учню надається право вибору);

відкритості (не лише давати знання, а й показувати їх межі, зіштовхувати учня з проблемами, розв'язання яких лежать за межами курсу, що вивчається);

діяльності (освоєння учнями знань, умінь, навичок переважно у формі діяльності, учень має вміти використати свої знання);

ідеальності (високого ККД) (максимально використати можливості, знання, інтереси самих учнів);

зворотний зв'язок (регулярно контролювати процес навчання за допомогою розвиненої системи прийомів зворотного зв'язку) .

Основні типи уроків.

Урок вивчення нового– це традиційний (комбінований) урок, лекція, екскурсія, дослідницька робота, навчальний та трудовий практикум. Має на меті вивчення та первинне закріплення нових знань.

Урок закріплення знань- Це практикум, екскурсія, лабораторна робота, співбесіда, консультація. Має на меті вироблення умінь із застосування знань.

Урок комплексного застосування знань– це практикум, лабораторна робота, семінар тощо. Має на меті вироблення умінь самостійно застосовувати знання в комплексі, в нових умовах.

Урок узагальнення та систематизації знань- Це семінар, конференція, круглий стіл і т.д. Має на меті узагальнення одиничних знань у систему.

Урок контролю, оцінки та корекції знань- Це: контрольна робота, залік, колоквіум, огляд знань і т.д. Має на меті визначити рівень оволодіння знаннями, вміннями та навичками.

Школі, що оновлюються, потрібні такі методи навчання, які:

формували б активну, самостійну та ініціативну позицію учнів у навчанні;

розвивали б насамперед загальнонавчальні вміння та навички: дослідницькі, рефлексивні, самооціночні;

формували непросто вміння, а компетенції, тобто. вміння, безпосередньо пов'язані з досвідом їх застосування у практичній діяльності;

були б пріоритетно націлені в розвитку пізнавального інтересу учнів;

реалізовували б принцип зв'язку навчання із життям.

Методи та форми сучасного уроку:

метод проектів;

інформаційно-комунікаційні технології;

здоров'язберігаючі технології (інтеграція);

портфоліо.

Метод проектівдобре прижився у початковій школі. Це підтверджує навчальний план цього року – 16 годин проектів із 1 по 4 клас.

Проектів пройшло багато: довгострокові та короткострокові, колективні та індивідуальні, предметні та міжпредметні.

Підведення підсумків проектної діяльності, за традицією, відбувається у рамках “Тижня науки і творчості” на відкритому заході “Фестиваль шкільних проектів”.

Без застосування ІКТможе бути сучасного уроку.

ІКТ – це інформаційно-комунікаційні технології. Впровадження ІКТ здійснюється за такими напрямками:

створення презентацій до уроків;

робота з ресурсами Інтернету, ресурсами ЦОР;

використання готових навчальних програм;

Можливості ІКТ:

створення та підготовка дидактичних матеріалів (варіанти завдань, таблиці, пам'ятки, схеми, креслення, демонстраційні таблиці тощо);

створення моніторингів щодо відстеження результатів навчання та виховання;

створення текстових робіт;

узагальнення методичного досвіду в електронному вигляді тощо.

Особисте місце на навчально-методичному порталі “Початок семінфо” мають усі вчителі минулі курси з ІКТ, ведуть свій сайт, де відображають КТП, завдання з предметів різного характеру, відображають значні події класу.

“Цей урок починається не з дзвінка, а задовго до нього”.

С.І. Гессен.

Тобто з конспекту або, говорячи сучасною мовою з технологічної карти навчального заняття. Технологічна карта уроку – що це таке? Поняття “технологічна карта” прийшло у освіту із промисловості. Технологічна карта у дидактичному контексті представляє проект навчального процесу, у якому представлено опис від мети до результату з використанням інноваційної технології роботи з інформацією. Сутність проектної педагогічної діяльності у технологічній карті полягає у використанні інноваційної технології роботи з інформацією, описі завдань для учня щодо освоєння теми, оформлення передбачуваних освітніх результатів. Технологічній карті притаманні такі відмінні риси: інтерактивність, структурованість, алгоритмічність при роботі з інформацією, технологічність та узагальненість. Для повноцінного та ефективного використання технологічних карток необхідно знати ряд принципів та положень, які допоможуть вам працювати з нею. Технологічна карта – це новий вид методичної продукції, що забезпечує ефективне та якісне викладання навчальних курсів у початковій школі та можливість досягнення запланованих результатів освоєння основних освітніх програм на щаблі початкової освіти відповідно до ФГОС другого покоління. Навчання з використанням технологічної карти дозволяє організувати ефективний навчальний процес, забезпечити реалізацію предметних, метапредметних та особистісних умінь (універсальних навчальних дій), відповідно до вимог ФГЗ другого покоління, істотно скоротити час на підготовку вчителя до уроку. Технологічна карта призначена для проектування навчального процесу на теми.

Технологічна карта уроку – це метод графічного проектування уроку, таблиця, що дозволяє структурувати урок за вибраними вчителем параметрами. Такими параметрами можуть бути етапи уроку, його цілі, зміст навчального матеріалу, методи та прийоми організації навчальної діяльності учнів, діяльність вчителя та діяльність учнів.

Технологічні карти розкривають загальнодидактичні принципи та алгоритми організації навчального процесу, що забезпечують умови для освоєння навчальної інформації та формування особистісних, метапредметних та предметних умінь школярів, що відповідають вимогам ФГЗ другого покоління до результатів освіти

Структура технологічної карти включає:

Назва теми;

мета освоєння навчального змісту;

планований результат (інформаційно-інтелектуальну компетентність та УУД);

основні поняття теми;

метапредметні зв'язки та організацію простору (форми роботи та ресурси), технологію вивчення зазначеної теми.

Технологічна карта дозволяє побачити навчальний матеріал цілісно та системно, проектувати освітній процес з освоєння теми з урахуванням мети освоєння курсу, гнучко використовувати ефективні прийоми та форми роботи з дітьми на уроці, погодити дії вчителя та учнів, організувати самостійну діяльність школярів у процесі навчання; здійснювати інтеграційний контроль результатів навчальної діяльності.

Створення технологічної карти дозволяє вчителю:

осмислити та спроектувати послідовність роботи з освоєння теми від мети до кінцевого результату;

визначити рівень розкриття понять на даному етапі та співвіднести його з подальшим навчанням (вписати конкретний урок у систему уроків); визначити можливості реалізації міжпредметних знань (установити зв'язки та залежності між предметами та результатами навчання);

визначити універсальні навчальні дії, що формуються у процесі вивчення конкретної теми, всього навчального курсу;

співвіднести результат із єдиною метою навчання після створення продукту – набору технологічних карт.

Переваги технологічної карти:

використання готових розробок на теми звільняє вчителя від непродуктивної рутинної роботи;

звільняється час для творчості вчителя;

забезпечуються реальні метапредметні зв'язки та узгоджені дії всіх учасників педагогічного процесу;

знімаються організаційно-методичні проблеми (молодий учитель, заміщення уроків, виконання навчального плану тощо);

забезпечується підвищення якості освіти.

Використання технологічної карти забезпечує умови для підвищення якості навчання, оскільки:

навчальний процес із освоєння теми (розділу) проектується від мети до результату;

використовуються ефективні методи роботи з інформацією;

організується поетапна самостійна навчальна, інтелектуально-пізнавальна та рефлексивна діяльність школярів;

забезпечуються умови для застосування знань та умінь у практичній

діяльності.

При самоаналізі уроку вчитель нерідко просто переказує його хід і утруднюється в обґрунтуванні вибору змісту, використовуваних методів та організаційних форм навчання. У традиційному плані розписана переважно змістовна сторона уроку, що не дозволяє провести його системний педагогічний аналіз. Форма запису уроку як технологічної карти дає можливість максимально деталізувати його ще стадії підготовки, оцінити раціональність і потенційну ефективність обраних змісту, методів, засобів і видів навчальної діяльності кожному етапі уроку. Наступний крок - оцінка кожного етапу, правильності відбору змісту, адекватності застосовуваних методів та форм роботи у їх сукупності. За допомогою технологічної карти можна провести не лише системний, а й аспектний аналіз уроку (простежуючи карту по вертикалі).

Наприклад:

реалізацію вчителем цілей уроку;

використання розвиваючих методів, способів активізації пізнавальної діяльності учнів;

здійснення оцінювання та контролю.

В ув'язненні.

То що таке сучасний урок, який відповідає вимогам ФГОС нового покоління?

Сучасний урок – це:

урок з використанням техніки (комп'ютер, діапроектор, інтерактивна дошка тощо);

урок, у якому здійснюється індивідуальний підхід кожному учневі.

урок, у якому учневі має бути комфортно.

урок, у якому діяльність має стимулювати розвиток пізнавальної активності учня.

сучасний урок розвиває в дітей віком креативне мислення.

сучасний урок виховує учня-інтелектуала, що думає.

урок передбачає співпрацю, взаєморозуміння, атмосферу радості та захопленості.

Урок – клітина педагогічного процесу. У ньому, як сонце у краплі води, відбиваються всі його сторони. Якщо не вся, то значна частина педагогіки концентрується в уроці.

Список використаної литературы.

Федеральний державний освітній стандарт [Електронний ресурс]: офіційний сайт/URL: http://standart.edu.ru/catalog.aspx?CatalogId=2661;

Шкільний гід [Електронний ресурс]: офіційний сайт/URL: http://www.schoolguide.ru/index.php/progs/school-russia.html.

О.Б. Логінова[Текст]: /Плановані результати початкової загальної освіти //Методичний посібник - М: Просвітництво, 2010.

Uroki.net [Електронний ресурс]: офіційний сайт/URL: http://www.uroki.net/docpage/doc2.htm.

Видавництво Освіта [Електронний ресурс]: офіційний сайт/URL: http://www.prosv.ru/umk/perspektiva/info.aspx?ob_no=20077.

Завуч. [Текст]: / / Науково-практичний журнал № 7, М - Центр "Педагогічний пошук", 1999.

М.М. Скаткін[Текст]: / Вдосконалення процесу навчання // Методичний посібник - М.: 1971.

Мабуть, кожна людина хоче дати своїй дитині якісну освіту. Але як визначити рівень навчання, якщо ти не маєш відношення до педагогіки? Звісно, ​​з допомогою ФГОС.

Що таке ФГОС

Для кожної системи освіти та освітньої установи затверджено перелік обов'язкових вимог, спрямованих на визначення кожного рівня навчання професії, спеціальності. Ці вимоги об'єднуються в рамках, який затверджується органами влади, уповноваженими регулювати політику у сфері освіти.

Реалізація та результати освоєння програм у державних освітніх установах не можуть бути нижчими за вказані у ФГОС.

Крім того, російська освіта передбачає, що без освоєння стандартів неможливо отримати документ державного зразка. ФГОС - це якась основа, завдяки якій учень має можливість переходити від рівня освіти до іншого, як у сходах.

Цілі

Федеральні державні освітні стандарти покликані забезпечувати цілісність освітнього простору Росії; спадкоємність основних програм дошкільної, початкової, середньої, професійної та вищої освіти.

Крім цього, ФГОС відповідає за аспекти духовно-морального розвитку та виховання.

Вимоги освітнього стандарту включають суворі встановлені терміни здобуття загальної освіти та професійної освіти з урахуванням різноманітних форм навчання та освітніх технологій.

Основою розробки орієнтовних освітніх програм; програм навчальних предметів, курсів, літератури, контрольних матеріалів; нормативів фінансового постачання освітньої діяльності спеціалізованих установ, що реалізують освітню програму, є ФГОС.

Що таке стандарт державного освіти? Насамперед, це принципи організації освітнього процесу в установах (дитсадках, школах, коледжах, ВНЗ тощо). Без ФГОСа неможливо здійснити контроль за дотриманням законодавства РФ в освітній галузі, а також провести підсумкову та проміжну атестацію учнів.

Варто зазначити, що однією з цілей ФГОС є внутрішній моніторинг. За допомогою стандартів відбувається організація діяльності методичних спеціалістів, а також атестація педагогічних працівників та іншого персоналу навчальних закладів.

Підготовка, перепідготовка та підвищення кваліфікації працівників освіти також знаходяться у сфері впливу державних стандартів.

Структура та реалізація

Федеральний закон ухвалив, кожен стандарт обов'язково повинен включати у собі три виду вимог.

По-перше, вимоги до (співвідношення частин основної програми та їх обсягу, співвідношення обов'язкової частини та тієї частки, що формується учасниками освітнього процесу).

По-друге, умови реалізації також піддаються жорстким вимогам (зокрема кадрові, фінансові, технічні).

По-третє, результат. Вся освітня програма має формувати в учнів певні (зокрема і професійні) компетенції. Заняття з ФГОС покликане навчити застосовувати всі отримані навички та знання та діяти успішно на їх основі.

Зрозуміло, перестав бути конституцією всіх освітніх установ. Це лише початок вертикалі, з головними рекомендаційними позиціями. На федеральному рівні з урахуванням ФГОСа розробляється приблизна освітня програма, що орієнтується місцеву специфіку. А далі навчальні заклади доводять цю програму до досконалості (в останньому процесі можуть взяти участь навіть зацікавлені батьки, що врегульовано законом). Таким чином, російську освіту з методичного погляду можна представити у вигляді схеми:

Стандарт – приблизна програма федерального рівня – програма навчального закладу.

Останній пункт включає такі аспекти, як:

• навчальний план;
• календарний графік;
• робочі програми;
• оцінні матеріали;
• методичні поради для предметів.

Покоління та відмінності ФГЗС

Що таке державний стандарт, знали ще за радянських часів, оскільки жорсткий регламент існував і тоді. Але цей конкретний документ з'явився і набув чинності лише у 2000-ті роки.

ФГОС називався раніше просто освітнім стандартом. Так зване перше покоління набуло чинності 2004 року. Друге покоління було розроблено у 2009 (для початкової освіти), у 2010 (для основної загальної), у 2012 роках (для середньої повної).

Для вищої освіти ГОСТи було розроблено 2000 року. Друге покоління, яке набуло чинності у 2005 році, було орієнтоване на отримання ЗУМів студентами. З 2009 року розроблялися нові стандарти, спрямовані на вироблення загальнокультурних та професійних компетенцій.

До 2000 року для кожної спеціальності було визначено мінімум знань і умінь, якими повинна мати людина, яка випустилася з ВНЗ. Пізніше ці вимоги посилилися.

Модернізація триває й досі. У 2013 році було видано закон "Про освіту", згідно з яким розробляються нові програми для вищої професійної та дошкільної освіти. Крім того, туди міцно увійшов пункт про підготовку науково-педагогічного складу.

Чим відрізняються старі стандарти від ФГОС? Що таке стандарти нового покоління?

Головним відмітним ознакою і те, що у сучасному освіті на передову позицію ставиться розвиток особистості учнів (студентів). Зникли з тексту документа узагальнюючі поняття (уміння, навички, знання), на їх місце прийшли чіткіші вимоги, наприклад, були сформульовані реальні види діяльності, якими повинен опанувати кожен учень. Велика увага приділяється предметним, міжпредметним та особистісним результатам.

Для досягнення цієї мети було переглянуто існуючі раніше форми та типи навчання, приведено в дію інноваційний освітній простір заняття (уроку, курсу).

Завдяки введеним змінам, учень нового покоління - це мисляча особистість, здатна ставити перед собою завдання, вирішувати важливі проблеми, творчо розвинена і здатна адекватно ставитися до дійсності.

Хто займається розробкою стандартів

Стандарти замінюються на нові не рідше одного разу на десять років.

ФГОС загальної освіти розробляються за рівнями освіти, ФГОС професійної освіти можуть розроблятися також за спеціальностями, професіями та напрямами підготовки.

Розробка ФГЗ проводиться з урахуванням:

• гострих та перспективних потреб особистості;
• розвитку держави та суспільства;
• освіти;
• культури;
• науки;
• техніки;
• економіки та соціальної сфери.

Навчально-методичне об'єднання ВНЗ розробляє ФГЗС для вищої освіти. Їхній проект надсилається до Міністерства освіти, де відбувається обговорення, вносяться правки та корективи, а потім віддається на незалежну експертизу на строк не більше двох тижнів.

Експертний висновок повертається до Міністерства. І знову запускається хвиля обговорень радою з ФГОС, яка приймає рішення чи затвердити проект, відправити на доопрацювання або відхилити.

Якщо документ буде необхідно внести зміни, він проходить той самий шлях із самого початку.

Початкову освіту

ФГОС є сукупність вимог, необхідні реалізації початкової освіти. Три основних – це результати, структура та умови реалізації. Всі вони обумовлені віковими та індивідуальними характеристиками, і розглядаються з погляду закладення фундаменту для всієї освіти.

У першій частині стандарту вказано термін освоєння базової початкової програми. Він складає чотири роки.

З його допомогою забезпечуються:

• рівні всім можливості отримання освіти;
• духовно-моральне виховання школярів;
• спадкоємність усіх програм дошкільної та шкільної освіти;
• збереження, розвиток та оволодіння культурою багатонаціональної країни;
• демократизація освіти;
• формування критеріїв оцінки діяльності учнів та педпрацівників4
• умови розвитку індивідуальної особи та створення спеціальних умов навчання (для обдарованих дітей, хлопців з обмеженими можливостями).

В основі стоїть системно-діяльнісний підхід. Але сама програма початкової освіти розробляється методичною порадою навчального закладу.

У другій частині ФГОС розписано чіткі вимоги до результату освітнього процесу. У тому числі, особистісним, метапредметним та предметним підсумкам навчання.

1. Формування поглядів на різноманітті мовного простору країни.
2. Розуміння, що мова – це невід'ємна частина національної культури.
3. Формування позитивного ставлення до правильної мови (і письма) як частини загальної культури.
4. Опанування першорядними нормами мови.

Третя частина визначає структуру початкової освіти позаурочної діяльності, програми окремих предметів, що включає тематичне планування з ФГОС).

У четвертій частині містяться вимоги до умов реалізації навчального процесу (кадри, фінанси, матеріально-технічна сторона).

Середня (повна) освіта

Перша частина стандарту про вимоги частково повторюється та перегукується з ФГОС про початкову освіту. Істотні відмінності виникають у другому розділі, де йдеться результати навчання. Також зазначаються необхідні норми освоєння певних предметів, у тому числі з російської мови, літератури, іноземної мови, історії, суспільствознавства, географії та інших.

Робиться акцент на учнів, виділяючи такі основні моменти, як:

• виховання патріотизму, засвоєння цінностей багатонаціональної держави;
• формування світогляду, що відповідає рівню дійсності;
• освоєння норм соціального життя;
• розвиток естетичного розуміння світу та інше.

Вимоги до структури освітньої діяльності також видозмінено. Але розділи залишилися тими самими: цільовий, змістовний та організаційний.

Вищі щаблі

ФГОС для вищої освіти збудований за тими ж принципами. Відмінності їх очевидні, вимоги до структури, результату та умовам реалізації не можуть бути однаковими для різних освітніх рівнів.

У основі середньої професійної освіти лежить компетентнісний підхід, тобто. людям даються не просто знання, а вміння цими знаннями керувати. На виході із навчального закладу випускник має говорити не "знаю, що", а "знаю, як".

На основі загальноприйнятого ФГОС кожен навчальний заклад розробляє свою програму, орієнтуючись на профільну спрямованість коледжу або ВНЗ, наявність тих чи інших матеріально-технічних можливостей тощо.

Методична рада бере до уваги всі рекомендації Міністерства освіти та діє строго під її керівництвом. Однак прийняття програм конкретних навчальних закладів знаходиться у віданні місцевих органів влади та управління освіти області (республіки, краї).

Навчальні заклади повинні враховувати та виконувати рекомендації щодо навчальних матеріалів (наприклад, підручники ФГОС зайняли своє законне місце у бібліотеках), тематичного планування тощо.

Критика

На шляху до затвердження ФГОС пережив безліч правок, але навіть у своєму сьогоднішньому вигляді реформа освіти отримує свою адресу величезну кількість критики, а отримувала ще більше.

По суті, в умах розробників стандарту він повинен був привести до єднання всього російського освіти. А вийшло все навпаки. Хтось знайшов у цьому документі плюси, хтось мінуси. Багато вчителів, які звикли до традиційного навчання, тяжко переходили на нові стандарти. Підручники ФГОС викликали запитання. Однак у всьому можна знайти позитивні моменти. Сучасне суспільство не стоїть на місці, освіта має змінюватись і змінюється в залежності від його потреб.

Однією з головних претензій до ФГОС були його великі формулювання, відсутність чітких поставлених завдань і реальних вимог, які б пред'являлися учням. З'являлися цілі протиборчі групи. По ФГОС мали вчитися все, але роз'яснень, як і робити, ніхто не давав. І з цим вчителям та методичним фахівцям довелося справлятися на місцях, включаючи до програми свого навчального закладу все необхідне.

Теми з ФГОС піднімалися і будуть підніматися, оскільки старі підвалини, у яких головним освіти були знання, дуже міцно увійшли у життя кожного. Нові ж стандарти, в яких панують професійні та соціальні компетенції, ще довго знаходитимуть своїх супротивників.

Підсумок

Розвиток ФГОС виявилося неминучим. Як і все нове, цей стандарт викликав багато суперечок. Проте реформа відбулася. Щоб зрозуміти, чи успішна вона чи ні, як мінімум, необхідно дочекатися першого випуску учнів. Проміжні результати є малоінформативними щодо цього.

На даний момент безумовно лише одне – роботи вчителям побільшало.

Міжнародний конкурс проводиться 1 раз на рік.

Код заходу: QE-2018-02

Участь у Міжнародному конкурсі – БЕЗКОШТОВНО

Міжнародний конкурс проводиться за освітніми ступенями:

0 ступінь – середня професійна освіта
I ступінь – бакалаврат, спеціаліст
II ступінь – магістратура
III ступінь – аспірантура, ординатура, ад'юнктура
IV ступінь – докторантура

Робоча мова:російський англійський

Підтверджуючі чи нагородні документи:учасникам – дипломи переможців, призерів, лауреатів або сертифікати; керівникам (за запитом) – дипломи за підготовку учасників конкурсу.
Подарунки:подарункові сертифікати від 500 руб. до 5000 руб. за партнерською програмою від CO8A, OZON.ru, Євромережа, М.Відео, Л'Етуаль, APR-Home* (за рішенням організаторів конкурсу).

Видання конкурсних робіт:за результатами конкурсу видається збірник конкурсних робіт (матеріали включаються до збірки за погодженням з авторами). Збірник розміщується: у Державному депозитарії електронних видань, Google Books, ЛітРес, у депозитарії електронних видань, у Президентській бібліотеці імені Б.М. Єльцина.

Графік подій конкурсу у 2018 р.

10.10.2018 – 20.11.2018 – Прийом, реєстрація та експертна оцінка конкурсних робіт
21.11.2018 – 30.11.2018 – Підсумкова експертна оцінка конкурсних робіт
01.12.2018 – 10.12.2018 – Підготовка та надсилання сертифікатів та дипломів учасникам та керівникам (за запитом)

загальні положення

1. Ціль конкурсу:розвиток активності та творчих здібностей учнів та педагогів, підвищення інтересу до професійного навчання, надання можливості самовираження, моніторинг якості освіти у відповідність до ФГОС, сприяння досягненню оптимального рівня освітніх результатів та умов їх досягнення.
2. Кожен учасник змагаєтьсяу межах свого освітнього ступеня, в одному та/або кількох напрямках, номінаціях, формах.
3. Учасник конкурсу має право взяти участь у кількох номінаціях конкурсу з різними роботами, подати кілька робіт у рамках однієї номінації. З кожною роботоюучасник конкурсу проходить on-line реєстрацію.
4. Глобальний критерій оцінки персональних робіт– відповідність вимогам стандартів освіти відповідного ступеня.
5. Захист авторських правздійснюється відповідно до ЦК України (гл.70).
6. Підсумки підбиваютьсяв особистій першості, а також формується рейтинг навчальних закладів (ТОР-10).
7. За підсумками міжнародного конкурсу протягом 10 днів учасникам (в т.ч. групам та лідерам груп) розсилаються дипломи переможців/призерів та/або сертифікатиучасників на адреси, вказані під час on-line реєстрації.
8. Оформлення підтверджуючих/нагородних документівздійснюється після ознайомлення учасників із результатами конкурсу.
9. Керівникамвисилаються дипломиза заявкою при on-line реєстрації.
10. У випадку, е якщо учасникам та/або керівникам потрібні персональні підтверджуючі/нагородні документи, необхідно вказати це при on-line реєстрації та зробити оплату за оформлення та відправку нагородних документів за кожного учасника конкурсної роботи та керівника.
11. За підсумками конкурсу відбираються три найкращі роботи серед усіх учасників конкурсу, авторам яких надаються за партнерською програмою подарункові сертифікативід

У цій статті пропоную вам познайомитися з "Основними вимогами до системи оцінювання в рамках ФГОС".Тема об'ємна, але правильно говорив Черчілль: «Що коротше мова, то довше треба готуватися до неї». Прочитано чимало матеріалів та переглянуто вебінарів на цю тему. Джерела будуть представлені на закінчення статті. Зараз же пропоную звернути вашу увагу на ключові моменти, якими ми повинні володіти сьогодні, коли ФГОСи початкової загальної освіти вже діє, а ФГОСи основної загальної освіти нам належить реалізовувати з 2015 року в 5 класі в обов'язковому порядку.

Лейтмотивом цих вимог є відповідь на запитання "КПРС" - "Як Допомогти Самому Собі?". Як повинен допомогти собі і учень, і вчитель, щоб навчальний процес приносив задоволення і тому, і іншому, при цьому підвищуючи якість знань.

Відразу скажу, що сьогодні запитань більше ніж відповіді. І ми знаємо, чому: час змінюється швидко, учні ще швидше. Зізнаємося, не встигаємо у своїй за ними ми, вчителі, особливо мого покоління і старше. Сьогодні бути тільки транслятором знань недостатньо, необхідно освоювати нові ролі: роль вчителя-тьютора, який спирається на пізнавальні інтереси учнів, роль вчителя-модератора, що спонукає до діяльності, що розкриває потенційні можливості учнів, організує процес вільної комунікації, і, нарешті, роль вчителя консультанта-помічника. Від нашого вибору залежатимуть форми та методи взаємодії з учнями.

У ФГОСах ТОВ прописано нова метаосвіти, новий зміст, технології, нові засоби навчанняі звичайно ж, нові вимоги до системи оцінювання.

Чому виникла потреба ввести нові вимоги до системи оцінки і чи справді вони нові чи добре забуті старі? Чим і кого не влаштовувала традиційна система оцінювання? Чи ця система відображає всю повноту тих знань і умінь, якими володіють учні? Чи сприяє традиційне оцінювання позитивної мотивації та особистісного зростання учнів?

Як методист, який не тільки відвідує, а й аналізує щороку близько сорока уроків колег, говорю з повною впевненістю, що саме оцінювання є одним із слабких місць нашої з вами діяльності. І ми знаємо чому.

Десятиліттями існуюча традиційна система оцінювання має низку недоліків:

вчитель виконує контрольну функцію;

відсутні чіткі критерії оцінки досягнення запланованих результатів навчання, зрозумілі учням, батькам та педагогам;

позначки не дають уявлення про засвоєння конкретних елементів знань, умінь та навичок за окремими розділами навчальної програми, що не дозволяє визначити індивідуальну траєкторію навчання кожного учня;

система не дозволяє дитині контролювати та оцінювати себе;

традиційний підхід оцінювання не дозволяє побачити учнядинаміку розвитку, успіху;

така система має часто травмуючий характер, не сприяє позитивній мотивації, точніше, має карально-заохочувальну функцію.

Яка причина цих недоліків? Вона одна, але суттєва: в основі традиційної системи оцінювання лежитьнормативний підхід – порівняння індивідуальних досягнень учнів із нормою, тобто результатами більшості школярів . І це на всіх рівнях: від уроку до ЄДІ. За такої системи важко зберегти пізнавальний інтерес дитини, розвинути в ньому бажання вчитися, працювати і зробити його успішним.

ФГЗС основної загальної освіти містить чіткі вимоги до системи оцінки досягнення запланованих результатів:

Оцінювання має бути постійним процесом, природним чином інтегрованим у освітню практику. Залежно від етапу навчання використовуються діагностичне (стартове, поточне) та зрізне (тематичне, проміжне, рубіжне, підсумкове) оцінювання.

Оцінювання може бути лише критеріальним, тобто. необхідне визначенняступеня індивідуального наближення учня до очікуваних результатів освіти. Основними критеріями оцінювання виступають очікувані результати, що відповідають навчальним цілям.

Оцінюватися за допомогою позначки можуть лише результати діяльності учня, але з його особисті якості.

Оцінювати можна тільки те, чого навчають.

Критерії оцінювання та алгоритм виставлення позначки заздалегідьвідомі і педагогам та учням. Вони можуть вироблятися ними разом .

Система оцінювання вибудовується таким чином, щоб учні включалися в контрольно-оцінну діяльність, набуваючи навичок та звички досамооцінці .

Які пункти ми сьогодні виконуємо на уроках? Зі своїх спостережень можу сказати, що це пункти 1 (тестуємо наших учнів за планом), 3 (не дозволяємо собі оцінювати його особисті якості), 4 (намагаємося оцінювати тільки те, чого навчили).

Важко справи з критеріальним оцінюванням та плануванням результатів оцінювання (пункти 2. 5. 6.) Це ключові моменти нових вимог. На що ФГОС ТОВ звертає нашу увагу? Заплановані результати основної загальної освіти є основою оцінки досягнення стандарту та своєрідним містком, що сполучає вимоги стандарту та конкретний навчальний процес.

До мого завдання не входить розкривати поняття кожного з результатів. Їх можна знайти у будь-якій книзі для вчителя. Необхідно зрозуміти, що об'єктом оцінки особистісних результатівслужить сформованість внутрішньої позиції школяра, основ громадянської ідентичності, самооцінки, мотивації навчальної діяльності, морально-етичних суджень. (Спостерігаємо та фіксуємо у « Щоденнику спостережень»)Ці результати повною мірою відповідають вимогам Стандарту не підлягають підсумковій оцінці.

Об'єктом оцінки метапредметних результатівслужить сформованість регулятивних УУД (цілепокладання, планування, прогнозування, саморегуляція, самооцінка), комунікативної навчальної діяльності (співпраця, взаємодія) та пізнавальних дій (загальнонавчальних, логічних, знаково-символічних, постановка та вирішення проблем).Охочих познайомитися з характеристикою кожного УУД спрямовую до документа «Фундаментальне ядро ​​змісту основної загальної освіти»або пропоную скористатися друкованим варіантом (результатами обговорення УУД на педраді ДБОУ № 330)

Звертаю вашу увагу на те, що метапредметні та особистісні результати не оцінюються, не тестуються та не персоніфікуються. Наявність таких тестів сьогодні – «перегини на місцях», оскільки потрібний метапредметник для складання цих тестів, а його у школах немає. Оцінюються лише предметні результати. А точніше, на уроці ми плануємо предметні результати, метапредметні - маємо на увазі, а особистісні - проектуємо у перспективі. Чесний учитель ніколи не скаже, що виховав особистість у результаті комунікативної вправи. Сьогодні створення вимірювачів особистісних та метапредметних результатів перебуває у стадії розробки. Відсутнє інструментальне та методичне забезпечення, узгоджене з підсумковими запланованими результатами. Як сказав академік РАТ Євген Ямбург, «ми тільки запрягаємо, але не їдемо» щодо ФГЗС основної загальної освіти. "Коли будуть створені умови, можна вимагати".

Введення нової системи оцінювання - процес довгий, кропіткий і важливо розуміти, що розвиватиметься. Поставлена ​​блага мета:

скоротити до мінімуму кількість «звітних документів» та термінів їх обов'язкового заповнення. Для цього необхідно використати два засоби :

1) навчання самих учнів способам оцінювання та фіксації своїх результатів самостійно та при вибірковому контролі вчителя

2) впроваджувати нові форми звіту лише з комп'ютеризацією цього процесу.

Вашій увазі пропонується 7 правил (кроків) технології оцінювання освітніх досягнень у рамках вимог ФГЗС

1)Що оцінюємо? Результати: предметні, особистісні та метапредметні (неперсоніфіковано);

2)Хто оцінює?Вчитель та учень разомвизначають оцінку та позначку за алгоритмом самооцінки після виконання завдання;

3)Скільки ставити позначок? За кількістю вирішених завдань;

4)Де накопичувати оцінки та позначки? В « Таблицях освітніх результатів» та в « Портфелі досягнень»;

5) Коли ставити позначки? Поточні - по бажанню, за тематичні перевірочні - обов'язково;

За завдання, вирішені щодо нової теми, відмітка ставиться по бажаннюучня.

За кожну контрольну роботу за підсумками відмітка ставиться всім учням, але учень має право перездати хоча б один раз.

6) За якими критеріями оцінювати? За ознаками трьох рівнів успішності

-необхідний (базовий)-рішення типової задачі, «добре», але не «відмінно».;

-підвищений- Вирішення нестандартного завдання, «відмінно», «майже відмінно»;

- максимальний(Необов'язковий) -рішення не вивчалася в класі надзавдання. Якісна оцінка "чудово";

7)Як визначати підсумкові позначки?Предметні четвертні - за таблиць предметнихрезультатів (середньо арифметичне). Підсумкові- за накопичувальній системі оцінок

Що ще нового можна знайти у вимогах до системи оцінювання?

Кожен освітній заклад може скористатися правом на визначення порядку заповнення журналів: виставляти позначки лише за контрольні роботи та за чверть, але не поточні, які фіксуються лише у «Робочому журналі вчителя» та «Щоденнику учня».

І, нарешті, у наших учнів є право відмови від позначки та право її перездачізгідно з новими вимогами стандарту.

1.Яка була мета завдання (завдання)?

2. Чи вдалося отримати результати (вирішити, відповісти)?

3.Правильно чи з помилками?

4. Самостійно чи з чиєюсь допомогою?

5.Яку собі поставиш позначку?

6.Чому?

7. Яким був рівень завдання?

8. Яке вміння розвивалося?.і.т.д.(залежно від етапу навчання).

Мета цих нових вимог до системи оцінювання – знизити показники рівня тривожності у ситуації «пред'явлення себе» та у відносинах з вчителями, розвинути якості контрольно-оцінної самостійності, підвищити свідоме ставлення учнів до мети навчання: «Від уміння співпрацювати до уміння вчити себе».

Підбивши підсумки, перерахуємо документацію, необхідну для фіксації комплексної

Для вчителя – це:

1.Робочий журнал;

2.Щоденник спостережень;

3. Таблиця освітніх результатів;

4. Тематичний оцінний лист.

Для учня це:

1.Портфель досягнень;

2.Карта досягнень;

3.Щоденник самооцінки;

4. Тематичний оцінний лист.

Отже, відповідь на запитання "КПРС" - Як Допомогти Самому Собі наступний:

1.Начитувати літературу з ФГОС:

2.Проводити навчальні семінари у методичних об'єднаннях школи;

3. Відвідувати семінари різного рівня;

4.Записувати себе на курси підвищення кваліфікації;

5. Відвідувати уроки вчителів початкових класів, що вже працюють за ФГЗС;

6.Слідкувати за розкладом вебінарів видавництва «Освіти», «Всеросійської інтернет-педради» і брати в них участь, до речі, безкоштовна.;

7.На методичних тижнях давати відкриті уроки вже з компонентами ФГОС (цілепокладання, самоконтроль та самооцінка тощо)

Наразі критеріями оцінки діяльності вчителя початкового класу, що реалізує ФГОС НГО (до речі, що впливають на стимулюючу надбавку) є мотиваційна, технологічна готовність до реалізації ФГОС та готовність до використання сучасних способів оцінки освітніх результатів (що чекає і нас ).

Бажаю, щоб наші учні найчастіше говорили нам «Дякуємо за урок». А це трапляється, коли вони відчувають задоволення від гідної оцінки своєї праці.

Література

1.ФГОС ТОВ (пункт № 12) Система оцінки досягнень запланованих результатів.

2 «.Оцінки досягнення та технологія оцінювання запланованих результатів» (початкова загальна освіта) Д.Данілов.

3. Критерії оцінки діяльності вчителя, що реалізує ФГОС НГО.

4.. «Плановані результати та оцінка їх досягнень як структуроутворюючий елемент ФГОС».Вебінар (Webinar. науковий консультант НОЦ видавництва "Освіти".

5. « Що принесе вчителю новий професійний стандарт педагога?». Відеолекція («Всеросійська інтернет-педрада») Е.Ямбург, д.п.н. академік РАВ, директор ЦОН.

6. «Нова ефективна дидактика» Н.Ф.Леонов «Самоконтроль та самооцінка знань учнями-засіб активізації їх пізнавальної діяльності».

Пояснено окремі питання запровадження федерального державного освітнього стандарту загальної освіти (ФГОС).

Так, приділено увагу ключовим особливостям ФГЗС; статусу та формату зразкової основної освітньої програми (ООП); взаємозв'язку ФГОС, зразкової ООП загальної освіти, ООП та освітньої програми школи. Розглядаються перехід освітнього закладу на ФГЗС, зміни у зв'язку з його запровадженням, позаурочна діяльність та ін.

ФГОС включає вимоги до структури і результатів освоєння ООП, умовам її реалізації. Це основа об'єктивної оцінки рівня освіти та кваліфікації випускників незалежно від форм навчання.

Він розробляється поетапно за ступенями навчання відповідно для початкової, основної та середньої (повної) загальної освіти. В даний час затверджено стандарти для початкової (наказ Мінобрнауки України від 6 жовтня 2009 р. N 373) та основної загальної освіти (наказ Мінобрнауки Росії від 17 грудня 2010 р. N 1897).

Обов'язкове запровадження ФГОС (1 клас) у всіх російських навчальних закладах розпочнеться з 2011/12 навчального року. Обов'язкове навчання з ФГЗС на щаблі основної загальної освіти – з 2015/16 навчального року; середньої (повної) загальної освіти – з 2020/21.

На ФГОС можна перейти поетапно, за ступенями загальної освіти після затвердження відповідних стандартів та в міру готовності освітніх установ до запровадження ФГОС (у 5 класах – починаючи з 2012/13 навчального року, у 10 – з 2013/14).

Встановлено критерії готовності освітнього закладу до такого запровадження, заходи щодо його забезпечення.

Для сприяння органам виконавчої влади суб'єктів Федерації у створенні запровадження ФГОС створено відповідний Координаційний рада при Департаменті загальної освіти Міносвіти Росії.